Ухвала суду № 34721061, 06.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року справа №805/12344/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Попова В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000251502/1139, № 0000261502/1138 від 08.08.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000251502/1139, № 0000261502/1138 від 08.08.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000251502/1139, № 0000261502/1138 від 08.08.2013 року задоволено, а саме:

скасовано податкові повідомлення - рішення №0000251502/1139, № 0000261502/1138 від 08.08.2013 року, які винесені Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Донецькій області.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач зареєстрований як юридична особа 25 жовтня 2010 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 37014600, перебуває на обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області з 27.10.2010 року згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 656628 серія ААБ.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків.

У період з 12 липня 2013 року по 18 липня 2013 року відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №16/15-1/37014600 від 24.07.2013 року про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питання повноти нарахування та своєчасності сплату до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Укртехпоставка» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.

Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення позивачем: перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з придбання продукції виробничо - технічного призначення у січні 2011 року у ТОВ «Укртехпоставка» на суму 2700459,32 грн., у тому числі податок на додану вартість - 450076,55 грн. та подальшого їх використання у господарській діяльності підприємства; п.44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року на 450077,00 грн.; п.138.1, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що призвело до завищення валових витрат на суму 2250383,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 2250383,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № 0000261502/1138 від 08.08.2013 року, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2250383,00 грн. та №0000251502/1139 від 08.08.2013 року, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 450077,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 14387695,00 грн. (податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, за лютий 2011 року, за березень 2011 року). За період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі -60459528,00 грн. (податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року).

Встановлено, що 17 листопада 2009 року між ДП «Добропіллявугілля», яке є покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є постачальником укладено контракт №07/4-278Т від 17.11.2009 року на підставі результатів тендерних торгів 30.09.2009 року, проведених ДП «Добропіллявугілля», предметом якого є наступне: постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов даного контракту продукцію виробничо - технічного призначення в обсязі згідно переліку, який є невід'ємною частиною контракту. Покупець має право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 вищевказаного контракту загальна сума контракту складає орієнтовно 5534954,00 грн.

04 січня 2011 року між державним підприємством «Добропіллявугілля», яке є стороною 1, товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», яке є стороною 2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є стороною 3, укладено додаткову угоду №1 від 04.01.2011 року на заміну сторони в договорі №07/4-278Т від 17.11.2009 року, відповідно до якої замінено в договорі №07/4-278Т від 17.11.2009 року державне підприємство «Добропіллявугілля» на товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

25 березня 2010 року між державним підприємством «Добропіллявугілля» яке є покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є постачальником укладено договір №07/4-238Т на підставі результатів тендерних торгів 15.03.2010 року, проведених ДП «Добропіллявугілля», предметом якого є наступне: постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору металоконструкцію, метизи, запасні частини та інше в обсязі згідно переліку, який є невід'ємною частиною договору. Покупець має право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 вищевказаного договору загальна сума договору складає орієнтовно 47376298,60 грн.

04 січня 2011 року між державним підприємством «Добропіллявугілля», яке є стороною 1, товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», яке є стороною 2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є стороною 3, укладено додаткову угоду №2 від 04.01.2011 року на заміну сторони в договорі №07/4-278Т від 25.03.2010 року, відповідно до якої замінено в договорі №07/4-278Т від 25.03.2010 року державне підприємство «Добропіллявугілля» на товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

26 січня 2011 року між державним підприємством «Добропіллявугілля», яке є стороною 1, товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», яке є стороною 2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є стороною 3, укладено додаткову угоду №3 від 26.01.2011 року на заміну сторони в договорі №07/4-278Т від 25.03.2010 року, відповідно до якої замінено в договорі №07/4-278Т від 25.03.2010 року державне підприємство «Добропіллявугілля» на товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

14 вересня 2010 року між державним підприємством «Добропіллявугілля» яке є покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є постачальником укладено договір №07/4-895Т на підставі результатів тендерних торгів 05.08.2010 року, проведених ДП «Добропіллявугілля», предметом якого є наступне: постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору обладнання та матеріали для вугледобувної промисловості в обсязі згідно специфікації, який є невід'ємною частиною договору. Покупець має право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п.3.2 розділу 3 вищевказаного договору загальна сума договору складає орієнтовно 23111229,74 грн.

04 січня 2011 року між державним підприємством «Добропіллявугілля», яке є стороною 1, товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», яке є стороною 2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехпоставка», яке є стороною 3, укладено додаткову угоду №1 від 04.01.2011 року на заміну сторони в договорі №07/4-895Т від 14.09.2010 року, відповідно до якої замінено в договорі №07/4-895Т від 14.09.2010 року державне підприємство «Добропіллявугілля» на товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

На підтвердження виконання вищевказаного контракту та договорів позивачем надані наступні документи: податкові накладні (т.1 а.с. 87-109), видаткові накладні (т.1 а.с. 110-132), приймальні акти (т.1 а.с. 133-155), товарно - транспортні накладні (т.1 а.с. 156-173), витяг з книги реєстрації довіреностей (т.1 а.с. 180-186).

Оплата позивачем отриманого товару за вищевказаними договорами та контрактом підтверджується платіжними дорученнями № 1421 від 29 березня 2011 року на суму 189388,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 31564,80 грн., № 1420 від 29 березня 2011 року на суму 2262920,46 грн., у тому числі податок на додану вартість - 377153,41 грн., № 1521 від 31 березня 2011 року на суму 92239,18 грн., у тому числі податок на додану вартість - 15373,20 грн., № 1139 від 15 березня 2011 року на суму 65997,36 грн., у тому числі податок на додану вартість - 10999,56 грн., № 1141 від 15 березня 2011 року на суму 27795,31 грн., у тому числі податок на додану вартість - 4632,55 грн., № 1072 від 10 березня 2011 року на суму 80000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 13333,33 грн.

Подальший рух товару, отриманого позивачем за вищезазначеними договорами та контрактом, підтверджується зведеними відомостями про використання товарно - матеріальних цінностей в господарській діяльності (т.1 а.с. 187-199).

Встановлено, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість позивачем фактично були здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується із позицією податкового органу покладеною в обґрунтування висновків акту перевірки щодо причетності ланцюга постачання ТОВ «Укртехпоставка» з контрагентами з ТОВ «ЛФК» «Сапсан», ПП «Промостар», ТОВ «Фобас», до взаємовідносин між «ДТЕК Добропіллявугілля» з ТОВ «Укртехпоставка», з наступних підстав.

Інформація бази даних податкового органу, використана під час проведення перевірки, а також покладена в обґрунтування висновків акту, на думку суду, не є належним доказом при їх формуванні, оскільки ніяким чином не відноситься до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

При цьому, у акті перевірки не наведено відомостей із посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків, які б свідчили про причетність ланцюга постачання ТОВ «Укртехпоставка» з контрагентом ТОВ «ПКФ «Дельта» до взаємовідносин між «ДТЕК Добропіллявугілля» з ТОВ «Укртехпоставка».

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету, і в подальшому за можливі дії порушника.

Податковим органом не наведено жодної правової норми, яка передбачає встановлення такої відповідальності взагалі, або у даному спірному випадку.

Позиція податкового органу, якій суд надає оцінку, також суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому у частині другій статті 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання звільнений від відповідальності за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання.

Конституційний принцип індивідуалізації відповідальності знайшов своє відображення в Постановах Верховного Суду України від 06.04.2004 року у справі 8/140, від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10, від 31.01.2010 у справі № 21-47а-10.

Наведена правова позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Що стосується обставин невірно заповнених ТОВ «Укртехпоставка» товарно-транспортних накладних а також надання товарно-транспортних накладних не у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Суд не погоджується з твердженням податкового органу щодо виключності товарно-транспортної накладної як документа, що підтверджує факт надання транспортних послуг, оскільки зазначене не передбачено приписами Податкового кодексу України, а також Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для невключення витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей до складу податкового кредиту, оскільки зазначене включення здійснено на підставі інших документів, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідають її вимогам.

У відповідності до ч.1,2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704,- первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.15 цього положення,- первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно п. 2.16 цього положення,- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно ст. 1 Закону України,- «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Реальність господарських операцій, підтвердження фактичного транспортування та зберігання товару, на виконання достовірності вчинених правочинів, що стосуються спірних правовідносин, а також дотримання вимог законодавства з питань оподаткування, у вигляді правомірності формування податкового кредиту, підтверджується наданими суду відповідними договорами, та додатковими угодами укладеними між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» із ТОВ «Укртехпоставка», специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, податковими деклараціями із додатками, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, книгою реєстрації довіреностей, відомістю про списання матеріалів.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на ту обставину, що документи, наявні в матеріалах справи мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Отже, весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом при проведенні перевірки правомірності формування податкового кредиту не зазначено про відсутність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких позивач набуває зазначеного права, а також не зазначено про їх витребування у суб'єкта контролю.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

В.В.Попов