Постанова № 34792134, 11.11.2013, Новоазовський районний суд Донецької області

11.11.2013 238/2580/13-а

Справа №2а/238/48/132059

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року Новоазовський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

при секретарі Андріановій Т.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої суми,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, який є собою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 01 жовтня 2013 року звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області (далі за текстом УСЗН).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він перебуває на обліку в УСЗН як ліквідатор наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоровю в розмірі пяти мінімальних заробітних плат на момент здійснення виплати.

У 2013 році він отримав від відповідача зазначену виплату у розмірі, не передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», бо отримав 120 грн. такої виплати. Отримавши зазначену суму допомоги на оздоровлення, він звернувся до УСЗН з заявою про перерахунок і доплату йому суми щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак, отримав відмову в цьому.

Оскільки законодавством України передбачено виплату йому як особі, яка є ліквідатором наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи інвалідності, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних зарплат, встановлених на момент здійснення виплати, що в грошовому вираженні становить 5735 грн., проте відповідачем йому такої допомоги виплачено лише 120 грн., просив суд постановити рішення, яким: 1) визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку і виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік; 2) зобовязати відповідача здійснити перерахунок сум, які належать йому на підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 3) стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік 5615 грн..

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з зазначених в адмінпозові підстав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності на а.с.10, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому суду пояснила, що згідно ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розяснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма субєктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року, головними розпорядниками коштів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання соціального захисту населення.

Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання і провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Витрати місцевого бюджету на покриття таких зобовязань не можуть здійснюватися.

Відповідач як розпорядник коштів не має повноважень змінювати розмір виплат, тим більше, робити юридичну оцінку законодавчим та нормативним актам вищих органів влади.

Згідно Постанови КМУ від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення інваліда 2 групи складає 120,00 грн. на рік.

Відповідно до ст.117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обовязковими до виконання.

Таким чином, щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 була призначена і виплачена відповідно до норм діючого законодавства України, і тому управлінням соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації не порушено його право на призначення і отримання щорічної допомоги на оздоровлення, у звязку з чим просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

Суд, вислухав у судовому засіданні позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII від 28 лютого 1991 року в редакції Закону України № 2001-XII від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоровя та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2 групи, що підтверджено копіями посвідчень серії А №118712 від 23 жовтня 2000 року, серії ААБ №019492 від 30 серпня 2010 року, довідкою МСЕК серії МСЕ №176772 від 29 червня 2010 (а.с.6-7) року та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

Судом також встановлено, що позивач як особа, постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, отримує від УСЗН щорічно допомогу на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з довідки на а.с.9, ОСОБА_1 отримав компенсацію на оздоровлення за 2013 рік у сумі 120,00 грн..

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96, яка діяла на момент отримання позивачем права на щорічну допомогу на оздоровлення, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 групи виплачується у розмірі пяти мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 ст.48 вказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у том числі, органів державної влади.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, повязаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Управління соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на Управління покладений обовязок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У відповідності із ч.4 ст.9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечить вимогам статей 48, 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 ст.92 Конституції України та статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2013 рік УСЗН повинно було керуватися ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент здійснення позивачу виплати, становить 1147 грн., у звязку з чим позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік у сумі 5735 грн. (1147 грн. х 5 = 5735 грн.), тоді як позивач фактично отримав 120,00 грн.. Отже, виплаті підлягає недоплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2013 рік у сумі 5615 грн. (5735 120 = 5615 грн.).

Керуючись ст.ст.2,9,18,158-163,185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої суми задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність управління соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації щодо відмови у перерахуванні і доплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Зобовязати управління соціального захисту населення Новоазовської райдержадміністрації Донецької області здійснити перерахування сум належної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Стягнути з управління соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік з урахуванням здійснених виплат в сумі 5615 (пять тисяч шістсот пятнадцять) грн. 00 коп..

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новоазовський районний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя