Постанова № 348016, 30.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2006 р.

Справа № 7/309-3896

14 год. 20 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріда плюс”, м. Тернопіль, вул. Паращука, 1, 46000

до відповідача: Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003

за участю представників сторін:

позивача: Муха Лілія Стефанівна –доручення б/н від 07.11.06р.;

Дручак Олег Миколайович –доручення б/н від 07.11.06р.;

відповідача: Білий Володимир Володимирович –довіреність № 66974/7/10-015 від 17.10.06р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Іріда плюс” звернулося з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000772304/0/28751 від 17.05.2006р. та № 0000772304/2/47994 від 01.08.2006р. прийнятих Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією якими визначено товариству податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 498,77 грн. основного платежу та 249,38 грн. штрафних санкцій.

Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акт перевірки № 10012/7/23-422/30691028 від 11.05.2006р. яким встановлено факт порушення позивачем норм Закону України „Про податок на додану вартість”, у зв’язку з чим правомірно визначено податкове зобов’язання по податку та штрафних санкціях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:

- Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту „б”, пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181), прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000772304/0/28751 від 17.05.2006р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Ірода плюс” визначено суму податкового зобов’язання: 498,77 грн. податку на додану вартість та 249,38 грн. штрафних санкцій.

Як зазначає інспекція, підставою для визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість, згідно акту позапланової виїзної перевірки № 10012/7/23-422/30691028 від 11.05.2006р. проведеної на предмет взаємовідносин з ТзОВ «Інтеграл»за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р., стало порушення товариством пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7. Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а саме безпідставно включено до податкового кредиту у вересні 2004р. 498,77 грн. суми ПДВ по податковій накладній виданій ТзОВ „Інтеграл”, оскільки сплачена сума податку не знаходить підтвердження в податкових зобов’язаннях продавця, а тому податкова накладна не виконує своєї законодавчо встановленої функції і її оригінал не підтверджуються копією, яка повинна бути у продавця. Також, звертає увагу суду на те, що:

- перевірити наявність в ТзОВ „Інтеграл” документів , що підтверджують фінансово –господарську діяльність пов’язану з позивачем, в тому числі виписаної ним копії податкової накладної, виявилося неможливим ,у зв’язку з їх втратою в результаті пожежі в приміщені товариства де вони зберігалася разом з іншими документами;

- відповідно до пп.7.7.5. п.7.7. ст..7 Закону про ПДВ, однією з підстав включення до податкового кредиту суми ПДВ є його сплата до бюджету.

Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що згідно пп. 7.4.5. Закону про ПДВ підставою для включення до податкового кредиту сплаченої у вартості виконаних робіт суми ПДВ є податкова накладна, товариство віднесло до валових витрат суму вартості робіт на підставі договору підряду та документів що підтверджують його виконання, тобто сума понесених витрат підтверджена документами необхідними для ведення бухгалтерського обліку.

В процесі апеляційного оскарження прийнятого інспекцією рішення № 0000772304/0/28751 від 17.05.2006р., податковою інспекцією за результатами розгляду скарг позивача прийняте податкове повідомлення –рішення № 0000772304/2/47994 від 01.08.2006р., яким підтверджені підстави та сума визначеного податкового зобов’язання за попереднім рішенням та встановлено новий граничний строк його сплати: 10 –день від дня їх одержання.

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов’язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- до суб’єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи передбачені Законом 2181, на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до Закону „Про державну податкову службу в Україні”, шляхом приймання податкових повідомлень –рішень.

Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Доводи податкової інспекції щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0000772304/0/28751 від 17.05.2006р. та № 000077204/2/47994 від 01.08.2006р. є помилковими, оскільки:

- відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації;

- доказом правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними;

- відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7. Закону про ПДВ податкова накладна є звітним податковим і розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 даного Закону та „Порядку заповнення податкової накладної” затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037;

- підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ надано виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому ст. 9. даного закону.

Як випливає із матеріалів справи, акту перевірки № 10012/7/23-422/30691028 від 11.05.2006р., податковий кредит в сумі 498,77 товариством сформовано на підставі даних податкової накладної: № 164/1 від 23.09.2004р. виданої ТзОВ „Інтеграл” на виконання договору підряду від 01.09.2004р., згідно якого останній взяв на себе зобов’язання виконати по погодженому кошторису роботи по ремонту офісного приміщення по вул.Кн.Острозького ,14,а в м.Тернополі , а ТОВ „Іріда плюс” оплатити їх по акту виконаних робіт.

Виконання сторонами вищезазначеного договору, підтверджується актом перевірки та первинними бухгалтерськими документами: калькуляція № 1 до договору від 01.09.2004р., акт виконаних робіт від 23.09.2004р. та акт приймання виконаних робіт, згідно яких вартість робіт складає 2992,62 грн. в тому числі 498,77 грн. ПДВ. Вартість робіт в сумі 2992,62 грн. оплачена позивачем платіжним дорученням №279 від 23.09.2004р., про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку за 23.09.2004р..

Зазначена податкова накладна виписана платником ПДВ, що підтверджується даними Реєстру платників податку на додану вартість, який ведеться центральним органом державної податкової служби, в порядку передбаченому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р. і дана інформація оприлюднюється на web сайті ДПА України (www.sta.gov.ua). Згідно даного Реєстру ТзОВ „Інтеграл” зареєстроване платником ПДВ 09.02.2004р., про що товариству видано свідоцтво платника ПДВ №26578787, яке станом на 30.11.2006р. не анульоване і суб’єкт господарської діяльності не виключений з Реєстру платників ПДВ.

Вищезазначена податкова накладна оформлена у відповідності з вимогами передбаченими пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, що не заперечується податковою інспекцією, а тому посилання в рішенні на порушення товариством пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, є безпідставним.

Необґрунтованим є посилання інспекції на те, що податкова накладна виписана ТзОВ „Інтеграл” не підтверджена копією при проведенні перевірки даного підприємства, так як Закон про ПДВ не ставить в залежність включення покупцем до податкового кредиту сплачених сум ПДВ тільки при наявності копії накладної у продавця. Також, не знаходять підтвердження нормами Закону про ПДВ, доводи інспекції про право покупця включити до податкового кредиту тільки ті сплачені суми ПДВ, які знайшли своє підтвердження в податкових зобов’язаннях продавця.

Крім того, неможливість довести належними доказами факт не включення в податкове зобов’язання отриманих від товариства коштів та перевірити наявність копії податкової накладної в ТзОВ „Інтеграл” інспекція підтверджує в акті перевірки, зазначаючи про відсутність документів в продавця послуг, які втрачені ним 17.10.2005р. в результаті пожежі, а тому такий висновок зроблений на припущеннях, що є недопустимим при проведені перевірки.

При таких обставинах, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність визначення товариству податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 498,77 грн. та застосованих 50% штрафних санкцій від донарахованої суми ПДВ, у зв’язку з чим податкові повідомлення –рішення визнаються нечинними.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000772304/0/28751 від 17.05.2006р. та № 0000772304/2/47994 від 01.08.2006р. прийнятих Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією, про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Іріда плюс” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 498,77 грн. основного платежу та 249,38 грн. штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

Суддя М.С. Стадник