Рішення № 34723161, 17.10.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2-3792/13

Справа № 754/9957/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

17.10.2013 Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б.з участю секретаряСолодухіної Н.С.розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 13 341,33 дол. США (еквівалент 106 637,25 грн.), з яких: 13 306,57 дол. США (еквівалент 106 359,41 грн.) - заборгованість за кредитом; 34,76 дол. США (еквівалент 277,84 грн.) - відсотки та 857 241, 90 грн. - пеня, що разом складає 963 879,15 грн., посилаючись на те, що між сторонами було укладено кредитний договір, внаслідок невиконання відповідачем вимог яких виникла зазначена заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладене в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що банком було продано її автомобіль за зниженою ціною. При цьому зазначила, що платити не зобов'язана за відсутності автомобіля. Зокрема, не оскаржувала виконавчий напис та акт оцінки автомобіля за браком часу та у зв'язку з хворобою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову з наступних підстав.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником АТ «ОТП Банк», який є правонаступником за всіма правами та обов'язками ЗАТ «ОТП Банк».

Як встановлено в судовому засіданні, 02 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір, який складається з двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 50 480 дол. США строком до 01 серпня 2011 року зі сплатою 22 % річних за користування кредитом.

03 серпня 2006 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір №CL-009/625/2006 року, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 39 989,08 дол. США строком до 02 листопада 2013 року зі сплатою 11,99 % річних за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.1.1 ч. 2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожний день прострочки.

Банком зобов'язання за договором виконались, а саме відповідачу надались кредитні кошти. У свою чергу позичальник зобов'язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитами та повернути кредити у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно з кредитними договорами.

Однак, всупереч умовам кредитних договорів відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1.1 ч. 2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожний день прострочки.

Відповідно до договорів купівлі-продажу кредитного портфелю від 20 липня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 02.11.2007 року №CL-009/404/2007 року про що було повідомлено відповідача.

Позивачем неодноразово повідомлялось відповідачу про наявність заборгованості за договором та необхідність її ліквідації шляхом направлення вимоги.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Підписавши кредитний договір, графік повернення кредиту та сплати відсотків сторони встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Своїм підписом відповідач засвідчила, що вона ознайомлена з умовами надання кредитів, в тому числі з умовами кредитування, орієнтованої сукупної вартості кредиту, переваг та недоліків пропонованих систем кредитування, вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням кредитного договору.

Таким чином, погодившись з умовами вказаних кредитних договорів, відповідачем були отримані грошові кошти та суду не надано доказів протилежного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає: " Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк."

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків, комісії за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання, не сплативши у вказаний договорами строк кредити, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Всупереч договірним зобов'язанням в установлені графіком терміни позичальником не повернуто належні грошові суми, в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2011 року було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль «Тайота», рік випуску - 2007, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу. Даний автомобіль було передано в заставу, на підставі договору застави. Зазначений виконавчий напис відповідачем не оскаржувався, що не заперечувала остання.

Відповідно до акту уцінки майна №363/18 від 07.12.2012 року вартість зазначеного вище автомобіля після переоцінки становить 185 656,80 грн.. Даний акт також відповідачем не оспорений.

Суд критично відноситься до пояснень відповідача, що за відсутності автомобіля, який продано за зниженою ціною, вона не зобов'язана сплачувати кредитну заборгованість. Будь-яких позовів щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню чи оскарження оцінки майна не подавалось.

Зокрема, будь-яких доказів на підтвердження вимог чи заперечень, у розумінні ст. 60 ЦПК України, суду відповідачем не надавалось.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконала зобов'язання, тому вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором є частково обґрунтованими.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в сумі в сумі 13 341,33 дол. США (еквівалент 106 637,25 грн.), з яких: 13 306,57 дол. США (еквівалент 106 359,41 грн.) - заборгованість за кредитом; 34,76 дол. США (еквівалент 277,84 грн.) - відсотки.

Тому вимоги в частині сплати пені в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений, якщо він значно перевищує розмір збитків, підлягають частковому задоволенню у розмірі 100 000 грн. з огляду на їх надмірність порівняно з сумою прямих збитків, наданих позивачу, оскільки передбачена договором між сторонами пеня за своєю правовою природою є неустойкою, розмір якої значно перевищує розмір боргу.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від оплати судових витрат на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 212-215, 224 - 233 ЦПК України, ст. ст. 525-526,530,536,551,610,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 02 листопада 2007 року №CL-009/404/2007 у розмірі 106 637,25 грн., що еквівалентно 13 341,33 долар. США, пеня - 100 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441 грн.

У задоволенні інших вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон