Постанова № 3477395, 06.02.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2009 р. Справа № 2-а-12878/08

Вінницький окружний адміністративний суд

Під головуванням судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю:позивача - ОСОБА_1, представника ДПІ у м.Вінниці - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень

в с т а н о в и в :

У листопаді 2008 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до ДПІ у м. Вінниці, ДПА у Вінницькій області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.

Зазначав, що 27 листопада 2007 року в приміщенні податкової міліції працівником податкової ГВПМ ДПI у м. ВінниціОСОБА_3 була спроба примусити його здійснити підпис про отримання документів щодо податкової перевірки ЗАТ „Адампільський хлібокомбінат".

За наслідками чогоОСОБА_3 було складено акт відмови в отриманні повідомлення.

28 листопада 2007 року позивач звернувся до начальника управління по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА у Вінницькій області з заявою № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року щодо незаконного покладення на нього обов'язку отримувати документи, в ній також ставилось питання про притягнення працівника податкової міліції ГВПМ ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_3 до відповідальності за протиправні дії.

Проте 28 листопада 2007 року йому було вручено повідомлення № 197 про проведення планової документальної перевірки ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”.

Посилаючись на те, що він є неповноважною особою представляти інтереси ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”, позивач просив визнати дії ДПІ у м. Вінниці щодо примушування у отриманні ним повідомлення на перевірку неправомірними та визнати відсутність компетенції у ДПІ у м. Вінниці щодо вручення направлення на податкову перевірку.

Також позивач просив визнати бездіяльність ДПА у Вінницькій області щодо невжиття заходів до припинення неправомірних дій ДПІ у м. Вінниці під час розгляду його заяви № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року неправомірною.

Позивач в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в адміністративному позові та просив про його задоволення.

Представник ДПА Вінницькій області позов не визнав надавши до суду свої заперечення (а.с. 34-37).

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці заперечував проти заявленого позову, заперечення долучені до матеріалів справи (а.с. 45).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 листопада 2007 року в приміщенні податкової міліції начальником відділення викриття злочинів в базових галузях економіки оперативного відділу ГВПМ ДПІ у м. ВінниціОСОБА_3 була спроба вручення ОСОБА_1 повідомлення про проведення виїзної планової документальної перевірки ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”, як такого, що уповноважений довіреністю № 18-05/2007-ДМ-2 від 18.05.2007 року на представлення інтересів цього товариства (а.с. 102). Доручення видане директором ЗАТ “Адампілький хлібокомбінат”.

За результатами чого було складено, в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Акт відмови в отриманні повідомлення № 79/26/32430583 від 27.11.2007 року (а.с. 47).

28 листопада 2007 року ОСОБА_1звернувся до начальника Управління по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА у Вінницькій області з заявою № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року, щодо незаконного покладення на нього обов'язку отримувати документи, в ній також ставилось питання про притягнення працівника податкової міліції ГВПМ ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_3 до відповідальності за протиправні дії, що мали місце 27 листопада 2007 року.

В це й же день позивач отримав Повідомлення № 197 від 16.10.2007 року № 18429/10/23 щодо наміру податкового органу здійснити виїзну планову документальну перевірку ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”з 5 листопада по 30 листопада 2007 року. Проте зазначив, що в нього відсутні повноваження на отримання такого повідомлення (а.с. 17).

Судом також встановлено, що Постановою Вищого господарського суду України від 31 жовтня 2007 року, скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року, залишивши в силі ухвалу господарського суду Вінницької області від 1.02.2007 року, якою визнано вимоги кредитора АКБ “ТАС-Комерцбанк”до боржника ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”. Зобов'язано заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про провадження у справі про банкрутство. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_6 (а.с. 155-160).

В зв'язку з чим заявою № 01-11/2007-АХК-1 від 1.11.2007 року, зокрема ОСОБА_1з 1 листопада 2007 року відмовився від вчинення дій, що були визначені всіма довіреностями, виданими виконавчим органом ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”.

Згідно до статті 247 Цивільного кодексу України, встановлено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до частин 1,2 статті 250 цього ж Кодексу встановлено, що представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

Представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю (зворот а.с. 154).

Згідно пояснень свідка ОСОБА_3, під час спроби вручення ОСОБА_1 повідомлення про перевірку, йому не було відомо щодо відсутності у останнього повноважень на отримання повідомлення. А тому чому позивач відмовлявся в отриманні повідомлення 27, 28 листопада 2007 року йому було не відомо. Також з пояснень ОСОБА_3 встановлено, що були спроби вручити поштові направлення на перевірку за юридичною адресою товариства та арбітражному керуючому ОСОБА_6, але такі наміри не досягли бажаного результату, тому ним була здійснена спроба вручити направлення ОСОБА_1

В судовому засіданні допитаний, як свідок ОСОБА_4, який працює охоронником в ДПІ у м. Вінниці, засвідчений, як понятий при складанні акту відмови в отриманні повідомлення ОСОБА_1. пояснив наступне. 27 листопада 2007 року йому запропонували бути понятим проте коли він піднявся в кабінет ОСОБА_3 позивач з нього вже вибіг, тому дати пояснення яка саме розмова відбулась між ОСОБА_1 таОСОБА_3 він не може.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він був присутнім з позивачем 27, 28 листопада 2007 року під час спроб вручення останньому повідомлень про перевірку. З показів ОСОБА_7, ОСОБА_1працівникам податкової міліції зазначав, що в нього відсутні повноваження на представлення інтересів ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки дійсно доручення, що мав ОСОБА_1на представлення інтересів ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”були скасовані самим позивачем згідно його заяви, а також в зв'язку з Постановою Вищого господарського суду України, якою арбітражним керуючий цього товариства є ОСОБА_6, доручення видані до цього попереднім керівником ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”втратили свою чинність, то у ДПІ у м. Вінниці не було підстав для вручення ОСОБА_1 повідомлення на перевірку ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”, а тому вимоги позивача про визнання дій ДПІ у м. Вінниці щодо вручення йому 27 та 28 листопада 2007 року повідомлення № 197 від 16 жовтня 2007 року про проведення планової виїзної документальної перевірки ЗАТ “Адампільський хлібокомбінат”з 5 по 30 листопада 2007 року є неправомірними та підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про визнання відсутності компетенції у ДПІ у м. Вінниці щодо вручення повідомлення про податкову перевірку, то суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 цього Закону передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно до частини 5 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”встановлено, що проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене твердження позивача, що ДПІ у м. Вінниці не є компетентним органом щодо вручення повідомлення про податкову перевірку є хибним, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Вимога щодо визнання протиправною бездіяльність ДПА у Вінницькій області під час розгляду заяви позивача № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року адресованої начальнику Управління по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА у Вінницькій області є також безпідставною з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 20 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”передбачено, що до складу податкової міліції належать

- Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації України;

- управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

Наказом ДПА України № 513 від 30.08.2006 року затверджено Положення “Про Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА України, Регіональні управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі”(далі -Положення).

Відповідно до пункту 1.1 цього Положення встановлено що, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА України відповідно до статті 20 Закону України “Про державну податкову службу”є оперативним підрозділом податкової міліції ДПА України та підпорядковується безпосередньо Голові ДПА країни.

Пунктом 1.1.2 передбачено, що у безпосередньому підпорядкуванні Управління перебувають Регіональні управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 1.4 Положення, діловодство в Управлінні та в регіональних підрозділах по боротьбі з корупцією в органах ДПС ведеться самостійно в порядку, установленому чинним законодавством та відомчими нормативно-правовими актами.

За правилами встановленими пунктом 1.5 Положення передбачено, що діяльність Управління та регіональних підрозділів по боротьбі з корупцією в органах ДПС здійснюється на основі суворого дотримання законності, поєднання гласних та негласних форм роботи, конспірації й встановленого режиму секретності, чіткого розподілу службових обов'язків працівників і особистої відповідальності кожного за виконання покладених завдань, використання ефективних науково-методичних розробок та існуючого позитивного досвіду.

Перевірка діяльності Управління проводиться за рішенням Голови ДПА України спеціально створеною комісією за наказом ДПА України (пункт 1.6 Положення).

Тобто вимога позивача щодо визнання бездіяльності ДПА у Вінницькій області під час розгляду скарги адресованої начальнику Управління по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА у Вінницькій області є необґрунтованою, оскільки дане Управління не знаходиться у підпорядкуванні ДПА у Вінницькій області, а тому останній не здійснює контроль щодо діяльності органу, що зазначений в заяві № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року.

Крім того слід зазначити, що позивач звертався в суд з позовною заявою до Регіонального управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Вінницькій області про визнання дій неправомірними в зв'язку з ненаданням обґрунтованої відповіді на звернення № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року. Постановою Вінницького оружного адміністративного суду від 2.04.2008 року в задоволені позову відмовлено.

Тобто належний орган, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА у Вінницькій області, вимоги до якого адресовані в заяві № 27-11/2007-ДПА-1 від 27.11.07 року, надав відповідь на звернення, яке є предметом спору іншої адміністративної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За правилами визначеними частиною 3 статті 94 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, позивачу підлягають поверненню документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у розмірі 1 грн. 70 коп.

Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м.Вінниці щодо вручення ОСОБА_1 27 та 28 листопада 2007 року повідомлення № 197 від 16 жовтня 2007 року про проведення планової виїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства "Адампільський хлібокомбінат" з 5 по 30 листопада 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено в строки визначені статтею 160 КАС України.

Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: