Рішення № 34768413, 07.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17193/13 07.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод"

до Приватного акціонерного товариства "Пересувна Механізована Колона - 43"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Галабудський І.І.(представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 07 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Асфальтобетонний завод" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 19.08.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пересувна Механізована Колона - 43" (відповідач) заборгованості по неоплаченим накладним №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року в сумі 244 219,47 грн. з яких основного боргу - 232 778,26 грн. (двісті тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 26 копійок) та 3% річних - 11 441,21 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок одну гривню 21 копійку).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Продавцем, по накладним №№ 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року асфальту, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.10.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 07.11.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року позивач (надалі - Продавець або Постачальник) передав, а відповідач (далі по тексту - Покупець або Отримувач) прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 232 778,26 грн., що становить різницю між сумою вартості товару за накладними №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року /893 890,07 грн./ та частковою оплатою товару /611 111,80 грн./.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати товару по вказаним накладним.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в грудні 2011 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 893 890,07 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що на суму 611 111,80 грн. Отримувач частково сплатив на користь Постачальника грошових коштів за товар.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що позивач, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по накладним №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року товару, 25.04.2013р. звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати боргу. Факт надсилання вимоги підтверджується описом вкладення в цінний лист реєстр. № /1206 та фіскальним чеком про оплату відправки № 0233 (копії документів містяться в матеріалах справи). Позивач вказує, що коштів за товар, окрім перерахованих 611 111,80 грн., Продавцю від Покупця не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.09.2013р. та 15.10.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по накладним №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на листопад 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченим в повному обсязі відповідним накладним в розмірі 232 778,26 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, з правових конструкцій ч. 2 ст. 530 та ст. 625 кодексу випливає, що строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому ж, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин пред'явлення Продавцем Покупцю вимоги 25.04.2013р., за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару по накладним №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року, стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ч. 2 ст. 530 та ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає 1 511,46 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів232778.2602.06.2013 - 19.08.2013793 %1511.46При цьому, суд зазначає, що нарахування позивачем 3% річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару по накладним №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року починаючи з 31.12.2011р. є необґрунтованим, оскільки з листів: № 220 від 23.12.2011р. та № 310 від 27.12.2011р. не слідує про обставини визначення строку оплати товару саме згідно накладних №№: 1694 від 02.12.2011 року та 1737 від 16.12.2011 року.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення в сумі 234 289,72 грн. з них основного боргу - 232 778,26 грн. та 3% річних - 1 511,46 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 4 685,60 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пересувна Механізована Колона - 43" (ідентифікаційний код 05408199, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 3А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод" (ідентифікаційний код 04012425, адреса: 01013, м. Київ, вул. Камишинська (Хутір-Острів), буд. 4, р/р 2600331417401 в ФАБ «Південний» м. Київ, МФО 320917), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 232 778,26 грн. (двісті тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 26 копійок), 3% річних - 1 511,46 грн. (одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень 46 копійок) та судові витрати - 4 685,60 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень 60 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/17193/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.11.2013р.

Суддя О.В. Котков