Постанова № 34748905, 06.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа№ 910/16998/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання - Волошиній З.В.,

за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 06.11.2013 по справі № 910/16998/13):

від ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - не з'явилися;

від заявника (боржника) - Прядко В.В. (довіреність від 24.05.2013 № 24-05/13)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.09.2013

у справі № 910/16998/13 (суддя: Чеберяк П.П.)

за заявою (боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Житло Сервіс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Житло Сервіс" (далі за текстом - ТОВ "Комфорт Житло Сервіс") звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство, у зв'язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2013 у справі № 910/16998/13 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено розгляд справи на 16.09.13 та інше.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Житло Сервіс" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - ТОВ "Комфорт Житло Сервіс"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та інше.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 01.10.2013, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2013 у справі № 910/16998/13 та припинити провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, не додані докази здійснення відповідного повідомлення комісією з припинення юридичної особи в порядку ст. 4 ст. 105 ЦК України про припинення юридичної особи, відсутні посилання на факти щодо: здійснення оцінки наявного майна боржника, вчасного повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку та термін та проходження податкової перевірки згідно зі ст. 60 ГК України, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апелянт зазначив, що боржник своїми діями унеможливив проведення податкової перевірки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 910/16998/13 прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2013 у справі № 910/16998/13 та призначено розгляд апеляційної скарги на 06.11.2013.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакцій чинній з 19.01.2013 (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дана справа порушена судом за процедурою, передбаченою ст. 95 Закону.

З матеріалів даної справи вбачається, що 03.09.2013 ліквідатор "Комфорт Житло Сервіс" звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За ч. 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу доходів і зборів про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. (З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008 у справі №15/682-б).

З проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", складеного станом на 31.12.2012, а також інших документів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 1 463 125 грн. 23 коп.

Разом з тим активи боржника, які включають в себе вартість основних засобів, дебіторську заборгованість та залишок коштів на рахунку боржника, є значно меншими за розміром, ніж вказаний розмір кредиторської заборгованості.

Таким чином, у зв'язку з недостатністю у боржника майнових активів для погашення кредиторської заборгованості, загальними зборами учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" було прийнято рішення звернутись до господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", що підтверджується протоколом від 16.01.2013р. № 16/01/13 загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс".

До вказаної заяви боржника додані всі необхідні документи: вказаний протокол загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" від 19.10.2012 № 19/10/12 про припинення ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України; Витяг з Бюлетеня державної реєстрації від 30.10.2012 № 229(29) з повідомленням про припинення юридичної особи боржника; проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" станом на 31.12.2012; протокол загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" від 16.01.2013 про затвердження цього проміжного ліквідаційного балансу та про те, що ліквідатора уповноважили звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника. Крім того в матеріалах даної справи містяться докази повідомлення органу ДПІ у Солом'янському районі про припинення платника податків шляхом подання боржником у справі до податкового органу заяви форми № 8-ОПП від 01.02.2013 №01/13 у встановленому законом порядку та заява ліквідатора боржника до ДПІ у Солом'янському районі з проханням провести заходи перевірки у зв'язку з внесенням до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників про припинення юридичної особи боржника (вказана заява зареєстрована ДПІ (апелянтом) 04.02.2013).

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, доводи, наведені ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду м. Києва від 16.09.2013 у справі № 910/16998/13. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної постанови, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2013 у справі № 910/16998/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/16998/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Повний текст постанови складений 11.11.2013

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.