Постанова № 34729592, 07.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. Справа № 804/10411/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Драготи С.А.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.08.2013р. №0013291703, яке було винесено на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №12/8/17.2-27/3198204717; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за січень, лютий 2012 року в автоматизованій інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №12/8/17.2-27/3198204717 та зобов'язати відповідача відновити відкориговані показники податкової звітності позивача.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач помилково дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом ПП «ВКФ «Експостач», оскільки фактичні обставини свідчать про реальність цих операцій, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а встановлені законом докази щодо їх підробки, невідповідності викладених в них даних відсутні. До того ж за господарськими операціями були проведені розрахунки, що також доводить реальність здійснення операцій і жодна із сторін договору не заперечувала факту їх здійснення. Отже позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПП «ВКФ «Експостач» за господарськими операціями з надання позивачеві транспортних послуг та послуг з постачання. Висновки відповідача про безтоварність цих операцій ґрунтуються на припущеннях та довільному трактуванні норм чинного законодавства, без надання належної оцінки первинним документам, наданим позивачем до перевірки. Дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача також є протиправними, оскільки були вчинені лише на підставі акту перевірки без наявності узгодженого податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав пред'явлений позов та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було встановлено факт нереального вчинення господарських операцій з контрагентом ПП «ВКФ «Експостач», оскільки у останнього, згідно отриманого акту перевірки цього суб'єкта господарювання, відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. В ході перевірки позивача встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводилися, тому факту передачі товарів від продавця до покупця не виявлено у зв'язку із його відсутністю. Наведене свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, а, отже, укладені договори та первинні документи мають ознаки дефектності, оскільки наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально здійснені господарські операції.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові заперечення на позов відповідача, а також матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні відносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) (далі - ФОП ОСОБА_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець Царичанською районною державною адміністрацією 24.09.2007р., свідоцтво про державну реєстрацію від 24.09.2007р., реєстраційний №22190000000000955, перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків (т.1 а.с.8-10).

Згідно Свідоцтва НОМЕР_2 від 25.02.2009р. ФОП ОСОБА_2 є платником податку на додану вартість(т.1 а.с.12).

На підставі наказу Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.07.2013р. №7 працівником цього контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Експостач» за січень-лютий 2012 року.

За результатами означеної перевірки було складено акт №12/8/17.2-27/3198204717 від 11.07.2013р., яким зафіксовано порушення позивачем приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.6 ст.198, абз. б) п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, що виявилося у завищенні ФОП ОСОБА_2 податкового кредиту у січні 2012 року на суму 105450грн. та у лютому 2012 року на суму 130500,00грн. (т.1 а.с.18-32).

Висновки зазначеного акту обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено угоди з контрагентом ПП «ВКФ «Експостач», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. При цьому від ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська відповідачем було отримано акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Експостач» №1816/2205/32466363 від 10.12.2012р. щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період січень, лютий 2012 року, згідно якого проведеною перевіркою було встановлено відсутність у цього суб'єкта господарювання необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів. Наведене свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, а, отже, укладені договори та первинні документи мають ознаки дефектності, оскільки наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально здійснені господарські операції.

На підставі акту перевірки позивача №12/8/17.2-27/3198204717 від 11.07.2013р. Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.08.2013р. №0013291703, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2012 року у загальному розмірі 158175,00грн., з яких 105450,00грн. - за основним платежем та 52725,00грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.55).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищеозначеного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

У відповідності до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору про надання транспортних послуг №01/0711А від 01.07.2011р. ФОП ОСОБА_2 - є замовником, а ПП «ВКФ «Експостач» - перевізником, при цьому перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж з місця призначення до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу (а.с.155-157).

Відповідно до п.2.1 цього договору замовник і перевізник виступають від свого імені і за дорученням підприємств, з котрими вони мають прямі договори.

Пунктом 3 договору №01/0711А від 01.07.2011р. встановлено обов'язки замовника, серед яких: забезпечення підготовки вантажу до відправлення, в тому числі підготовка необхідних перевізних документів.

Згідно пунктів 4.3-4.5 цього договору при прийнятті вантажу перевізник зобов'язаний перевірити точність записів у накладній щодо числа вантажних місць, зовнішній стан вантажу і його упакування. Всі зауваження стосовно стану вантажу повинні бути записані в завантажувальному акті і підписані відправником вантажу і водієм. Вантаж вважається прийнятим до перевезення перевізником після його навантаження на транспортний засіб, опломбування пломбою вантажовідправника, отримання водієм товарно-транспортної накладної та інших необхідних документів, що відповідають цьому вантажу. Вантаж вважається прийнятим вантажоодержувачем, якщо він прибув у справному транспортному засобі, з непошкодженими пломбами вантажовідправника і відповідає товарно-транспортним документам за кількістю місць. В транспортній накладній ставиться відмітка вантажоодержувача про отримання вантажу, яка засвідчується підписом і печаткою.

Відповідно до п.9.1 договору №01/0711А від 01.07.2011р. цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 01 липня 2012 року та підлягає пролонгації на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення дії договору ні одна із сторін не заявить про намір його розірвання.

Позивачем було надано до перевірки, а також до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг на території України) та податкові накладні за договором №01/0711А від 01.07.2011р. про надання транспортних послуг від 04.01.20.12р, 05.01.2012р., 06.01.2012р., 09.01.2012р., 10.01.2012р., 11.01.2012р., 12.01.2012р., 13.01.2012р., 16.01.2012р., 18.01.2012р., 19.01.2012р., 21.01.2012р., 24.01.2012р., 25.01.2012р., 26.01.2012р., 27.01.2012р. та 28.01.2012р. Вказані податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) були виписані на загальну суму 632700,00грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 105450,00грн. (т.1 а.с.118-134,158-174).

Разом з тим, позивачем не було надано товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару ПП «ВКФ «Експостач» у січні 2012 року.

Згідно п.п.11.1,11.7 Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються перевізнику.

Крім того позивачем не надано суду документів щодо походження товару, який перевозився ПП «ВКФ «Експостач» у січні 2012 року на підставі договору №01/0711А від 01.07.2011р. про надання транспортних послуг, а представник позивача надавав спочатку пояснення, що це був товар - камінь вапняковий технологічний, який придбавався ФОП ОСОБА_2 у Білогірського кар'єру, а після витребування судом копії договору з цим кар'єром, не надав його, та пояснив, що весь товар, який перевозився ПП «ВКФ «Експостач» у січні 2012 року, був придбаний позивачем безпосередньо у самого ПП «ВКФ «Експостач», однак договір, за яким ФОП ОСОБА_2 саме придбавав цей товар у ПП «ВКФ «Експостач», також надано не було.

При цьому договір №01/0711А від 01.07.2011р. стосується лише надання транспортних послуг, а не придбання чи постачання товарів, а договір поставки №0101/12П був укладений позивачем з ПП «ВКФ «Експостач» лише 01.02.2012р., крім того, згідно умов цього договору та специфікації до нього транспортні послуги входили до ціни цього договору).

Таким чином, факт надання транспортних послуг за договором №01/0711А від 01.07.2011р. у січні 2012 року є документально не підтвердженим, оскільки через відсутність товарно-транспортних накладних за цей період неможливо чітко встановити який товар був перевезений та якими транспортними засобами було здійснено таке перевезення (чи можливе перевезення певного товару певними транспортними засобами тощо), з якого місця навантаження та до якого місця розвантаження здійснювалося перевезення, а також ким товар було відвантажено та ким прийнято тощо. Хоча згідно вимог чинного законодавства та п.п.4.4-4.5 договору №01/0711А від 01.07.2011р. передбачена обов'язкова наявність товарно-транспортних накладних для підтвердження факту перевезення та визначення моменту, з якого вантаж вважається прийнятим до перевезення перевізником та переданим вантажоодержувачу.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було збільшено позивачеві суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2012 року на суму ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП «ВКФ «Експостач» на підставі договору №01/0711А від 01.07.2011р. у розмірі 105450,00грн., а, отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і позовні вимоги в частині щодо його скасування задоволенню не підлягають.

Щодо правовідносин ФОП ОСОБА_2 з ПП «ВКФ «Експостач» у лютому 2012 року на підставі договору поставки №0101/12П від 01.02.2012р., то з даного приводу відповідачем було лише зроблено висновки, викладені в акті перевірки позивача №12/8/17.2-27/3198204717 від 11.07.2013р. відносно того, що операції за цією угодою є безтоварними, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит у лютому 2012 року на суму 130500,00грн. Однак жодних донарахувань грошових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2012 року ФОП ОСОБА_2 шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення зроблено не було.

Так, відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Означені положення також містяться в п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984, від 22.12.2010р., яким також встановлено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а дії податкового органу по складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Таким чином, звернення з позовними вимогами у вигляді визнання неправомірними (протиправними) дій посадових осіб або конкретного податкового органу при складанні акту перевірки та здійсненні у ньому певних висновків є неналежно обраним способом правового захисту позивача, оскільки вирішення такого спору не захищає саме по собі права чи інтереси платника податку. За наявності обґрунтованого позову належним способом такого захисту є оскарження рішення податкового органу, яке і містить обов'язкове для виконання волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно конкретного платника податку.

Разом з тим, суд вбачає підстави для задоволення частини позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за січень, лютий 2012 року в автоматизованій інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №12/8/17.2-27/3198204717, а також щодо зобов'язання відповідача відновити відкориговані показники податкової звітності позивача, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що на підставі акту перевірки позивача №12/8/17.2-27/3198204717 від 11.07.2013р. Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.08.2013р. №0013291703, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2012 року у загальному розмірі 158175,00грн.

Однак це податкове повідомлення-рішення станом на теперішній час не є узгодженим, оскільки було оскаржене позивачем до суду.

Податкове повідомлення-рішення про донарахування ФОП ОСОБА_2 грошових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2012 року не виносилося.

Судом також встановлено і це не заперечується відповідачем, що останнім на підставі акту перевірки позивача №12/8/17.2-27/3198204717 від 11.07.2013р. було внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за січень-лютий 2012 року по взаємовідносинам з його контрагентом ПП «ВКФ «Експостач».

Наведене підтверджується витягом з автоматизованої інформаційної системи «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», який міститься в матеріалах справи (т.2 а.с.193-194).

При цьому згідно статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Згідно п.1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій, для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки винесене за результатами перевірки позивача податкове повідомлення-рішення про донарахування ФОП ОСОБА_2 грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2012 року було оскаржене, то визначені ним податкові зобов'язання не є узгодженими, а податкове повідомлення-рішення щодо донарахування позивачеві грошових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2012 року не приймалося взагалі, тому і ці зобов'язання також не узгоджувались, отже, відповідачем безпідставно було змінено показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень-лютий 2012 року.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2012 року у справі №К/9991/34212/12.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування щодо коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) в автоматизованій інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №12/8/17.2-27/3198204717.

Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), які були наявні в ній до здійснення коригування на підставі акту перевірки від 11.07.2013р. №12/8/17.2-27/3198204717.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова