СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ун. № 759/12272/13-ц
пр. № 2/759/5211/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди в порядку регресу,
В С Т А Н О В И В:
08.08.2013 року ТДВ «СК «Провіта» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 в порядку регресу відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 2 245,72 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 229,40 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.12.2012 року з вини відповідача відбулася ДТП, учасником якої став транспортний засіб «Пежо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, застрахований позивачем. Страховик виплатив потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 9 323,81 грн. На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ СК «УСГ»), яка на вимогу позивача здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 7 078,09 грн. На підставі ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», позивач просить стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 2 245,72 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, пославшись на те, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПрАТ СК «УСГ», а тому саме страховик повинен відшкодовувати всі збитки в межах страхової суми. Повідомив, що перерахував на рахунок ТДВ «СК «Провіта» 510 грн. - розмір франшизи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. В письмових поясненнях зазначив, що ПрАТ «СК «УСГ» на письмову вимогу позивача виплатило страхову суму в межах ліміту в розмірі 7 078,09 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6 505,5 грн. та перерахування коштів у сумі 572,29 грн. Розмір страхового відшкодування було зменшено на суму франшизи - 510 грн.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Встановлено, що 11.05.2012 року між ТДВ «СК «Провіта» та ОСОБА_2 укладено договір №09/02-5668066 добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого застраховано автомобіль марки «Peugeot» д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 2011 року випуску, терміном дії до 11.05.2013 року (а. с. 13 - 17 копія договору).
02.07.2012 року між ОСОБА_1 та ПрАТ СК «УСГ» укладено договір (поліс) № АВ/6877837 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, терміном дії до 06.07.2013 року (а. с. 53).
26.12.2012 року о 15:00 на бульв. Чоколівському, 5, в м. Києві ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_4, порушив вимоги п. 15.13 ПДР - здійснив відчинення задньої лівої двері автомобіля, чим створив перешкоду автомобілю марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок чого сталося зіткнення зазначених автомобілів. Вказані обставини встановлені постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.02.2013 року по справі №760/384/13-п (3-385/13), якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню (а. с. 18 - копія постанови).
В результаті вказаного ДТП пошкоджено транспортний засіб «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, що підтверджується довідкою ДАІ та довідкою №9133419 про ДТП (а. с. 7, 19 - копія довідки).
Згідно звіту №3252/01/13 про оцінку автомобіля Peugeot 107 держномер НОМЕР_1, складеного 09.01.2013 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Peugeot 107 держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням розцінок ТОВ «Ілта», складає: 7 588,09 грн. (а. с. 21 - 26 - копія звіту).
Зазначена шкода винуватцем ДТП потерпілій особі не була відшкодована. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до ТДВ «СК «Провіта» з заявою про виплату страхового відшкодування від 09.01.2013 року, заподіяного в результаті пошкодження транспортного засобу, що мала місце 26.12.2012 року (а. с. 6 - копія повідомлення).
Відповідно до страхового акту №02-11606/1, розрахунку суми страхового відшкодування, сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику становить 9 323,81 грн. (а. с. 10).
Наказом №02-11606/1/1 від 20.02.2013 року наказано бухгалтерії ТДВ «СК «Провіта» здійснити на користь ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування згідно договору страхування №09-02-5668066 від 11.05.2012 року та страхового акту №02-11606/1 (а. с. 9 - копія наказу).
22.02.2013 року ТДВ «СК «Провіта» на підставі заяви Страхувальника від 09.01.2013 року, договору страхування №09-02-5668066 від 11.05.2012 року, розрахунку суми страхового відшкодування, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 9 323,81 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Ілта», що підтверджується платіжним дорученням №59291 (а. с. 5 - копія платіжного доручення).
Отже, 22.02.2013 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування на суму 9 323,81 грн. і з цього часу у нього виникло право зворотної вимоги (регресу).
Встановлено, що автомобіль марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_4 на момент скоєння ДТП був застрахований полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ 6877837, терміном дії до 06.07.2013 року у ПрАТ «СК «УСГ».
На письмову вимогу позивача ПрАТ «СК «УСГ» виплатило страхову суму в межах ліміту в розмірі 7 078,09 грн. Виплату здійснено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6 505,5 грн. та перерахування коштів у сумі 572,29 грн. (а. с. 56-57).
Згідно квитанції від 26.07.2013 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТДВ «СК «Провіта» 510 грн. - розмір франшизи по договору АВ/6877837 (а. с. 63).
Тобто, всього по страховому випадку на користь позивача перераховано 7 588,09 грн., що відповідає сумі заподіяного збитку, відповідно до звіту №3252/01/13 від 09.01.2013 року.
Позивач посилається на те, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою становить 2 245,72 грн., а тому просить стягнути з відповідача в порядку регресу вказану суму. В судовому засіданні представник позивача усно заявив про зменшення позовних вимог на 510 грн., які відповідач сплатив в якості франшизи.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Встановлено, що ОСОБА_1 винен у ДТП, яка мала місце 26.12.2012 року о 15:00 на бульв. Чоколівському, 5, в м. Києві, а тому згідно ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1188 ЦК України повинен відшкодовувати завдану шкоду.
Проте, в даних правовідносинах обов'язковим є застосування положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
В статті 3 Закону зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди. Отже, відшкодування шкоди у даних правовідносинах повинно здійснюватися відповідно до Закону.
В силу статті 4 Закону відповідачі є суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами (потерпілими) застрахована, оскільки ця відповідальність є об'єктом страхування згідно ст. 5 Закону.
На підставі п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 16 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено: відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Згідно пункту 19 зазначеної постанови пленуму, з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
Отже, в силу п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону, з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування», шкоду, тобто витрати на ремонт транспортного засобу в даних правовідносинах, повинен відшкодовувати страховик - ПрАТ СК «УСГ», а не ОСОБА_1
За таких обставин позов подано до неналежного відповідача.
Суд також враховує положення ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В підтвердження розміру збитків позивач надав звіт №3252/01/13 про оцінку автомобіля Peugeot 107 держномер НОМЕР_1, відповідно до якого матеріальний збиток складає: 7 588,09 грн.
Встановлено, що ПрАТ «СК «УСГ» виплатило позивачу 7 078,09 грн., а ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТДВ «СК «Провіта» 510 грн. франшизи, тобто, збитки на суму 7 588,09 грн. були відшкодовані повністю.
Жодних доказів того, що розмір збитків перевищує зазначену суму позивач не надав, що свідчить про необґрунтованість позову.
На підставі наведеного суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 16 Закону України «Про страхування», ст. ст. 979, 1166, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2013 року.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ
Судове рішення № 34723617, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 06.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/12272/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: