Рішення № 34719559, 11.11.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

269/4988/13-ц

№ 2/269/2126/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 листопада 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі: головуючого судді Курової О.І.

при секретарі Тімончук Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Макіїввугілля»

Про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2013 року позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що тривалий час працював на шахті « Яинівська-Глибока», потім в 1967 році був переведений на шахту « Нижня-Кринська» в/о» Совєтськвугілля», а в 1969 році на шахту 1-2» Красний Октябрь». Шахта, на якій він працював останнім часом на даний час ліквідована і тому він звернувся на шахту « Ясинівська-Глибока» із заявою про забезпечення його побутовим вугіллям. Приблизно з 1993 року по 2011 рік він отримував вугілля на шахті « Ясинівська-Глибока» державного підприємства « Макіїввугілля», де працював і був травмований. В 2011 році шахта відмовила йому у видачі вугілля на побутові потреби, пояснюючи тим, що він не має на це право. Однак, він з цим не згоден. В 2012 році юрист шахти сказав, що необхідно сплатити вартість автомобільних послуг за підвізку вугілля, які він сплатив у розмірі 107 грн.56 коп., однак надати вугілля йому відмовили. В зимовий період 2012 року він залишився без вугілля, змушений був сприймати заходи щодо опалення свого будинку. Відмова підприємства в забезпеченні вугіллям, там де він тривалий час працював, де отримав ушкодження здоров»я, стало для нього принизливою та образливою. З цього приводу він переніс визначені моральні страждання.

Представник відповідача позов не визнала і суду пояснила, що безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, які мешкають на території України, які вийшли на пенсію, відпрацював у галузі: на підземних роботах чоловіки не менш 10 років, жінки- 7,5 років. Згідно п.12.10.8 Галузевої Угоди ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони пішли на пенсію. Якщо підприємство, з якого пішли на пенсію ліквідується, забезпечення працівників здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Оскільки ОСОБА_1 пішов на пенсію з шахти 1-2 « Красний Октябрь», то він і повинен звертатися на зазначене підприємство для забезпечення вугіллям. Те, що ОСОБА_1 деякий час перебував на обліку для отримання побутового палива на шахті « Ясинівська-Глибока» пояснюється тим, що на той час він не надавав свою трудову книжку, а в 2012 році коли надав всі документи в тому числі і трудову книжку, помилку виправили, про що йому було роз»яснино. Вважає, що вина ДП « Макіїввугілля» в спричинені моральної шкоди позивачу не вбачається.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази встановив наступне.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вказує Пленум Верховного Суду України в п.5 своєї Постанови від 31.03.1995 року №4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної/ немайнової/ шкоди" , а саме відповідно до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов"язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач ОСОБА_1 за даними трудової книжки працював на шахті « Ясинівська-Глибока» з 08.03.1961 року по 22.05.1963 року, а потім з 01.06.1964 року по 20.07.1967 року, після чого, був звільнений за переводом на шахту « Нижня-Кринська» треста « Совєтськвугілля». Останнє місце його роботи - Шахта 1-2 « Красний Октябрь» в період з 22.03.1969 року по 10.12.1970 року, звідки він звільнений за власним бажанням як інвалід 2 групи.

Факт нещасного випадку на виробництві, який стався з позивачем під час роботи на шахті « Ясинівська-Глибока» 30.01.1963 року підтверджено актом за формою Н-1 від 30.01.1963 року.

Про звернення позивача до директора шахти « Ясинівська-Глибока» із заявами про внесення його до списків отримувачів побутового вугілля свідчать його заяви від 13.10.2012 року, та від 13.01.2012 року.

Відповідно довідки ДП « Орджонікідзевугілля» від 30.08.2012 року № 7-12/194 шахта « Красний Октябрь» ліквідована на підставі Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 492 від 26.09.1996 року і вона не являлась структурним підрозділом ДП «Орджонікідзевугілля».

Згідно п. 12.10.7 Галузевої Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року зі змінами і доповненнями та п. п.14.6 Колективного договору між Державним підприємством « Макіїввугілля» та профспілками безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: на підземних роботах чоловіки не менш 10 років. Згідно п.12.10.8 зазначеної Угоди ця категорія осіб, забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Отже судом встановлено, що позивач працював на шахті « Ясинівська-Глибока», яка на даний час являється структурним підрозділом ДП « Макіївугілля» в період з 08.03.1961 року по 22.05.1963 року, а потім з 01.06.1964 року по 20.07.1967. Останнім місцем його роботи була шахта 1-2 « Красний Октябрь» в період з 22.03.1969 року по 10.12.1970 року, з якої він звільнений за власним бажанням як інвалід 2 групи. Зазначена шахта ліквідована відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 492 від 26.09.1996 року. В такому разі відповідно до вимог п. 12.10.8 Галузевої Угоди позивач забезпечується побутовим паливом за рахунок бюджетних коштів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не звертався до Управління праці та соціального захисту населення за вирішенням питання забезпечення побутовим паливом.

Таким чином, судом не встановлена вина відповідача в спричинені позивачу моральної шкоди, а також наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням відповідача. За таких обставин суд прийшов до висновку про відмову в задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.1167 ЦК України, на підставі ст. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства « Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в апеляційний суд Донецькій області через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. І. Курова