Рішення № 34732495, 11.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2013 Справа № 920/1693/13

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: Корпорації «Сант», м. Суми

про стягнення 36 257 грн. 98 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

За участі представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брав участь секретар судового засідання Карабан Є.П.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 21 від 01.07.2011 року в розмірі 36 257 грн. 98 коп., в тому числі: основна заборгованість складає 29 782 грн. 55 коп., розмір пені складає 5 378 грн. 78 коп., розмір 3 % річних складає 1 096 грн. 65 коп., а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Згідно клопотання про зменшення позовних вимог б/н від 04.11.2013р. позивач зменшує розмір позовних вимог через допущення помилки при нарахуванні штрафних санкцій, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу 30 929 грн. 73 коп., з яких: 29 782 грн. 55 коп. - основний борг, 821 грн. 96 коп. - пеня, 325 грн. 22 коп. - 3% річних, а також 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Дане клопотання, у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду.

У дане судове засідання представник позивача не прибув, проте факсом надійшло клопотання б/н від 08.11.2013р., в якому позивач надає для долучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент розгляду справи щодо місцезнаходження відповідача. Даний документ долучається до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 03.10.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 17.10.2013р., від 31.10.2013р. та від 07.11.2013р. направлялись відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та поданому позивачем витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 40030, м. Суми, вул. Харківська, 122. Вищевказані ухвали до суду не повернулись.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

01.07.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежилого приміщення за № 21, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування приміщення загальною площею 90 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3, перший поверх.

Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору, приміщення надається в оренду з 01 липня 2011 року по 01 липня 2012 року. Позивач передає, а відповідач приймає в оренду приміщення згідно акту приймання - передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Як встановлено матеріалами справи, 01 липня 2011 року між сторонами було підписано Акт прийому - передачі об`єкту оренди до договору оренди нежилого приміщення № 21 від 01 липня 2011р. (а. с. 11). Даний Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Пунктом 3.3 договору оренди № 21 передбачено, що орендна плата та відшкодування плати за землю здійснюється відповідачем на підставі рахунку в безготівковому порядку, щомісяця до першого числа місяця, за який здійснюється платіж.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, керуючись пунктом 4.1.3 договору оренди № 21 від 01.07.2011р. розірвав договір в односторонньому порядку, повідомивши про це відповідача листом № 02/201 від 29.05.2012р. (а. с. 26).

Пунктом 5.2 договору передбачений обов`язок відповідача своєчасно вносити орендну плату та плату за комунальні послуги.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Факт передачі майна відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі від 01.07.2011р., який підписаний повноважними представниками сторін, а також скріплений печатками сторін (а. с. 11), Актами здачі - прийомки виконаних робіт, підписаних представниками сторін та скріплених печатками сторін, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 13-23).

Відповідач свої зобов'язання за договором від 01.07.2011р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати складає 29 782 грн. 55 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем по орендній платі не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 29 782 грн. 55 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору оренди нежилого приміщення за № 21 від 01.07.2011р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання

На підставі вище викладеного, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 04.11.2013р., заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 821 грн. 96 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату орендної плати у вигляді стягнення пені передбачена п. 3.5 договору від 01.07.2011р., за яким у випадку заборгованості по платежах відповідач сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору від 01.07.2011р., позивач, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 04.11.2013р., просить стягнути з відповідача 325 грн. 22 коп. 3% річних.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 325 грн. 22 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 29 782 грн. 55 коп. основної заборгованості відповідно до договору № 21 від 01.07.2011р., 821 грн. 96 коп. пені, 325 грн. 22 коп. 3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації «Сант» (40030, м. Суми, вул. Харківська, 122, код 34932471) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 29 782 грн. 55 коп. основної заборгованості, 821 грн. 96 коп. пені, 325 грн. 22 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Повне рішення складене 11.11.2013р.

Суддя С.В. Заєць