Постанова № 34720926, 22.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 року Справа № 812/7260/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача Парчевського В.Ю.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАТ" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАТ" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач, з урахуванням уточнення, просить:

- визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, які були здійснені під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «КОРАТ» щодо визнання фіктивними господарських правовідносин, які виникли на підставі договору з ТОВ «ДАНИС-ТРРЕЙД»;

- зобов'язати Алчевську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області вилучити з КБ «Податковий блок» інформацію про результати перевірки ТОВ «КОРАТ», яку оформлено актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 03.07.2013 №33/12-06/22-01/21774935;

- зобов'язати Алчевську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області утриматись від використання акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 03.07.2013 №33/12-06/22-01/21774935.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в період з 18.06.2013 по 25.06.2013 фахівцями Алчевської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КОРАТ», результати якої було оформлено Актом перевірки від 03.07.2013, в якому було зроблено висновки щодо порушення позивачем п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого за лютий 2012 року зави щено податковий кредит на загальну суму ПДВ 57991,00 грн. та встановлено порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК Украї ни, в результаті чого за лютий 2012 року позивачем завищено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 57991,00 грн. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

По-перше, як зазначає позивач в позові, у наданій позивачу копії наказу на проведення перевірки від 17.06.2013 не міститься підстав для проведення перевірки, а лише перераховуються номера пунктів та статей Податкового кодексу України, а тому такий наказ прийнято з порушенням норм податкового законодавства.

По-друге, при проведенні перевірки ТОВ «КОРАТ» Алчевською ОДПІ були використані дані висновку акту перевірки ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» від 26.09.2012 щодо господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, а саме перевіркою встановлено, що діяльність ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Проте рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 дії щодо проведення перевірки ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» визнанні протиправними.

Як зазначає позивач, на виконання договору купівлі-продажу від 01.02.2012, укладеного між ТОВ «КОРАТ» та ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД», останнім у лютому 2012 року виписано позивачу фінансово-бухгалтерські документи - накладні на отримання товару та податкові накладні. Отже, на думку позивача, зазначене свідчить про реальність здійснення господарських операцій між підприємствами.

По-третє, позивач вважає неправомірним посилання відповідача на нікчемність договорів, укладених між ТОВ «КОРАТ» та ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД», оскільки податковий орган без обов'язкового виконання вимог законодав ства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та визнає такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства. Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законо давства.

Також позивач вважає безпідставними доводи відповідача про не підтвердження між ТОВ «КОРАТ» та його контрагентами господарських операцій, так як зазначені доводи є припущеннями податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не визначено право відповідача самостійно надавати оцінку укладеним договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосу ванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові та уточнені до позовних вимог. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином. 10.10.2013 до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що акт перевірки - це службовий документ, компетентна обґрунтована позиція ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного рішення, при цьому є носієм доказової інформації при виявленні порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган. Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Тому акт перевірки лише підтверджує факт проведення перевірки і яким не встановлюється для позивача будь-якого обов'язку, не змінюється і не припиняється будь-якого його права у сфері публічно-правових відносин, тобто, не створюється конкретних юридичних наслідків, а є лише способом реалізації суб'єктом владних повноважень наданих йому законом функцій.

Позивачем не доведено, чим самим порушено його права та обв'язки при складанні акту перевірки, визнання нікчемними господарських правовідносин, є тільки припущенням позивача, так як в висновках акту перевірки не має встановлення нікчемними господарських правовідносин. Також в запереченнях зазначено, що податковим органом за результатами перевірки не приймались податкові повідомлення рішення, а тому не вносилися зміни до облікової картки платника податків. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, заперечення на позов та додані до нього документи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРАТ» зареєстроване в якості юридичної особи Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 01.04.1994 за №13731200000000208 (а. с. 15), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (а. с. 16). Перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 06.04.1994 за №21774935 (а. с. 17). Згідно свідоцтва №100283348 зареєстрований платником податку на додану вартість 14.07.1997 (а. с. 18).

В судовому засіданні встановлено, що на запит Алчевської ОДПІ від 20.02.2013 про надання інформації та її документального підтвердження взаємовідносин ТОВ «КОРАТ» з підприємством-контрагентом ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року завірені копії документів за перевіряємий період були надані позивачем 25.02.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.06.2013 по 25.06.2013, відповідно до наказу Алчевської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 17.06.2013 №441 та повідомлення, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року, про що складений акт від 03.07.2013 №33/12-06/22-01/21774935 (а. с. 22-31), згідно якого виявлено порушення:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого за лютий 2012 року підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 57991,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, в результаті чого за лютий 2012 року підприємством завищено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 57991,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки не приймалися.

Наказ на проведення перевірки та повідомлення на перевірку були вручені посадовій особі позивача Бєлінському В.Л. 18.06.2013, про що свідчить розписка №87/223 (а. с. 109).

Не погодившись з висновками акту перевірки від 03.07.2013 №33/12-06/22-01/21774935, позивачем 19.07.2013 до Алчевської ОДПІ були подані заперечення (а. с. 35-38). Відповідно до відповіді на заперечення №4051/22-01 від 29.07.2013 висновки акту перевірки від 03.07.2013 залишені без змін (а. с. 39-41).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПУ України), органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями, рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 ПК України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковою умовою проведення податковими органами позапланової перевірки, з підстав передбачених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а також надіслання (вручення) платнику податків копії відповідного наказу про призначення перевірки.

Як було встановлено в судовому засіданні, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «КОРАТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС ТРЕЙД» за лютий 2012 року була проведена на підставі наказу №441 від 17.06.2013 року, виданого Алчевською ОДПІ Луганської області на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (а.с.94).

Виданню зазначеного наказу передував запит ОДПІ від 20.02.2013 року №03676/221 про надання інформації та відповідних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС ТРЕЙД» (а.с.95).

Наказ про призначення перевірки та дії щодо проведення перевірки позивачем не оскаржені.

Позивач вважає протправними дії відповідача щодо визнання під час проведення перевірки фіктивними господарських правовідносин, які виникли на підставі укладених договорів з ТОВ «ДАНИС ТРЕЙД».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» 01.02.2012 було укладено договір купівлі-продажу №01/02-12, згідно якого ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД», як продавець, зобов'язується надати вугілля кам'яне у власність покупця ТОВ «КОРАТ», а останній зобов'язується прийняти та оплатити товар (а. с. 42).

Згідно специфікації №3 за вказаним договором було поставлено вугілля марки «Г» в кількості 1000 т. на суму 1010004,00 грн., з яких ПДВ - 168334,00 грн. (а. с. 43).

Як доказ формування податкового кредиту по взаємовідносинам із TOB «ДАНИС-ТРЕЙД» позивачем надано накладні №01022 від 01.02.2012, №01021 від 01.02.2012, №01023 від 01.02.2012, №02021 від 02.02.2012, №02022 від 02.02.2012, №02023 від 02.02.2012 (а. с. 49-51), по даткові накладні №80 від 01.02.2012, №81 від 01.02.2012, №82 від 01.02.2012, №83 від 02.02.2012, №84 від 02.02.2012, податкова №85 від 02.02.2012 (а. с. 52-57), виписку з банку щодо оплати за товар (вугілля) (а. с. 71), податкову декларацію з ПДВ за лютий 2012 року (а. с. 72-74), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а. с. 75-77).

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано витребувані ухвалою суду від 27.09.2013 сертифікати якості вугілля, яке поставлялося, та документи, які підтверджують транспортування товару.

Як вбачається із акту перевірки від 03.07.13 №33/12, в ході проведення перевірки ТОВ «КОРАТ» відповідачем були використані дані акту документальної невиїзної перевірки Західної МДПІ м. Харкова №420/22-417/34861191 від 26.09.2012 щодо господарських відносин ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, яким встановлено, що діяльність ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» має ознаки нереальності здійснення господарських взаємовідносин, відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутній кваліфікований персонал, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням. На підставі зазначеного відповідачем в акті був зроблений висновок про безпідставне завищення ТОВ «КОРАТ» податкового кредиту в частині включення до нього сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені підприємствами-контрагентами за період лютий 2012 року на суму 57991грн. Відповідно безпідставно сформовані і податкові зобов'язання на ту ж саму суму.

Як на доказ протиправності дій відповідача представник позивача послався на те, що ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» були оскаржені дії Західної МДПІ м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки, в результаті якої складено акт №420/22-417/34861191 від 26.09.2012. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 по справі №2-а-11583/12/2070 позовні вимоги ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» задоволені: визнані протиправними дії податкового орган щодо проведення перевірки в результаті якої складено акт (а. с. 78-80).

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на зазначене вище рішення як на належний доказ по справі, оскільки при розгляді справи №2-а-11583/12/2070 Харківським окружним адміністративним судом не досліджувалась реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «КОРАТ» та ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року, а встановлювалась лише наявність підстав для проведення податковим органом документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В Листі Вищого Адміністративного суду України від 02.06.2011 N 742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем ТОВ «КОРАТ» та його контрагентом ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» в лютому 2012 року з постачання вугілля були надані лише накладні, по даткові накладні, виписка з банку щодо оплати за товар (вугілля), податкова декларація з ПДВ за лютий 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а. с. 75-77).

Позивачем не надано витребувані ухвалою суду від 27.09.2013 сертифікати якості вугілля, яке поставлялося, та документи, які підтверджують транспортування товару.

Крім того, вирішуючи справу по суті суд приймає до уваги той факт, що позивач ТОВ «КОРАТ» як основний вид діяльності здійснює торгівлю паливом. Придбаний товар у ТОВ «ДАНИС ТРЕЙД» (вугілля відповідно до договору від 01.02.12) був зразу ж 02.02.12 проданий іншому суб'єкту господарювання ТОВ «Перевальський торговий дім», що підтверджується податковою накладною (а.с.75). Факт навантаження, розвантаження та оприбуткування на склад позивач ніякими доказами не підтвердив.

Таким чином, наданими позивачем фінансово-бухгалтерськими документами не підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД». Належних доказів підтвердження реальності повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових декларація результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року ані податковому органу, ані в судовому засіданні позивачем надано не було.

Щодо, викладення в акті перевірки певних висновків, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 03.07.2013 №3/12-06/22-01/21774935 зафіксовано факт проведення перевірки та відповідні результати щодо висновків посадової особи податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства. Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення перевірки дотримання вимог чинного законодавства ТОВ «КОРАТ» по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року та висновків викладених в акті перевірки від 03.07.13 №33/12 є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.

На підставі викладеного суд вважає, що податковий орган при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КОРАТ» діяв в межах та на підставі повноважень, наданих йому діючим законодавством України, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Алчевської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, які були здійснені під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «КОРАТ» щодо визнання фіктивними господарських правовідносин, які виникли на підставі договору з ТОВ «ДАНИС-ТРРЕЙД» слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Алчевську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області вилучити з КБ «Податковий блок» інформацію про результати перевірки ТОВ «КОРАТ», яку оформлено актом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року, суд дійшов наступного.

Відповідно до положеннь ст. 74 Податкового Кодексу України, інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Звертаючись із зазначеною позовною вимогою, позивач стверджує, що інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника в сфері публічно-правових відносин щодо створення публічно-правової інформації.

Як вбачається із витягу «Детальна інформація по платнику ПДВ ТОВ «КОРАТ» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податковим органом 10.07.2013 року вилучено інформацію щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» та у відповідних графах проставлено «0» (а.с.112).

Податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалось, оскільки завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 57991,00грн. дорівнювало завищенню податкового зобов'язання з ПДВ 57991,00грн.

Із витягу з ЄДРПОУ вбачається, що ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» 04.12.12 припинено у зв'язку з банкрутством (а.с.85-86).

Як пояснив представник позивача негативні наслідки для позивача є те, що вилученням зазначеної інформації з автоматизованої системи співставлення відповідач поставв під сумнів ділову репутацію ТОВ «КОРАТ». Інших негативних наслідків для позивача не настало, факту негативного впливу на взаємовідносини позивача з іншими суб'єктами господарювання позивачем не доведено.

За таких обставин суд вважає, що в частині позовних вимог щодо зобов'язання Алчевську ОДПІ вилучити з КБ «Податковий блок» інформацію про результати перевірки ТОВ «КОРАТ», яку оформлено актом «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КОРАТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС ТРЕЙД» за лютий 2012 року» слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Алчевської ОДПІ утриматись від використання акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ДАНИС-ТРЕЙД» за лютий 2012 року, то суд зазначає, що відповідно до до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій. Вимоги щодо майбутніх порушень з боку владних органів судом розгляду не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати позивачу не суб'єкту владних повноважень не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАТ" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій Алчевської ОДПІ, які були здійснені під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАТ" щодо визнання фіктивними господарських правовідносин, які виникли на підставі укладених договорів з товариством з обмеженою відповідальністю "ДАНИС ТРЕЙД", зобов'язання Алчевську ОДПІ вилучити з КБ "Податковий блок" інформацію про результати перевірки ТОВ "КОРАТ", яку оформлено актом "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КОРАТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ДАНИС ТРЕЙД" за лютий 2012 року", зобов'язати Алчевську ОДПІ утриматись від використання акту "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КОРАТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ДАНИС ТРЕЙД" за лютий 2012 року" від 03.07.2013 №33/12-06/22-01/21774935

- відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва