Рішення № 34745713, 08.05.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа №344/2052/13-ц

Провадження 22ц/779/1018/2013

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

з участю представника апелянта Чекайла В.М.. представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ТзОВ «Укрінтехбуд» про визнання неправомірною відмови у видачі документів про право власності на квартири згідно договору про дольову участь у будівництві, з апеляційною скаргою представника ТзОВ «Укрінтехбуд» на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року з позовом в суд до ТзОВ «Укрінтехбуд» звернувся ОСОБА_4, щоб ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача оформити на нього документи про право власності, договори про переуступку прав вимоги та видати акти приймання-передавання на квартири АДРЕСА_1 визнавши відмову відповідача неправомірною.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач безпідставно відмовляється оформити документи на право власності, переуступку прав вимоги і акти приймання-передавання на квартири АДРЕСА_1 загальною площею 522, 1 кв.м., чим порушує умови укладеного між ними договору про дольову участь в будівництві від 25 грудня 2004 року №4/5.

За умовами договору про дольову участь у 2007 році сплатив відповідачу 2258025 гривень, що підтверджується актом звірки підписаним уповноваженим працівником відповідача від 20. 10. 2007 року, однак відповідач оформив право власності тільки на частину квартир загальною площею 672,2 кв. м.

На квартири АДРЕСА_1 відповідач документи відмовляється передати через що змушений звернутись за захистом в суд.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2013 року позов задоволено.

На дане рішення представник ТзОВ «Укрінтехбуд» подав апеляційну скаргу, в якій просивть його скасувати та закрити провадження у справі.

Апелянт в скарзі зазначає, що рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки укладений договір регулюється нормами господарського права.

Суд першої інстанції без належних доказів дійшов до помилкового висновку про те, що приватний підприємець повністю виконав взяті на себе зобов'язання по договору. ПП ОСОБА_4 на виконання договору сплатив 1 216 902 гривні, що підтверджується банківськими виписками, хоча згідно з умов договору вартість об'єкту становить 2 258 025 гривень. Пред'явлені докази щодо отримання коштів ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки вона у трудових відносинах з ТзОВ «Укрінтехбуд» не перебувала та повноважень щодо вчинення дій від імені товариства не мала.

Про заборгованість по договору ПП ОСОБА_4 неоднарозово повідомляли письмово, однак ним до цього часу 1 041118 гривень не сплачено, тому відсутні підстави для передачі решти квартир.

Наведені обставини судом першої інстанції до уваги не взято та безпідставно зобов'язано вчиняти дії на користь позивача.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, представника позивача, який вимоги скарги не визнав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позов зазначив, що ОСОБА_4 на виконання договору про дольову участь в будівництві від 25 грудня 2004 року №4/5 протягом 2007 року сплатив відповідачу 2258025 гривень, що підтверджується актом звірки, тобто виконав зобов»язання по договору, тому відповідач повинен передати квартири АДРЕСА_1

Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норми матеріального та процесуального права, тому є підстави для його скасування та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішує справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції при постановленні рішення не взяв до уваги, що відповідно до розділу 3 договору про дольову участь в будівництві від 25 грудня 2004 року №4/5 передбачено, що фінансування за договором здійснюється шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрінтехбуд».

Позивач не заперечує, що відповідно до умов договору на дольову участь у будівництві вартість об'єкту становить 2258025 гривень на момент складання угоди.

Сторонами визначено в договорі адреси та банківські реквізити для перерахунку коштів.

Суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги акт звірки платежів на а.с. 12, в якому зазначено, що ОСОБА_4 за договором дольової участі у будівництві протягом 2007 року сплатив 2258025 гривень. Зазначений акт не підписаний уповноваженою особою товариства, на ньому відсутні інші необхідні для даного документа реквізити. Підпис на акті звірки ОСОБА_5 як зазначає позивач представника відповідача, нічим не підтверджено, а апелянт у поданих до матеріалів справи платіжних відомостей за 2007 рік підтвердив, що зазначена особа не перебувала у трудових відносинах з товариством та не мала жодних повноважень на отримання від позивача коштів за договором дольової участі у будівництві від 25 грудня 2004 року.

Судом першої інстанції помилково покладено в основу оскаржуваного рішення про задоволення позову дані акта звірки взаєморозрахунків на а.с.12, які не підтверджені належними реквізитами відповідача та в даному випадку не є первинним бухгалтерськими документами в розумінні ч.1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Представник позивача в засіданні апеляційного суду підтвердив, що первинних бухгалтерських документів про оплату відповідачу за договором дольової участі у будівництві, крім тих, які зазначені у аудиторському висновку немає, а також відсутні будь-які підтвердження, що акт звірки платежів на а.с. 12 від імені товариства уповноважена була підписувати ОСОБА_5

Проведеним аудиторським висновком від 8 жовтня 2012 року на виконання умов та проведення розрахунків по договору на участь в будівництві позивачем підтверджено, що згідно банківських виписок та акту звірки ним сплачено 1216902 грн., а залишок несплачених коштів становить 1078229,73 гривень. Відповідачем до справи подано виписки про проведені банківські операції, згідно яких підтверджено сплату позивачем на користь відповідача тільки сум, зазначених в аудиторському висновку.

Тому, у суду першої інстанції не було законних підстав вважати, що ОСОБА_4 за умовами договору дольової участі у будівництві від 25 грудня 2004 року сплачено 2258025 гривень та у зв'язку з цим задовольняти позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановленихстатті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач за обставинами справи підтвердив, що відповідачем за договором про дольову участь в будівництві від 25 грудня 2004 року №4/5 передано йому частину квартир, а іншу частину відмовляється передавати у зв»язку з відсутністю оплати за договором.

Тому колегія суддів вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_4 до ТзОВ «Укрінтехбуд» про зобов'язання відповідача оформити на нього документи про право власності, договори про переуступку прав вимоги та видати акти приймання-передавання на квартири АДРЕСА_1 за договором № 4/5 на дольову участь у будівництві від 25 грудня 2004 року, визнавши відмову відповідача неправомірною необхідно відмовити за недоведеністю.

Разом з тим, представник апелянта безпідставно зазначає в скарзі, що даний спір не підвідомчий загальному суду, а у зв»язку з тим, що позивач за договором є фізичною особою підприємцем спір повинен вирішуватись господарським судом.

Судом з»ясовано, що договір укладено для будівництва житлових квартир, сам договір не має ознак господарського та як пояснив представник позивача не пов»язаний з господарською діяльністю, тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У зв»язку із зазначеним апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. ст.509, 525, 526 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",

Керуючись ст. ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ТзОВ «Укрінтехбуд» задоволити частково

Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ТзОВ «Укрінтехбуд» про зобов'язання відповідача оформити на нього документи про право власності, договори про переуступку прав вимоги та видати акти приймання-передавання на квартири АДРЕСА_1 за договором № 4/5 на дольову участь у будівництві від 25 грудня 2004 року, визнавши відмову відповідача неправомірною відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко