Постанова № 34768213, 04.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року 810/5154/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Талісман"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 18.05.2013 № 0002602202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у загальній сумі 526767,00 грн., з яких: 351178,00 грн. - за основним платежем; 175589,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 18.05.2013 № 0002612202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 460920,00 грн., з яких: 368736,00 грн. - за основним платежем; 92184,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам за придбаний товар та надані послуги (виконані роботи), а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни придбаного товару та наданих послуг (виконаних робіт). Податковий орган стверджує, що в дійсності господарські операції мали фіктивний характер: товари не поставлялись, послуги (роботи) не надавались (не виконувались), а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою прикриття незаконного отримання податкової вигоди. За висновками податкового органу позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - товари поставлені, послуги (роботи) надані (виконані) контрагентами в повному обсязі й оплачені позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" є юридичною особою, що зареєстрована 24.11.1992 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; оброблення металів та нанесення покриття на метали; механічне оброблення металевих виробів; неспеціалізована оптова торгівля тощо.

У квітні 2013 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ТОВ "Ферріт-Д", ПП "АТМ", ТОВ "ВК "Віконні системи"; ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 (акт перевірки від 26.04.2013 № 392/222/13732199).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2012 рік на загальну суму 351178,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2012 року - на суму 35000,00 грн.; за лютий 2012 року - на суму 66440,00 грн.; за березень 2012 року - на суму 798767,00 грн.; за квітень 2012 року - на суму 102915,00 грн.; за травень 2012 року - на суму 66956,00 грн;

пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 368736,00 грн., в тому числі по періодах: за 1-й квартал 2012 року - на суму 190372,00 грн.; за півріччя 2012 року - на суму 178364,00 грн.;

частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, за господарськими операціями з постачальниками: ТОВ "Галактика М" на суму 1087841,00 грн. та ТОВ "Ферріт-Д" на суму 1019224,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання товарів (листви декоративної, штифтів, комплектів карнизів європаз, ножів для зачеканки, несучих профілів, анкерів, болтів тощо) та послуг (з підготовки поверхні алюмінієвого профілю до фарбування та нанесення на цю поверхню полімерного покриття; збірка заготовок, порізка профілю за розміром, торцювання, свердління отворів, пробивка отворів тощо), які здійснювались на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д". На думку посадових осіб податкового органу, товари вказаними контрагентами позивачу фактично не поставлялись, а послуги не надавались, адже вони не мають для цього відповідних адміністративно-господарських можливостей: відсутні основні засоби, нерухомість, виробничі потужності, трудові ресурси тощо. За аналітичними даними податкового органу контрагенти позивача є транзитними підприємствами у ланцюгу надання послуг з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Контрагенти позивача та перевізник відсутні за місцезнаходженням і перебувають у стані припинення.

Позивач не надав податковому органу документи, що підтверджують транспортування товару ні на письмову вимогу, ні під час перевірки, ні разом із запереченнями на акт перевірки, тому на думку суб'єкта владних повноважень, договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками цих господарських операцій з метою незаконного отримання податкової вигоди, формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем незаконно.

За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення:

від 18.05.2013 № 0002602202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у загальній сумі 526767,00 грн., з яких: 351178,00 грн. - за основним платежем; 175589,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 18.05.2013 № 0002612202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 460920,00 грн., з яких: 368736,00 грн. - за основним платежем; 92184,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями, прийнятими податковими органами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача докази на підтвердження фактів отримання товарів та послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д", а також виготовив спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про вказаних контрагентів та перевізника - Приватного підприємства "Валга".

Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Талісман" є одним з провідних виробників алюмінієвих архітектурних систем, який працює на цьому ринку впродовж 20 років. Підприємство має власні виробничі потужності для обробки алюмінієвих профілів, але часто їх не вистачає для задоволення потреб замовників та своєчасного виконання договірних зобов'язань, тому позивач для виконання робіт з обробки профілів залучає підрядників, яким надає матеріал - суцільні алюмінієві профілі, які після обробки поверхонь профілів, фарбування, нарізання та іншого оброблення згідно з кресленнями повертаються позивачеві.

Так, у грудні 2011 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика М" (постачальник) укладено договір від 19.12.2011 № 72, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (листва декоративна, штифти, комплекти карнизів європаз, ножі для зачеканки, несучі профілі, анкери, болти тощо), а позивач зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити.

Згідно з умовами договору, номенклатура товарів, їх кількість та вартість була визначена сторонами у рахунках-фактурах від 01.02.2012 № 1637 та від 01.03.2012 № 1882.

Позивач стверджував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика М" здійснило поставку товару на загальну суму 53272,66 грн., у тому числі ПДВ - 8878,78 грн.

На підтвердження факту поставки позивач представив суду копії видаткових накладних (від 01.02.2012 № 641, від 01.03.2012 № 238), виписаних ТОВ "Галактика М", копії прибуткових накладних (від 01.02.2012 № 71, від 01.03.2013 № 253), складених представниками позивача, а також товарно-транспортних накладних від 01.02.2012 № 1832, від 01.03.2012 № 1874 (перевізник - ПП "Валга"). На момент перевірки товарно-транспортні накладні у позивача були відсутні, що відображено в акті.

Крім того, у грудні 2011 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика М" (виконавець) укладено договір від 19.12.2011 № 71, згідно з яким виконавець зобов'язувався виконати згідно із заявками замовника певну роботу (підготовку поверхонь алюмінієвих профілів до фарбування, нанесення на ці поверхні полімерного покриття; зібрати заготовки, нарізати профіль за розміром, торцювання, свердління отворів, приведення профілю до товарного вигляду, пакування тощо).

Як убачається з договору та наданих позивачем документів, позивач у заявці вказував виконавцю роботи, які слід виконати, передавав йому необроблений алюмінієвий профіль, а виконавець після виконання робіт повертав його позивачеві. При цьому, транспортування профілю зі складу позивача до складу виконавця та у зворотному напрямку здійснювалось силами і за рахунок виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика М".

На підтвердження факту відвантаження профілю на склад виконавця позивач представив суду копії трьох видаткових накладних (у переробку) (від 12.01.2012 № 16/01, від 01.02.2012 № 68/02, від 01.03.2012 № 145/03) та копії товарно-транспортних накладних на перевезення товару зі складу позивача (м. Бровари) до складу виконавця (м. Дніпропетровськ) (перевізник - Приватне підприємство "Валга").

За інформацією позивача у період з січня по березень 2012 року виконавець виконав роботи на загальну суму 1034568,14 грн., у тому числі ПДВ - 172428,02 грн.

На підтвердження факту виконання робіт позивач представив суду копії актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 10343568,14 грн., у тому числі ПДВ - 172428,02 грн., копії прибуткових накладних (з переробки) на цю ж суму. Крім того, позивач представив суду копії товарно-транспортних накладних на перевезення товару зі складу виконавця (м. Дніпропетровськ) до складу позивача (м. Бровари), перевізник - Приватне підприємство "Валга". На момент перевірки товарно-транспортні накладні у позивача були відсутні, що відображено в акті.

Оплата поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика М" товарів та виконаних робіт за вказаними договорами здійснювалась позивачем безготівковим способом. В оплату за придбані товари та виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика М" кошти в сумі 1087840,80 грн., у тому числі ПДВ - 181306,80 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, що містяться у матеріалах справи. Факт перерахування коштів також не заперечувався сторонами.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни придбаних товарів та виконаних робіт сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика М" дванадцять податкових накладних на загальну суму 1087840,80 грн., у тому числі ПДВ - 181306,80 грн.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактика М" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика М" є юридичною особою, що зареєстрована 27.02.2002, на момент вчинення господарських операцій знаходилось у місті Дніпропетровську, основний вид діяльності - посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 по справі 5009/3205/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика М" визнано банкрутом на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство відсутнього боржника). При цьому, суд констатував, що внаслідок здійснення ліквідаційної процедури у боржника не виявлено майна та грошових коштів для задоволення вимог кредиторів та здійснення підприємницької діяльності.

За даними податкового органу Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика М" (акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7208/2243/18909000) не мало трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, умов для здійснення господарської діяльності з реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, за даними податкової звітності у цього підприємства встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях купівлі-продажу товарів у період з грудня 2011 по червень 2012 року. Крім того, за аналітичними даними податкового органу ТОВ "Галактика М" є транзитним підприємством, яке бере участь у здійсненні операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди на користь третіх осіб.

У лютому 2012 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" (постачальник) укладено договір від 08.02.2012 № 08/02, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (листва декоративна, кронштейни карнизні), а позивач зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити.

Згідно з умовами договору, номенклатура товарів, їх кількість та вартість була визначена сторонами у рахунках-фактурах від 03.04.2012 № СФ0003264 та від 15.05.2015 № СФ0003381.

Позивач стверджував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" здійснило поставку товару на загальну суму 13768,88 грн., у тому числі ПДВ - 2294,81 грн.

На підтвердження факту поставки позивач представив суду копії видаткових накладних (від 03.04.2012 № 2277, від 15.05.2012 № 3131), виписаних ТОВ "Ферріт-Д", копії прибуткових накладних (від 05.04.2012 № 335, від 15.05.2013 № 443), складених представниками позивача, а також товарно-транспортних накладних від 05.04.2012 № 141 та від 15.05.2012 № 201 (перевізник - ПП "Валга"). На момент перевірки товарно-транспортні накладні у позивача були відсутні, що відображено в акті.

Крім того, у лютому 2012 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" (виконавець) укладено договір від 24.02.2012 № 24/02, згідно з яким виконавець зобов'язувався виконати згідно із заявками замовника певну роботу (підготовку поверхонь алюмінієвих профілів до фарбування, нанесення на ці поверхні полімерного покриття; зібрати заготовки, нарізати профіль за розміром, торцювання, свердління отворів, пробивка отворів, приведення профілю до товарного вигляду, пакування тощо).

Як убачається з договору та наданих позивачем документів, позивач у заявці вказував виконавцю роботи, які слід виконати, передавав йому необроблений алюмінієвий профіль, а виконавець після виконання робіт повертав його позивачеві. При цьому, транспортування профілю зі складу позивача до складу виконавця та у зворотному напрямку здійснювалось силами і за рахунок виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д".

На підтвердження факту відвантаження профілю на склад виконавця позивач представив суду копії двох видаткових накладних (у переробку) (від 02.03.2012 № 154/03, від 05.04.2012 № 315/4) та копії товарно-транспортних накладних на перевезення товару зі складу позивача (м. Бровари) до складу виконавця (м. Дніпропетровськ) (перевізник - Приватне підприємство "Валга"). На момент перевірки товарно-транспортні накладні у позивача були відсутні, що відображено в акті.

За інформацією позивача у період з квітня по травень 2012 року виконавець виконав роботи на загальну суму 1005455,15 грн., у тому числі ПДВ - 167575,85 грн.

На підтвердження факту виконання робіт позивач представив суду копії актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1005455,15 грн., у тому числі ПДВ - 167575,85 грн., копії прибуткових накладних (з переробки) на цю ж суму. Крім того, позивач представив суду копії товарно-транспортних накладних на перевезення товару зі складу виконавця (м. Дніпропетровськ) до складу позивача (м. Бровари), перевізник - Приватне підприємство "Валга".

Оплата поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" товарів та виконаних робіт за вказаними договорами здійснювалась позивачем безготівковим способом. В оплату за виконані придбані товари та виконані роботи позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" кошти в сумі 1019224,03 грн., у тому числі ПДВ - 169870,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, що містяться у матеріалах справи. Факт перерахування коштів також не заперечувався сторонами.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни придбаних товарів та виконаних робіт сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" вісімнадцять податкових накладних на загальну суму 1019224,03 грн., у тому числі ПДВ - 169870,67 грн.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" є юридичною особою, що зареєстрована 01.04.2009, на момент вчинення господарських операцій знаходилось у місті Дніпропетровську, основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. 10 жовтня 2013 року ТОВ "Ферріт-Д" припинено за рішенням засновників, правонаступником є Приватне підприємство "Панір", яке знаходиться у місті Запоріжжя.

За даними податкового органу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" (акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7208/224/36441206) не мало трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, умов для здійснення господарської діяльності з реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, за даними податкової звітності у цього підприємства встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях купівлі-продажу товарів у період з 2011 по 2012 рік. Крім того, за аналітичними даними податкового органу ТОВ "Галактика М" є транзитним підприємством, яке бере участь у здійсненні операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди на користь третіх осіб.

З приводу юридичної особи перевізника - Приватного підприємства "Валга" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Приватне підприємство "Валга" є юридичною особою, що зареєстрована 18.01.1999; знаходиться у місті Запоріжжя; основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Юридична особа перебуває у стані припинення за рішенням засновників від 02.08.2013.

Аналізуючи наявність ділової мети у взаємовідносинах між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д", суд встановив наступне.

Позивач є одним з провідних виробників алюмінієвих архітектурних систем, який працює на цьому ринку впродовж 20 років, має власні виробничі потужності для обробки алюмінієвих профілів. Згідно з довідкою, наданою позивачем суду, за 2012 рік він сплатив податок на додану вартість у сумі 1193541,00 грн., що дорівнює обсягу оподатковуваних операцій з постави вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7161246,00 грн.

Як пояснив представник позивача, підприємству не вистачає власних виробничих потужностей для обробки алюмінієвих профілів, тому воно постійно звертається до послуг підрядників. З цього випливає, що за 20 років роботи між позивачем та певними підрядниками мали скластися сталі ділові зв'язки. Крім того, з економічної точки зору залучення підрядників до процесу обробки алюмінієвих профілів не повинно істотно впливати на вартість готової продукції, адже значна вартість складових технологічного процесу виготовлення алюмінієвих архітектурних систем зробить продукцію не конкурентоспроможною, а підприємство виробника - нерентабельним.

Однак, у 2012 році позивач вступив у разові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактика М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д", з якими раніше не мав жодних зв'язків. Обидва контрагенти на момент здійснення господарських операцій знаходились у місті Дніпропетровську, тобто на значній відстані від місцезнаходження складів та виробничих потужностей позивача, які розташовані у місті Броварах, відповідно, це не могло не призвести до збільшення часу на обробку алюмінієвих профілів та додаткових витрат на транспортування товару.

У період з лютого по травень 2012 року позивач в оплату за товари та послуги цих двох контрагентів з обробки алюмінієвих профілів перерахував на їх рахунки кошти у загальній сумі 2107064,83 грн., у тому числі ПДВ - 351177,46 грн., що становить 29,42% від річного обсягу оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) позивача за 2012 рік.

Суд також враховує, що обидва контрагенти (ТОВ "Галактика М" та ТОВ "Ферріт-Д") та перевізник - Приватне підприємство "Валга" наприкінці 2012 року та у 2013 році припинилися за рішенням суду або за рішенням засновників.

Наведені обставини свідчать про очевидну відсутність розумної економічної мети у здійсненні господарських операцій між позивачем та ТОВ "Галактика М" та ТОВ "Ферріт-Д".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вже зазначалось, рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Галактика М" та ТОВ "Ферріт-Д" у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), а також формуванням валових витрат за рахунок коштів, сплачених вказаному контрагенту в оплату за товари (роботи, послуги) за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду фактів поставки товарів, виконання робіт (послуг), за результатами здійснення яких податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що фактично товари ТОВ "Галактика М" та ТОВ "Ферріт-Д" позивачу не поставлялись, послуги не надавались, вказані особи неспроможні виконати поставку товарів, виконати роботи (послуги), описані у представлених позивачем первинних фінансово-господарських документах, адже в них відсутні відповідні адміністративно-господарські можливості, укладені договори не містять розумної економічної мети.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 № 0002602202, - правомірним.

З приводу податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток (пункт 133.1 статті 133 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В даній справі судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують факту поставки позивачу товарів (робіт, послуг) з боку ТОВ "Галактика М" та ТОВ "Ферріт-Д". Таким чином, ці документи не відтворюють реального стану речей і фіксують обставини, які у дійсності не відбувались.

Це означає, що віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених ТОВ "Галактика М" та ТОВ "Ферріт-Д" в оплату за придбані товари та виконані роботи (послуги), вчинено позивачем незаконно, а податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 № 0002612202 прийнято податковим органом правомірно.

За наведених обставин, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 листопада 2013 р.