Постанова № 34790455, 07.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа № 914/2027/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (надалі ПАТ «Укрсоцбанк»), м. Київ в особі Волинського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», м. Луцьк від 19.08.2013р. № 19.1-06/8862

на рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р.

у справі № 914/2027/13

за позовом: ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФО-П ОСОБА_2.) , м. Львів

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

№ 21/12 від 21.03.2012р.,

з участю представників:

від позивача: Гаполяк О.В. - представник (довіреність від 08.11.2012р.)

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність від 01.10.2012р.)

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у справі № 914/2027/13 (суддя Запотічняк О.Д.) у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до ФО-П ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 21/12 від 21.03.2012р. відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає незаконним та необгрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на момент укладення спірного договору про відступлення права вимоги у ПАТ «Укрсоцбанк» не було обов`язку перед ПП «Пелікан» щодо повернення грошових коштів на суму 133 500,00грн., оскільки неправомірність списання банком коштів з рахунку поручителя рішенням суду встановлено не було. Хибним, на думку скаржника, є висновок суду, що договір про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.03.2012р. змінив зобов`язання сторін по договору про відступлення права вимоги № 1 від 11.01.2011р. Також скаржник звертає увагу суду на те, що оскільки термін виконання зобов`язання за договором поруки настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення дії мораторію, мораторій на ці зобов`язання не поширюється та не зупиняє їх виконання. Окрім того, скаржник зазначає, що відступлення права грошової вимоги під час ліквідаційної процедури не допускається, оскільки це порушить права інших кредиторів. У разі задоволення під час процедури банкрутства вимог кредиторів, на які поширюється дія мораторію, вказані кошти стягуються арбітражним керуючим із такого кредитора як безпідставно отримані.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2013р. Ухвалою суду від 19.09.2013р. задоволено клопотання сторін про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 24.10.2013р. Ухвалою суду від 24.10.2103р. розгляд справи відкладено на 07.11.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скразі, підтримує та наполягає на її задоволені.

Окрім того, представником позивача подано заяву, в якій останній зазначає, що в прохальній частині позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» помилково неправильно вказано дату договору про відступлення права вимоги № 21/12, який позивач просить визнати недійсним, в зв`язку з чим просить в позовній заяві № 19.1-04/847 від 24.05.2013р. замість слів «визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 21/12 від 21.032012р.» читати «визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.032012р.». Дану заяву долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення,

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, 05.09.2008р. між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ПП "Агу" (Позичальник) було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 070/22.2-168К, на підставі якого Позичальник - ПП "Агу" отримало кредит в сумі 3 000 000,00 грн. (а.с. 12-23).

05.09.2008р. між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор), ПП "Агу" (Позичальник) та ПП «Пелікан» (Поручитель) укладено договір поруки № 070/12-64, відповідно до умов якого Поручитель - ПП "Пелікан" поручилося за зобов'язаннями Позичальника - ПП "Агу" перед Кредитором - АКБ "Укрсоцбанк" по поверненню кредиту в розмірі З 000 000,00 грн. (а.с. 25-28).

Пунктом 1.3 вказаного договору сторони погодили, що у разі невиконання Позичальником забезпечених порукою зобов'язань протягом 7 робочих днів від дати закінчення строку виконання зобов'язань за договором кредиту, Поручитель доручає Кредитору здійснювати на підставі меморіалних ордерів, оформлених Кредитором, договірне списання грошових коштів з поточних рахунків Поручителя, відкритих ним в Волинській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" в сумах, що підлягають сплаті за договором кредиту щодо погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки.

Як встановлено судом, 14.04.2009р. ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 7/62-Б порушено справу про банкрутство щодо ПП «Пелікан» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

01.06.2009р. постановою господарського суду Волинської області у справі № 7/62-Б, відповідно до ст.. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (спрощена процедура - банкрутство боржника, що ліквідовується власником), ПП «Пелікан» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 34-35). Цією ж постановою ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

25.06.2009р. здійснено публікацію в газеті «Урядовий кур`єр» про визнання ПП. «Пелікан» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (газета «Урядовий кур`єр» від 25.06.2009р. № 112 (4018).

07.09.2009р. під час дії ліквідаційної процедури ПП. «Пелікан» ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі свого розпорядження № 070909 списав з поточного рахунку банкрута, без відома ліквідатора, кошти у сумі 133 500,00грн. в рахунок виконання ПП. «Пелікан» зобов`язань за договором поруки від 05.09.2008р. № 070/12-64.

10.10.2009р. ліквідатором ПП. «Пелікан» було направлено лист № 10/10/09 до ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення безпідставно списаних коштів.

16.10.2009р. ПАТ «Укрсоцбанк» написав лист-відмову № 41-01/67-178 від повернення коштів (а.с. 29-30).

11.01.2011р. між ПП «Пелікан» (Первісний кредитор), в особі ліквідатора Череватого Л.Б. та ФО-П ОСОБА_2 (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до умов якого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв право грошової вимоги у розмірі 133 500,00грн. в тому числі ПДВ, що виникло у зв`язку із незаконним списанням коштів АКБ "Укрсоцбанк», від імені якого діяла Львівська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк», з поточного рахунку ПП «Пелікан» (а.с. 67), про що свідчить виписка по особовому рахунку ПП. «Пелікан» за 07.09.2009р.

31.01.2011р. ПП. ОСОБА_2 вніс до каси ПП «Пелікан» кошти в сумі 133 500,00грн., згідно договору № 1 від 11.01.2011р., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру № 1 від 31.01.2011р. (а.с. 69) та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі № 7/62-Б (а.с. 83-88). 31.01.2011р. ліквідатором було погашено вимоги кредиторів першої черги, а саме: заборгованість по заробітній платі в сумі 120 093,74грн. та поточну заборгованість по заробітній платі в сумі 13 406,26грн. 22 березня 2012 року між ПП "Пелікан" (Первісний кредитор) в особі ліквідатора Череватого Любомира Богдановича, який діяв на підставі постанови господарського суду Волинської області від 01.06.2009р. у справі №7/62-Б та ФО-П ОСОБА_2 (Новий кредитор) було укладено ще один договір про відступлення права вимоги №21/12 (а.с. 33), згідно якого сторони прийшли до згоди змінити зобов`язання сторін по договору про відступлення права вимоги № 1 від 11.01.2011р. зобов`язаннями сторін по договору про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.03.2012р. (новація). Кошти в сумі 133 500,00грн. сплачені 31.01.2011р. Новим кредитором за договором про відступлення права вимоги № 1 від 11.01.2011р. зараховуються в рахунок виконання зобов`язань за договором про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.03.2012р.

Згідно з п. 2 договору про відступлення права вимоги №21/12 від 22.03.2012р. компенсація відступленого права вимоги Новим Кредитором Первісному кредитору здійснюється шляхом сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Первісного кредитора або готівкою в касу підприємства згідно умов, які будуть погоджуватись сторонами додатково.

У заявлених вимогах ПАТ «Укрсоцбанк» просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.03.2012р. Дані вимоги мотивовані тим, що кошти з рахунку ПП "Пелікан" банком списано правомірно, а отже, ПП "Пелікан" не мав права вимоги до позивача, а відповідно і відступати право вимоги третій особі, в зв`язку з чим, на думку позивача, зазначений вище договір суперечить вимогам чинного законодавства України, а відтак є недійсним.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинність на момент здійснення правовідносин)(в подальшому - Закон про банкрутство) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута ... вважається таким, що настав.

Враховуючи те, що договір поруки укладений 05.09.2008р., то вимога АКБ "Укрсоцбанк" до ПП "Пелікан" щодо солідарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Агу" виникла з моменту укладення договору поруки, а момент виконання цієї вимоги настав після порушення справи про банкрутство. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі № 01-8/307 від 19.03.2002р. "Про деякі питання, пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи те, що вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ПП "Пелікан" є конкурсними, а не поточними, і з дня відкриття ліквідаційної процедури - 01.06.2009р., строк виконання грошових зобов'язань ПП "Пелікан" за договором поруки №070/12-64 від 05.09.2008р. вважається таким, що настав, ПАТ "Укрсоцбанк" повинно було звернутися до боржника зі своїми грошовими вимогами протягом тридцяти днів, з дня публікації відповідного оголошення. В іншому випадку вони вважатимуться погашеними відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство: "Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає".

Оскільки ПАТ "Укрсоцбанк" не звернулося зі своїми вимогами у встановлений законом строк, його вимоги до ПП "Пелікан" є погашеними і ПАТ "Укрсоцбанк" не має ні права брати участі в процедурі банкрутства ПП "Пелікан", ні отримувати будь-яких коштів, виручених в процесі реалізації майна банкрута.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно із ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство та не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону про банкрутство, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону про банкрутство.

Проте, під час дії мораторію та під час ліквідаційної процедури ПП "Пелікан",

ПАТ«Укрсоцбанк», від імені якого діяла Львівська обласна філія самостійно списало з поточного рахунку ПП «Пелікан» кошти в розмірі: 133 500,00 грн., про що свідчить виписка по особовому рахунку ПП «Пелікан» за 07.09.2009 року видана 25.09.2009 року. Списання проведено без відома ліквідатора на підставі розпорядження № 070909 від 07.09.2009 року.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу Банку, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому лише Законом про банкрутство.

Статтями 25, 26 Закону про банкрутство на ліквідатора покладено обов'язок по формуванню ліквідаційної маси та виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута.

Згідно з ст. 31 Закону саме призначений судом ліквідатор банкрута повинен розподілити кошти банкрута і скерувати їх на погашення вимог кредиторів з дотриманням вимог Закону про банкрутство щодо черговості та пропорційності. Інші особи не мають права розпоряджатися коштами банкрута, втручатись у дії ліквідатора та привласнювати його повноваження.

Як встановлено судом, ПАТ "Укрсоцбанк" були відомі всі обставини цієї справи, в тому числі, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, визнання ПП «Пелікан» банкрутом, уведення ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора із офіційного друкованого органу, оскільки 25 червня 2009 року здійснено публікацію в газеті «Урядовий кур'єр» про визнання ПП «Пелікан» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (газета «Урядовий кур'єр» від 25.06.2009р. № 112 (4018)).

За таких обставин, під час дії мораторію у ПАТ "Укрсоцбанк" не було жодних правових підстав для списання коштів в рахунок погашення кредиту згідно кредитного договору №070/22.2-168 К від 05.09.2008 року.

У зв'язку з ненаданням ПП «Пелікан» (первісним кредитором) документів, що підтверджують його право вимоги до Боржника АКБ «Укрсоцбанк» згідно договору про відступлення права вимоги № 1 від 11 січня 2011р., та проведенням повної оплати за Новим кредитором ФОП ОСОБА_2 в сумі 133 500,00 грн., сторони домовилися укласти новий договір про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.03.2012р., згідно якого замінити зобов'язання сторін по договору про відступлення права вимоги № 1 від 11 січня 2011р. зобов'язаннями сторін по договору про відступлення права вимоги № 21/12 від 22 березня 2012р. (новація). Кошти в сумі 133 500,00 грн. сплачені 31.01.2011р. Новим кредитором за договором про відступлення права вимоги № 1 від 11 січня 2011р. зараховуються в рахунок виконання зобов'язань за договором про відступлення права вимоги № 21/12 від 22 березня 2012р.

Тобто, при укладенні та виконанні договору уступки вимоги жодних порушень вимог чинного законодавства, які б вплинули на його дійсність сторонами допущено не було.

Не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції твердження скаржника щодо того, що уступка може здійснюватися щодо вимоги, на підтвердження дійсності якої є рішення суду, оскільки чинним законодавством не передбачено для кредитора такого обов»язку. Кредитор ( в даному випадку ПП. «Пелікан» має право на уступку своєї вимоги до боржника «Банку» з моменту виникнення у нього права пред»явити вимогу боржнику. Слід зазначити, що до матеріалів апеляційного провадження долучено рішення господарського суду міста Києва у справі № 5011-69/12424-2012 від 02.11.12, яким задоволено вимоги ФОП ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення 133 500 грн. безпідставно списаних коштів. Київським апеляційним господарським судом апеляційне провадження по вказаній справі зупинено до вирішення даної справи.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 21/12 від 22.03.2012р. за безпідставністю.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у справі № 914/2027/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.