Рішення № 34720538, 28.10.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 415/3789/13-ц

провадження № 2/415/1249/13

28.10.2013 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Томчишена С.В.,

при секретарі судового засідання Мішиній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття карткового рахунку та його обслуговування, надання споживчого кредиту, відкриття кредитної лінії за картковим рахунком в загальній сумі 191 398,48 грн., посилаючись на невиконання відповідачем зобовязань за договором, внаслідок чого утворилася вищевказана заборгованість.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позов підтримав і наполягав на його задоволенні у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'являлася, подала письмову заяву про зменшення розміру неустойки. В заяві зазначила, що розмір неустойки є занадто завищеним, до того ж на даний час вона перебуває на обліку у центрі зайнятості м. Лисичанська як безробітна.

У судовому засіданні встановлено, що 29 червня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № СК-1239-013241/6-2008 від 29 червня 2008 р. відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу картковий рахунок № 262550016807008, оформив платіжну картку Visa Elektron № 4870180000975788 та надав кредитні кошти на споживчі потреби в розмірі 17454, 40 грн. шляхом перерахування їх на картрахунок.

Відповідно до п.п. 1.1.5., 2.5., 2.1.4., 4.1.9., 4.1.23., 4.1.24., 4.1.25., 5.2.16. Договору відповідач отримала кредитні кошти та зобовязалася повністю повернути отриманий споживчий кредит до 29.06.2010 р. включно, щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 0,10 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,70 процента від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком (додаток № 1 до Договору); у разі порушення строків (термінів) погашення споживчого кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або плати за обслуговування споживчого кредиту сплачувати банку пеню за кожний день прострочки в розмірі 1,6% від суми простроченого платежу.

Однак, в порушення умов Договору відповідач в строк до 29.06.2010 р. включно не виконала своїх зобовязань за Договором, кредитну заборгованість в повному обсязі не погасила, що вбачається з розрахунку заборгованості за договором та з виписки з відповідного рахунку.

У звязку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором, яка станом на 29.05.2013 р. становить 191 398,48 грн., у складі якої:

16 470,84 грн. прострочений кредит; 30,11. прострочені проценти; 10 367,94 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту; 96 198,71 грн. пеня за прострочення кредиту; 175,84 грн. пеня за прострочення процентів; 60 548,77 грн. пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту; 1 886,96 грн. 3% річних за прострочення кредиту; 3,36 грн. - 3% річних за прострочення процентів; 1 155,66 грн. - 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту; 2 882,94 грн. інфляційні втрати за прострочення кредиту; 4,87 грн. інфляційні втрати за прострочення процентів; 1 681,48 грн. інфляційні втрати за прострочення плати за обслуговування кредиту.

З наданою відповідачем письмової заяви та доданих до неї документів вбачається, що 7 травня 2009 р. помер чоловік відповідачки - ОСОБА_2. Вона знаходиться в скрутному матеріальному положенні, та не має більше інших доходів, окрім заробітної плати. До того ж відповідач перебуває на обліку у міському центрі зайнятості міста Лисичанська як безробітна з 29.04.2013 р. Посилаючись на ці обставини просила зменшити розмір неустойки, який є значно завищеним.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі обставини та характер спірних правовідносин між сторонами у справі, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений також за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.02.2012 р., положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Виходячи з ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.02.2012 р., суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Водночас, зменшення розміру неустойки, виходячи з контексту ч. 3 ст. 551 ЦК України, може бути здійснено при існуванні одночасно двох вищезазначених умов, тобто розмір неустойки повинен значно перевищувати розмір збитків та повинні існувати інші обставин, які мають істотне значення, а саме: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач надав суду докази про неможливість виконання грошового зобовязання перед позивачем та дані про свій майновий стан, також встановлено, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Так, основна сума кредиту складає 16 470,84 грн., а розмір нарахованої пені 96 198,71 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитними коштами складає 30,11 грн., а розмір нарахованої пені 175, 84 грн.; заборгованість по сплаті за обслуговування кредиту складає 10 367,94 грн., а розмір нарахованої пені 60 548,77 грн.

З урахуванням вище наведеного суд вважає за необхідне зменшити розмір пені за прострочення кредиту до 16 470,84 грн.; пені за прострочення процентів до 30, 11 грн.; пені за прострочення плати за обслуговування кредиту до 10 367,94 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати понесенні позивачем у звязку із розглядом даної справи підлягають розподілу між сторонами у справі з урахуванням наступних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позову майнового характеру становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 відсотка від мінімальної заробітної плати, тобто не менше 229 грн. 40 коп., та не більше трьох її розмірів. Тому з відповідача з урахуванням часткового задоволення позову підлягає стягненню на користь позивача лише 613,35 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 6, 11, 526, 530, 549, 551, 611, 625-629,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за договором № Ск-1239-013241/6-2008 від 29.06.2008 р. в розмірі 61 353 (шістдесят одна тисяча триста пятдесят три) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 613 (шістсот тринадцять) грн. 35 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не буде скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Лисичанський міський суд апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту його проголошення.

Суддя С.В. Томчишен