Постанова № 34732220, 06.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р. Справа № 805/14091/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Шалагіновій М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313 в розмірі 6960,48 грн., вимоги про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф 1313У в розмірі 5766,45 грн. та рішення від 09.08.2013 №2192 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в розмірі 170,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313 в розмірі 6960,48 грн., вимоги про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф-1313У в розмірі 5766,45 грн. та рішення від 09.08.2013 № 2192 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та здійснює підприємницьку діяльність і застосовує спрощену систему оподаткування. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 позивач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки у відповідності до вимог зазначеної статті особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

07.09.2013 позивачем отримано вимогу Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області № Ф 1313 від 08.08.2013 про сплату боргу в розмірі 6960,48 грн. та рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 2192 від 09.08.2013 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. 23.09.2013 позивачем поштою отримано постанову Відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу № Ф 1313У від 22.05.2013 на суму 5766,45 грн.

23.09.2013 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження позивачем отримано копію вимоги про сплату боргу № Ф 1313У від 22.05.2013, відповідно до якої Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області вимагає сплатити суму боргу в розмірі 5766,45 грн.

Позивач вважає зазначені вимоги незаконними, оскільки вона є пенсіонером за віком і отримує відповідно до закону пенсію. Разом із тим, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язок щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску покладений саме на платника єдиного внеску. Так як ОСОБА_1 не є платником єдиного внеску оскільки вона є пенсіонером за віком, то обов'язку щодо подачі звітності в неї не виникає. Отже рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №2192 від 09.08.2013 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. є протиправним. З вказаних підстав просить задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, в обґрунтування яких зазначила, що з 06.08.2011 набрав чинності Закон України № 3609-VI від 07.07.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», яким були внесені зміни до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, відповідно до якого платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, особи, які обрали спрощену систему оподаткування, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримають відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років, які народилися до 30 вересня 1956 року включно та зі збільшенням пенсійного віку на шість місяців кожні півроку, та наявності страхового стажу не менше 15 років. Отже ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком після досягнення нею 57 років, тобто 12.04.2015.

Позивач отримує пенсію за віком з 13.04.2008 призначену у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2.

Оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем і не досягла пенсійного віку, встановленого Законом № 1058-ІV, тому відсутні підстави для звільненні її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області правомірно прийнято вимогу про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф 1313У в розмірі 5766,45 грн., та вимогу про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313 в розмірі 6960,48 грн. (з урахуванням вимоги про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф 1313У).

На підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI управлінням винесено рішення №2192, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом в розмірі 170,00 грн.

До того ж, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою лише 24.09.2013, тому нею пропущено 10-денний строк для оскарження вимог, оскільки вимогу про сплату недоїмки нею отримано 09.09.2013. З вказаних підстав просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець у встановленому порядку Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 20.10.1993 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (а.с.8). Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку Серії НОМЕР_3, виданого 05.01.2012 Державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 (а.с.9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за віком, у зв'язку з тим, що вона займала посаду на роботі, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.

Зазначена обставина підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 Серії НОМЕР_4, термін дії - вічно (а.с.7).

Відповідач - Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як встановлено судом, 22.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області у відповідності до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника винесено вимогу про сплату недоїмки № Ф 1313У.

Відповідно до зазначеної вимоги Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5766,45 грн. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.14).

З розрахунків вбачається, що зазначена сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нарахована за 2012 рік в розмірі 4572,42 грн. та за І квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн.

Відповідно до заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, копію зазначеної вимоги ОСОБА_1 отримано 23.09.2013 (а.с.15).

08.08.2013 Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у відповідності до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника винесено вимогу про сплату недоїмки № Ф 1313.

Відповідно до зазначеної вимоги Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 6960,48 грн. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.13).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що сума недоїмки по зазначеній вимозі складається зі сум недоїмок за 2012 рік та за І і ІІ квартал 2013 року (4572,42 грн. + 1194,03 грн. + 1194,03 грн. = 6960,48 грн.).

09.08.2013 Управлінням Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом прийнято рішення № 2192 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 в розмірі 170,00 грн. (а.с.12).

09.09.2013 позивач отримала зазначене рішення та вимогу про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні про вручення.

За правилами частини 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Оскільки позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 09.09.2013 та 23.09.2013, а місячний строк на день подання адміністративного позову не сплинув, тому суд вважає, що позивач звернулася до суду в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до вимог пунктів 1, 4, ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до п. 4 ч. 11 статті 25 Закону № 2464-VI (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

У судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області не заперечувала той факт, що позивачу призначено пенсію за віком, на пільгових умовах за списком № 2.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Суд зауважує, що відповідачем не заперечується факт неукладення із позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

З огляду на що, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не можуть бути застосовані положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, тому що позивач не досягла 57 років, та вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними твердження відповідача на те, що на позивача не розповсюджуються положення ст. 4 Закону № 2464-VI. Як встановлено судом, позивач є пенсіонером, а той факт, що їй призначено пенсію на пільгових умовах не доводить наявність в неї обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду. Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Нормами Закону №2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші норми вказаного Закону.

За таких обставин, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області протиправно винесено вимогу про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф 1313У на суму 5766,45 грн. та вимогу про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313 на суму 6960,48 грн., якими вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 09.08.2013 №2192 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2» від 10 грудня 2012 року № 24-1, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, в такому випадку звіт зазначеними особами не подається.

Оскільки позивач є пенсіонером за віком, то вона звільняється від необхідності подання звіту по сплаті єдиного внеску.

Отже, рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 09.08.2013 № 2192 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є протиправним.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313 в розмірі 6960,48 грн., вимоги про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф-1313У в розмірі 5766,45 грн. та рішення від 09.08.2013 №2192 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. підлягає задоволенню, а вимога про сплату недоїмки від 08.08.2013 № Ф 1313 в розмірі 6960,48 грн., вимога про сплату недоїмки від 22.05.2013 № Ф 1313У в розмірі 5766,45 грн. та рішення від 09.08.2013 №2192 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. - скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 08.08.2013 № Ф 1313 про стягнення недоїмки в розмірі 6960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 48 копійок.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 22.05.2013 № Ф 1313У про стягнення недоїмки в розмірі 5766 (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 45 копійок.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 09.08.2013 № 2192 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 128 (сто двадцять вісім) гривень 97 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.