Рішення № 34792531, 18.10.2013, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Номер провадження 2/259/644/2013

Справа № 259/954/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2013 р. м. Донецьк

Куйбишевський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого судді - Добнєва С.С.,

при секретарі - Юркіній Ю.Є.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» в особі Донецької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 9241,60грн., моральну шкоду в розмірі 25000,00грн., витрати на правову допомогу, а також всі судові витрати, з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на свою користь страхове відшкодування в сумі 44144,47грн., пеню за кожен день прострочки з розрахунку подвійної ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня та моральну шкоду в розмірі 25000,00грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 10.07.2012 біля 10.20год. на автодорозі Макіївка-Харцизьк трапилася дорожньо-транспортна пригода у вигляді зіткнення авто «Chevrolet Aveo» державний номерний знак АН 2084ВТ під керуванням ОСОБА_2 та авто НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. В результаті ДТП авто отримали механічні пошкодження. В наслідок механічних пошкоджень автомобіля позивача, останній було спричинено значну майнову шкоду. Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 03.09.2012 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Як зясувалося, ОСОБА_2 є страхувальником СК ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на умовах обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів. Так відповідно до поліса № АВ/1187550 від 02.02.2012 страхова сума /ліміт відповідальності/ за шкоду спричинену життю та здоровю 100000грн, за шкоду спричинену майну - 50000грн., , передбачений розмір безумовної франшизи 510грн.

Висновком авто товарознавчого дослідження встановлено,що сума загальної шкоди спричиненої позивачу в наслідок вказаного вище ДТП складає 52276,07грн. Вартість дослідження склала 600грн. У звязку з чим загальна сума матеріальної шкоди складає 52366,07грн. (загальний розмір шкоди - франшиза (510грн.). Таким чином суми страхового відшкодування /ліміту відповідальності 50000грн./ є недостатньо для повного відшкодування шкоди страховою компанією, у звязку з чим різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, здійсненим страховою компанією повинна відшкодувати особа вина у ДТП, тобто відповідач ОСОБА_2 Крім того, позивачу стало відомо, що з суми страхового відшкодування буде утримано ПДВ в розмірі 6% тому сума страхового відшкодування буде складати 44144,47грн. У звязку з чим просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 9241,60 ( 52876,07грн. 44144,47грн.+510грн).

Щодо відповідача страхової компанії ОСОБА_3 «Український Страховий Дім», яка прийняла на себе зобовязання відносно страхування цивільно-правової відповідальності то до теперішнього часу матеріальну шкоду не відшкодовано, позивач зверталася до Донецької регіональної дирекції ОСОБА_3 «Український Страховий Дім», однак страхове відшкодування не виплачено й досі.

Крім того, діями відповідачів позивачу було спричинено також значну моральну шкоду, розмір якої позивач оцінює виходячи з тривалості та глибини душевних страждань, суттєвих порушень своїх життєвих звязків та нервових переживань з приводу неможливості поновити свій автомобіль та користуватися ним, у звязку з відсутністю компенсаційних виплат з боку відповідачів, все це негативно сказалося на здоровї позивача, у звязку з чим вона оцінює завдану їй моральну шкоду у 50000грн., яку просить стягнути з відповідачів у рівних частинах.

В досудовому порядку відповідачі завдану шкоду не виплачують.

Позивач до судового засідання не зявилася, надала до суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності на підставі наявних доказів. Наполягала на ухвалені заочного рішення, оскільки відповідачі умисно ухиляються від явки до суду.

Відповідач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 «Український страховий дім» до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи неодноразово, вчасно сповіщався судовими повістками, про що свідчать розписки, доказів поважності причин неявки до судового засідання не надали. Взявши до уваги, те що у своїй заяві позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе, заочно розглянути справу під час відсутності відповідачів на підставі наявних матеріалів справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

В судовому засіданні встановлено, що 10.07.2012 біля 10.20год. на автодорозі Макіївка-Харцизьк трапилася дорожньо-транспортна пригода у вигляді зіткнення авто «Chevrolet Aveo» державний номерний знак АН 2084ВТ під керуванням ОСОБА_2 та авто НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1. В результаті ДТП авто отримали механічні пошкодження. Вказаним було спричинено значну майнову шкоду позивачу.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 03.09.2012 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, яке мало місце 10.07.2012 та на нього на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 340,00 грн. (а.с.15).

Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.п. 2, 4 абз. 1,2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди":

Шкода, заподіяна майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що заподіяла збиток, за умови, що дії останнього, були неправомірними, між ними і шкодою маються безпосередній причинний зв'язок і провина зазначеної особи;

- Джерелом підвищеної небезпеки варто визнавати яку-небудь діяльність, здійснення якого створює підвищену можливість заподіяння шкоди через неможливість контролю за ним людини, а так само діяльність по використанню...;

- Під власником джерела підвищеної небезпеки мається на увазі юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського володіння, оперативного керування або на інших підставах ( договір оренди, доручення, іншого).

Від дій відповідача ОСОБА_2, позивачу була спричинена матеріальна шкода у вигляді пошкодження автомобіля, яка згідно наданого звіту про оцінку майнової шкоди спричиненою власнику автомобіля НОМЕР_2 № 29/08-1Н станом на 29.08.2012 оцінена у 52276,07 грн. /а.с. 8-21/.

Згідно з квитанції до прибуткового касового ордеру № 132 позивачем було понесено витрати за проведення незалежної експертної оцінки по визначенню розміру матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля НОМЕР_3, у розмірі 600грн. /а.с. 16/.

Відповідно до вимог ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній , господарський або адміністративній справі, що набуло чинності, не потребують доведенню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт дійсного відбуття дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та наявність, внаслідок цього, механічних пошкоджень у автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 підтверджується постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.09.2012., якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124ч.1 КУпАП, схемою ДТП, про що мається посилання у постанові суду від 13.03.2012, а також довідкою про ДТП від 22.08.2012, виданої працівниками ДАЇ на місці ДТП, та звітом про оцінку майнової шкоди спричиненою власнику автомобіля НОМЕР_2 № 29/08-1Н станом на 29.08.2012 експерта ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів», страховик, після отримання повідомлення про страховий випадок, терміново, але не пізніше трьох робочих днів, зобов`язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та-або місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з`явився, потерпілий має право самостійно обрити аварійного комісара та експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів», страховик, після розгляду наданих йому визначених ст.35 вказаного закону, документів про ДТП, приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, він зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, письмове рішення про сплату страхового відшкодування або відмови у такій сплаті, ОСОБА_3 «Український страховий дім» до теперішнього часу не надала. В письмових запереченням на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» посилається на те, що для виплати позивачу страхового відшкодування, страховику необхідні всі документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди ( перелік пошкоджень автомобілів, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків та ін.), які мають істотне значення у справі, однак з вказаним суд мусить не погодитися, оскільки є постанова суду якою страхувальника ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» визнано винним у вчинені ДТП яка мала місце 10.07.2012, та в якій є посилання на такі докази, як схема ДТП та пояснення свідків. Крім того з вказаної постанови від 03.09.2012 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав. Постанова ніким оскаржена не була, отже набула законної сили, у звязку з чим вказане представником відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» у письмових запереченнях на позовну заяву не може бути прийняте судом.

Відповідно до полісу № АВ/1187550 від 02.02.2012 страхова сума /ліміт відповідальності/ за шкоду спричинену майну складає 50000грн., встановлена франшиза - 510грн. Крім того, з суми страхового відшкодування має бути утриманий ПДВ у розмірі 6%.

Таким чином, згідно умов полісу сума страхового ліміту з урахування 6% ПДВ та франшизи, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» на користь позивача складає 44144,47грн., однак даної суми не вистачає для повного відшкодування матеріальної шкоди позивачеві.

Зі змісту ст. 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування, здійсненим страховиком, що складає 9241,60грн. ( 52876,07грн.- 44144,47грн.+510грн.)

Статтею 1191 ЦК України та п.п. 38.21 п. 38.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» пені за кожен день прострочки виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, то суд вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи не вбачається коли саме позивач звернувся до ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» з вимогою відшкодування страхового відшкодування, жодного доказу звернення позивачем до ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» в досудовому порядку суду не надано. Таким чином суду не відомо за який саме період необхідно нарахувати пеню, жодних розрахунків такої пені позивачем не надано.

Також, суд приходить до висновку, що в результаті ДТП позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки остання пережила стресову ситуацію, їй були спричинені душевні страждання у зв'язку з ушкодженням автомобіля. Позивач була позбавлена можливості використовувати свій транспортний засіб за призначенням. У звязку з тим, що позивач переживала з приводу пошкодження свого автомобілю в неї виникли головні болі, безсоння, загострилася вегето - сосудіста дистонія, що в сукупності призвело до втрати нормальних життєвих звязків на встановлення яких позивачу необхідно докладати певних зусиль та певних матеріальних затрат. Позивач вимушена звертатися за юридичною допомогою, подавати позов, а це також порушує її звичайний уклад життя.

Так згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у фізичному болі та стражданнях, які зазнала фізична особа, в звязку з ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, які ця особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої. При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової, та не повязана з її розміром.

У звязку з чим, суд, вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 2000 грн., яку вважає адекватною завданим стражданням. При цьому суд виходить з принципу розумності виваженості і справедливості.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» моральної шкоди в розмірі 25000 гривень в звязку з душевними стражданнями то дані вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23.1 ЗУ « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Статтею 60 ЦК передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи не вбачається, що в наслідок ДТП, яка мала місце 10.07.2012, хтось з її учасників отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 1000грн.

Відповідно до довідки наданої Юридичною консультацією м. Артемівська, позивачу була надана юридична допомога, вказане також підтверджується договором про надання юридичних послуг, за яку вона внесла гонорар, однак суму гонорару не вказано. У звязку з чим суд вважає, що витрати на правову допомогу повинні бути відшкодовані у розмірі передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 « Про граничні розміри компенсації витрат повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави». Відповідно до Додатку до зазначеної постанови витрати, повязані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Так, виходячи з норм чинного законодавства та враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати на день складання позовної заяви у лютому 2013року становив 1147,00грн. розмір відшкодування витрат позивача на оплату правової допомоги буде становити 458,80грн. ( 1147,00*40 : 100), що підлягає стягненню не з відповідача ОСОБА_2, як того вимагає позивач, а у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у звязку з тим, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, підлягає стягненню понесений позивачем судовий збір при звернені до суду в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 114,70грн. Щодо матеріальної шкоди, то при зверненні до суду позивачем не було сплачено судовий збір у відповідності до ЗУ «Про судовий збір», а тому підлягає стягненню з відповідачів на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що для відповідача ОСОБА_2 складає 90,70грн., а для відповідача ОСОБА_3 «Український Страховий Дім» - 443,08грн.

На підставі п.п. 2, 4 абз. 1,2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди", ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів», ст. 1187 ЦК України, та керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 174, 209,.212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» в особі Донецької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у звязку з дорожньо транспортною пригодою в сумі 9 241,60 гривень, моральну шкоду в сумі 2000 грн., відшкодування судових витрат в сумі 114,70 гривня, а всього 19356 (девятнадцять тисяч триста пятдесят шість)гривень 30 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» в особі Донецької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у звязку з дорожньо транспортною пригодою в сумі 44144 (сорок чотири тисячі сто сорок чотири) гривні 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 90 ( девяносто) грн. 70 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» в особі Донецької регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на користь Держави судовий збір у розмірі 443 (чотириста сорок три) гривні 08 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області на протягом десятьох днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подане протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: