Постанова № 34732256, 01.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2013 року № 826/11934/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001132260 та №0001122260 від 29.03.2013ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001132260 та №0001122260 від 29.03.2013.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки, які містяться в акті перевірки №948/22-621-36069563 від 15.03.2013, на підставі якого винесені оскаржувані повідомлення-рішення, є необгрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.

Представник відповідача адміністративний позов заперечував.

В судовому засіданні 14.10.2013, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 15.02.2013 №352, №348, №349, №350, №351, №428, №429, виданих ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, радником податкової служби ІІІ рангу Нижник Людмилою Романівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу Ожеледею Артемом Олександровичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу Носачем Євгенієм Вячеславовичем, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби ІІІ рангу Гончаренко Мариною Ігорівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби ІІІ рангу Демиденко Олександром Михайловичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби ІІІ рангу Єфімовим Вячеславом Вікторовичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу зустрічних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу Сердюком Анатолієм Анатолійовичем згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до плана-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання та наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 05.02.2013 №281, проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт №948/22-621-36069563 від 15.03.2013 (далі - Акт), відповідно до якого за позивачем перевіркою встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 254 478 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року на суму 138 352 грн., 1 квартал 2012 року на суму 26 443 грн., 1-2 квартали 2012 року на суму 96 877 грн., 1-3 квартали 2012 року на суму 116 126 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартістьна загальну суму 264 649 грн.; «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 №1020 (ф. №1-ДФ) щодо недостовірних дананих повідомлених державним податковим органам у ІІ кварталі 2012 року.

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0001132260 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 264 649 грн. та за штрафними санкціями - 132 324 грн.; №0001122260 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 254 478 грн. та за штрафними санкціями на суму 58 063 грн.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та винесеними на його підставі повідомленнями-рішеннями Товариство подало первинну скаргу від 01.10.2012 №338/2012, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.06.2013 №987-10/12-1-03 скаргу залишено без задоволення а оскаржувані повідомлення-рішення без змін.

Міністерство доходів і зборів України, розглянувши повторну скаргу позивача від 27.06.2013 №8167/6 прийняло рішення від 17.06.2013 №7068/6/99-99-10-01-15 яким скаргу залишено без задоволення а податкові повідомлення-рішення №0001132260 та №0001122260 від 29.03.2013 без змін.

Однак, позивач не погоджується із вказаними повідомленням-рішенням та в обгрунтування своєї позиції зазначає, що відомості, які містяться в Акті перевірки є суперечливими, оскільки позивачем виконані всі вимоги, передбачені податковим законодавством, а господарські операції Товариства з ТОВ «Буд-Перспектива», ТОВ «Ангели Техно», ТОВ «Гілка», ТОВ «Гровел», ТОВ «Універсал Груп Строй» (далі - Контрагенти) були реальними.

Відповідач такі доводи позивача заперечував з огляду на те, що як зазначено в акті перевірки відносини позивача з Контрагентами мали безтоварний характер.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Підпунктом 139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2., п. 198.3. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи зі сказаного, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, якщо фактичного здійснення господарськоії операціі не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілеий ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здіи?снення господарськоії операціі.

Як вбачаєтсья з матеріалів справи, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Буд-Перспектива», ТОВ «Ангели Техно», ТОВ «Гілка», ТОВ «Гровел», ТОВ «Універсал Груп Строй».

Так, між ТОВ «Ангели Техно» та ТОВ «Альтіс-Енерго» укладено договір підряду від 01.03.2012 №143/2012, за умовами якого ТОВ «Ангели Техно» зобов'язується власними матеріалами та забобами виконати комплекс робіт по підключенню обладнання системи пожежної та охоронної сигналізації на об'єкті (ДП «Міжнародний аеропорт «Львів»), а ТОВ «Альтіс-Енерго» оплатити вартість робіт.

У підтвердження виконання сторонами договірних зобов'язань позавачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.09.2012, податкову накладну від 15.03.2012 №20, виписку з банківського рахунку від 15.03.2012 у підтвердження перерахування на рахунок ТОВ «Ангели Техно» коштів за воконані роботи.

01.02.2012 між позивачем та ТОВ «Універсал Груп Строй» укладено договір підряду №131/2012, за умовами якого ТОВ «Універсал Груп Строй» зобов'язується власними матеріалами та забобами виконати комплекс робіт по монтажу магістральних кабельних ліній, світильників, систем заземлення, систем вентиляції кабельних систем, монтажу трансформатора на об'єкті (термінальний комплекс по вулиці Київський шлях, 2/1 в м. Бориспіль), а ТОВ «Альтіс-Енерго» оплатити вартість робіт.

У підтвердження виконання сторонами договірних зобов'язань позавачем надано акт прийому-здавання виконаних робіт від 12.03.2012, податкові накладні №93 від 15.03.2012, №114 від 19.03.2012, №124 від 20.03.2012, виписки з банківського рахунку №1884 від 15.03.2012, №1892 від 19.03.2012, №1893 від 20.03.2012 у підтвердження перерахування на рахунок ТОВ «Універсал Груп Строй» коштів за воконані роботи.

15.02.2012 між позивачем та ТОВ «Гровел» укладено договір поставки №127/2012, за умовами якого ТОВ «Гровел» зобов'язується поставити ТОВ «Альтіс-Енерго» товар (шафа електрична, лічильники, кабеля, модуль), а ТОВ «Альтіс-Енерго» оплатити вартість товару.

У підтвердження виконання сторонами договірних зобов'язань позивачем надано видаткові накладні №Г-00000156 від 09.04.2012, №Г00000316 від 27.04.2012, податкові накладні №3 від 01.03.2012, №34 від 09.04.2012, №201 від 27.04.2012, №207 від 27.04.2012, виписки з банківського рахунку за 01.03.2012, 19.04.2012, 27.04.2012, 21.05.2012 у підтвердження перерахування на рахунок ТОВ «Гровел» коштів за договором.

Між позивачем та ТОВ «Буд-Перспектива» укладено договори поставки №123/2012 від 01.11.2011, №121/2011 від 11.10.2011, за умовами яких ТОВ «Буд-Перспектива» зобов'язується поставити ТОВ «Альтіс-Енерго» матеріали виробничо-технічного призначення, а ТОВ «Альтіс-Енерго» оплатити вартість товару.

У підтвердження виконання сторонами договірних зобов'язань позивачем надано видаткові накладні №9/11-15 від 09.11.2011, №12/10-2 від 24.10.2011, податкову накладну №74 від 09.11.2011, №102 від 24.10.2011, виписки з банківського рахунку за період з 05.12.2011 по 28.02.2012 у підтвердження перерахування на рахунок ТОВ «Буд -Перспектива» коштів за договорами.

На підставі виставленого рахунку-фактури ТОВ «Гілка», у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, зобов'язалося продати ТОВ «Альтіс-Енерго» товар (електротехнічне обладнання). У підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Альтіс-Енерго» та ТОВ «Гілка» позиваченм надано рахунок-фактура №СФ-1404/1 від 14.04.2011, видаткова накладна №РН-1404/1 від 07.10.2011, виписка з банківського рахунку від 18.04.2011.

Також, позивач зазначає, що по взаємовідносинам з ТОВ «Гілка» податкові накладні не видавалися, Товариство податковий кредит не формувало, оскільки свідоцтво платника податку даного контрагента було анульовано.

У свою чергу, відповідач в Акті перевірки посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №2725/22-2/32708580 від 24.07.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ангели Техно» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період січень, лютий, березень, квітень та травень 2012 року.

Відповідно до зазначеного акту за ТОВ «Ангели Техно» встановлено, що підприємство не виконує свої податкові зобов'язання, здійснює діяльніть з надання податкової вигоди третім особам, операції з даним товариством не мають реального товарного характеру.

В акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №568/22-2/30640305 від 11.12.2012 про результати документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Буд-Перспектива» щодо дотримання вимог податкового законодавства, зазначено, що дане підприємство по взаємовідносинах з позивачем не надало документів, які підтверджують транспортування товару за договорами, №123/2012 від 01.11.2011, №121/2011 від 11.10.2011, також вказано, що ТОВ «Буд-Перспектива» не декларує в додатках до податкової декларації з податку на прибуток рядки амортизація основних засобів та нематеріальних активів, свідоцтво платника податку на додану варітість ТОВ «Буд-Перспектива» анульовано 28.02.2012.

У ході проведення перевірки позивача податковому органу не було надано документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Гровел». Крім того, відповідач зазначає, що даний контрагент не декларує в додатках до податкової декларації з податку на прибуток рядки амортизація основних засобів та нематеріальних активів. Рішенням Господарсьго суду Донецької області від 17.03.2013 у справі № 905/325/13-г ТОВ «Гровел» визнано банкрутом, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 15.02.2012.

Таким чином, за ТОВ «Гровел» встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) та не підтверджено господарських операцій між контрагентами-покупцями та постачальниками.

Також ході проведення перевірки позивача податковому органу не було надано документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Гілка». Крім того, відповідач зазначає, що даний контрагент не подавав декларації з податку на прибуток, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 22.03.2011 у зв'язку із внесенням запису про відсутність за місцезнаходженням, за вказаним підприємством встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) та не підтверджено господарських операцій між контрагентами-покупцями та постачальниками.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Універсал Груп Строй» відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки докуменів у підтвердження зазначених господарських відносин не надано. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Універсал Груп Строй» анульовано 16.10.2012 у зв'язку із внесенням запису про відсутність за місцезнаходженням. За вказаним підприємством встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) та не підтверджено господарських операцій між контрагентами-покупцями та постачальниками.

Таким чином, на підставі викладено, відповідачем зроблено висновок, що взаємовідносини ТОВ «Альті-Енерго» з ТОВ «Буд-Перспектива», ТОВ «Ангели Техно», ТОВ «Гілка», ТОВ «Гровел», ТОВ «Універсал Груп Строй» не відповідають вимогам закону, вчинені лише на папері та не спричиняють реального настання правових наслідків, зазначені контрагенти є фіктивними підприємствами та створені для надання податкової вигоди третім особам.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку дослідженню підлягає факт реального вчинення господарської операції. Формування валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

У зв'язку з цим суд вважає, що надані позивачем документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання Товариством товару (робіт, послуг) від Контрагентів. Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції ТОВ «Альтіс-Енерго» з ТОВ «Буд-Перспектива», ТОВ «Ангели Техно», ТОВ «Гілка», ТОВ «Гровел», ТОВ «Універсал Груп Строй» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети реального настання правових наслідків.

Щодо посилань позивача на відсутність обвинувального вироку чи рішення суду щодо визнання правочинів позивача фіктивними суд зазначає, відсутність даних документів само по собі не свідчить про реальність вчинення господарської операціі?.

Наявні на час розгляду документи, а саме податкові накладні та виписки з банківського рахунку ТОВ «Альтіс-Енерго» щодо оплати виконаних Контрагентами робіт (наданих послуг, поставлених товарів) дійсно є обов'язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат, але не безумовними. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося, хоч і вбачаються певні результати. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Отже, враховуючи викладені обставини у своїй сукупності висновок ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам, а тому підстав для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук