Ухвала суду № 34731654, 05.11.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Мельника Ю.М., Шимківа С.С.,

секретаря судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 вересня 2013 року по справі за позовом державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди за незаконну порубку дерев.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 вересня 2013 року позов ДП "Володимирецьке лісове господарство" до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди за незаконну порубку дерев задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "Володимирецьке лісове господарство" кошти в сумі 7 500 грн., майнової шкоди спричиненої пошкодженням дерев.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "Володимирецьке лісове господарство" судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. на підставі Закону України "Про судовий збір".

Вважаючи дане рішення незаконним, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним із неповним з'ясуванням обставин справи, які мають значення для справи та неналежною оцінкою наданих доказів, що є підставою для скасування даного рішення на постановлення нового.

Зазначає, що даного правопорушення він не скоював, справа носить __________________

Провадження № 22ц-787/1964/2013 Головуючий у суді 1 інстанції: Закревський Л.В.

Доповідач : Демянчук С.В.

замовний характер. Свідків вирубки дерев не було. Пояснення щодо самовільної порубки були написані під примусом працівників Мульчицького лісництва, що може бути підтверджено свідками які були присутні в той час на пилорамі.

Вказує, що предмет правопорушення, зрізані дерева, були тільки оглянуті працівниками лісництва, але не було зроблено зрізів з стовбурів дерев для порівняння їх з виявленими зрізаними деревами, та не були вилучені, хоча в позовній заяві посилаються на п. 6 ст. 91 Лісового кодексу України про те, що державна лісова охорона має право у разі порушення громадянами лісового законодавства вилучати, добуті лісові ресурси, знаряддя їх добування, та вирішувати їх належність та використання.

Крім того зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги його пояснення про те, що він розпилював ліс на прохання громадянина ОСОБА_3, надавши суду товарно-транспортну накладну № 001170 від 30 травня 2011 року на вищевказаний ліс.

Також вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги і те, що працівниками Мульчицького лісництва не було проведено дій по встановленню належності та відповідності виявлених дерев на пилорамі у ОСОБА_1 до виявлених свіжозрізаних дерев у кварталі № 32.

Тому просив скасувати рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 вересня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні даного позову за безпідставністю.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ДП "Володимирецьке лісове господарство" вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просять зилишити без змін.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з"явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток. ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи в його відсутності, зазначивши, що апеляційну скаргу повністю підтримує.

Представник ДП "Володимирецьке лісове господарство", заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ДП "Володимирецьке лісове господарство", суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин наявності вини ОСОБА_1 в незаконній порубці лісу, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства № 000076 від 16 лютого 2013 року, у кварталі № 32, виділ № 3, який відноситься до території держлісфонду Мульчицького лісництва, ОСОБА_1 вчинив пошкодження дерев породи сосна до ступеня припинення росту в кількості 11 дерев, був за це притягнутий до адміністративної відповідальносмті, тому обгрунтовано стягнув заподіяну позивачу матеріальну шкоду.

Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція, оскільки такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та здобутих доказах.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 4 ст. 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках визначених законодавством.

На підставі п. 6 ст. 91 Лісового кодексу України, державна лісова охорона має право, у разі порушення лісового законодавства вилучати в установленому законом порядку у громадян і юридичних осіб документи, добуті лісові ресурси, знаряддя їх добування, а також транспортні засоби, що були знаряддям правопорушення, та вирішувати питання про їх подальшу належність та використання.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством.

Крім того, відповідно до Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, передбачено, що суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що під час перевірки пилорам в с. Мульчиці Володимирецького району працівниками лісової охорони ДП "Володимирецьке лісове господарство", на одній із пилорам було виявлено свіжозрізані стовбури дерев породи сосна. В результаті подальшої перевірки було встановлено, що даний ліс належить ОСОБА_1 По даному факту відповідач пояснив, що ліс його та що він його зрізав самовільно в кварталі № 32 виділі № 3 Мульчицького лісництва. Цей факт ОСОБА_1 підтвердив письмовими поясненнями. (а.с. 7).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства № 000076 від 16 лютого 2013 року, у кварталі № 32, виділ № 3, який відноситься до території держлісфонду Мульчицького лісництва, вбачається, що ОСОБА_1 вчинив пошкодження дерев породи сосна до ступеня припинення росту в кількості 11 дерев. /а.с. 5/.

Дані обставини підтвердили також суду свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які показали, що під час перевірки пилорам в с. Мульчиці Володимирецького району, на одній із яких було виявлено свіжозрізані стовбури дерев породи сосна без відповідних документів. В результаті подальшої перевірки було встановлено, що даний ліс належить відповідачу. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що ліс його та, що він його зрізав самовільно, також відповідач власноручно надав письмові пояснення в підтвердження сказаного.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення № 000076 від 26 лютого 2013 року за встановлене в зазначеному протоколі адмінпрвопорушення, а саме передбачене ст. 65 КпАП України, визнаний винним та притягнутий до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в сумі 170 грн. Даним протоколом встановлено, що відповідач вчинив самовільну порубку десяти сосен, в результаті чого заподіяв лісовому господарству шкоду на суму 9488 грн. 57 коп. Дана постанова є чинною, а тому в силу ст. 61 ЦПК України встановлені обставини не підлягають доведенню з питань чи мали місце зазначені дії та чи вчинені вони цією особою. /а.с. 15/.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи є доведеними.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства /ст. 11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом /ст. 60 ЦПК/ покладено на сторони.

Однак, будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу, які є належними і допустимими, спростовуючих висновки апеляційного суду, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 суду не надали.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : Ю.М. Мельник

С.С. Шимків