Постанова № 34790434, 06.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа № 10/Б-261

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна", м. Київ, вул. Б.Гмирі, 6, офіс 216 (вих. № б/н від 11.10.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області прийняту за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна" про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні кредитора, яка не заявляє самостійних вимог

від 01.10.2013 року у справі № 10/Б-261

за заявою: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль

до боржника: Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів", м. Тернопіль, вул. Текстильна,22 (код ЄДРПОУ 00374580)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін: не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

01.10.2013 року Господарським судом Тернопільської області винесена ухвала у справі № 10/Б-261 (с. Сидорук А.М.) за заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до боржника Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів" про визнання банкрутом, у відповідності до якої в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна" про залучення до справи в якості третьої особи у справі № 10/Б-261 про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів" відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Тернопільської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна" подало апеляційну скаргу (вих. № б/н від 11.10.2013 року), в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скасувати ухвалу Господарського суду Tернопільської області від 01.10.2013 року у справі № 10/Б-261 про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів" та постановити нове рішення, яким залучити скаржника до участі у вказаній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано того, що на виконання плану санації боржника здійснено продаж нерухомого майна боржника з аукціону, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна", однак договір купівлі-продажу із скаржником укладено не було. Натомість скаржником перераховано суму завдатку за участь у аукціоні у сумі 446 000,00 грн., яка не була повернута.

Скаржник також зазначає, що ним вживалися дії щодо зобов'язання боржника укласти договір купівлі-продажу в судовому порядку, однак судом відмовлено у задоволенні вказаних вимог, у зв'язку з чим він вважає, що вирішення справи про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів" може вплинути на його права, на підставі чого і просить суд визнати його третьою особою на стороні кредиторів у справі № 10/Б-261.

24.10.2013 року автоматизованою системою КП "Документообіг господарських судів" справу за № 10/Б-261 розподілено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку, у склад колегії для розгляду справи № 10/Б-261 введено суддів Костів Т.С., Малех І.Б.

28.10.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду задоволено клопотання скаржника та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 30.10.2013 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

05.11.2013 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні поданого клопотання відмовляє.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (з наступними змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

У судовому засіданні 06.11.2013 року сторони та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, хоча були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відтак, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна" задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.10.2013 року у справі № 10/Б-261 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

22.04.2003 року ухвалою Господарського суду Тернопільської області порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 19.09.2012 року Державне підприємство "Тернопільський завод продтоварів" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого - Монастирського Франца Казимировича.

Згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюються ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, колегія суддів із врахуванням того, що постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури винесена 19.09.2012 року, звертає увагу на те, що при вирішенні вказаної справи застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до моменту внесення змін, які набрали чинності з 19.01.2013 року.

18.09.2012 року до Господарського суду Тернопільської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна" з заявою про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні кредиторів.

Подана заява мотивована тим, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26 жовтня 2007 року затверджено схвалений комітетом кредиторів план санації боржника - Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів".

На виконання р. 4 п. 1 плану санації для відновлення платоспроможності боржника здійснено продаж з аукціону частини майна боржника, зокрема адміністративного корпусу, силосного корпусу, будівлі котельні, консервного цеху, зарядної, консервного складу, складу для бочок, складу для тари, столярного цеху, насосної станції, трансформаторної, прохідної, уборної, мусорозбірника, авто вагової, погребу, складу аміаку і масла, прийомника зерна і солоду, вимощення та огорожі, які знаходяться за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 22. Стартова ціна продажу майна встановлена у розмірі - 4 455 900,00 грн.

Згідно умов проведення аукціону з продажу майна заявником перераховано суму авансового внеску у розмірі 446 000,00 грн. За результатами проведеного аукціону переможцем визнано ТОВ "Ліс-Україна", однак договір із ним укладено не було. Окрім того, заявник намагався зобов'язати боржника укласти договір купівлі-продажу у судовому порядку, та у задоволенні вказаних вимог йому було відмовлено.

З урахуванням зазначеного заявник вважає, що визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури може порушити його право щодо повернення авансового внеску у зв'язку з чим просить залучити його до участі у справі про банкрутство у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, пeреважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадження у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Визначає Закон і поняття заінтересованих осіб стосовно боржника, якими є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що водять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Відтак, Законом про банкрутство визначено виключний перелік осіб, які можуть бути залученими у справі про банкрутство, в якості сторони чи іншого учасника провадження у справі про банкрутство, однак він не передбачає можливості залучення особи до участі у справі про банкрутство в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає, а відтак підстави для її скасування відсутні.

Однак, колегія суддів звертає увагу заявника, що його право на захист своїх інтересів може бути реалізованим шляхом визнання ТОВ "Ліс-Україна" кредитором у справі про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів" у випадках передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області у справі № 10/Б-261 від 01.10.2013 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-Україна", м. Київ, вул. Б. Гмирі, 6, офіс 216 (вих. № б/н від 11.10.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.10.2013 року у справі № 10/Б-261 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.11.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя КостівТ.С.

суддя Малех І.Б.