Рішення № 34719873, 06.11.2013, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2199/13-ц

06 листопада 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої-судді: ОСОБА_1

секретаря: Боєчко О.Р.

з участю позивача: ОСОБА_2

представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, третя особа: Управління МВС України в Івано-Франківській області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Державної казначейської служби України, третя особа: УМВС України в Івано-Франківській області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 10.05.2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.3, 212 ч. 2, 366 ч. 2, 70 КК України та призначено їм покарання у виді позбавлення волі кожному. Крім того, стягнуто моральну шкоду в користь потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Згідно вироку суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 20.01.2007 року перебуваючи на роботі і будучи при виконанні службових обовязків, оскільки останні були працівниками Надвірнянського РВ УМВС, вчинили перевищення влади та службових повноважень, умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що завдали істотну шкоду охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян і супроводжувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки-смерть потерпілого ОСОБА_10, заподіяли умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, з метою залякування потерпілого, що спричинило смерть потерпілого. Крім того, вони вживали незаконних методів дізнання.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2013 року вирок відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінено. Даний вирок вступив в законну силу. Потерпілий по даній справі ОСОБА_10 , який зазнав насильницької смерті є батьком позивачки.

В зв»язку з одруженням вона змінила прізвище з ОСОБА_10 на Гунду. Вважає , що злочинними діями підсудних їй завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв»язку з смертю батька, те, що вона позбавлена спілкування з найдорожчою людиною а також його підтримки в тому числі і матеріальної.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначени х в позовній заяві та просять та стягнути в користь позивача 1000000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача-Державної казначейської служби України в судове засідання повторно не прибув, однак про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Представник третьої особи -УМВС України в Івано-Франківській області в судове засідання не прибув, однак в поданому запереченні просять справу слухати в їхню відсутність.

Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення сторони по справі, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування ї заперечення позовних вимог та зясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 1-2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові(дружині), батькам(усиновлювачам), дітям(усиновленим), а також особам, які проживали однією сімєю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписка про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичні особі незаконними діями органів дізнання попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку майна, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до положень ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів Державного бюджету в разі, коли незаконної дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної шкоди громадянинові, призвели до порушення нормальних життєвих звязків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 10.05.2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.3, 212 ч. 2, 366 ч. 2, 70 КК України та призначено їм покарання у виді позбавлення волі кожному. Крім того, стягнуто моральну шкоду в користь потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 36-44).

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2013 року вирок відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінено (а.с. 5-11).

Даний вирок вступив в законну силу.

Як зазначено у вироку суду підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 20.01.2007 року перебуваючи на роботі і будучи при виконанні службових обовязків, оскільки останні були працівниками Надвірнянського РВ УМВС, вчинили перевищення влади та службових повноважень, умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що завдали істотну шкоду охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян і супроводжувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки-смерть потерпілого ОСОБА_10, заподіяли умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, з метою залякування потерпілого, що спричинило смерть потерпілого. Крім того, вони вживали незаконних методів дізнання.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження позивача її батьком - ОСОБА_10, який помер 20.01.2007 року (а.с. 11; 45). Згідно свідоцтва про одруження позивач по справі у звязку з одруженням змінила дівоче прізвище ОСОБА_10 на прізвище Гунда (а.с. 13).

Даний факт ствердила в судовому засіданні позивач по справі ОСОБА_2

У ст. 61 ч. 4 ЦПК України визначено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обовязковий для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» у випадках, передбачених ст. 1167 ЦК України, так й іншими законодавчими актами, розмір відшкодування моральної шкоди визначає суд у межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру стягнення моральної шкоди суд врахував характер та тривалість страждань позивача, внаслідок втрати близької людини-батька, позбавлення її спілкування з найдорожчою людиною,а також була позбавлена не тільки його моральної підтримки а й частково матеріальної підтримки, а також призвело до зміни її звичайного способу життя та потребувало додаткових зусиль для організації її життя.

Тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд прийшов до висновку про стягнення в користь позивача 200000 грн. моральної шкоди.

Така позиція щодо дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування (збереження справедливого балансу між інтересами держави і громадянами) висловлена в Рішеннях Європейського Суду з прав людини «Савіцький проти України» від 26.07.2012 року та «Гонгадзе проти України» від 08.11.2005 року (порушено ст.ст. 3, 6, 34 Конвенції).

Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі ст.ст. 23, 297, 1167-1168, 1172-1173, 1176-1177 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 218, 228 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовільнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення виготовлено 11.11.2013 р.