Постанова № 34715384, 04.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3625/13-а

04 листопада 2013 року 15год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Вуйтович Н.Ю.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного підприємства "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації,метрології та сертифікації

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі- ДП "Рівнестандартметрологія") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області ( далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003172342 від 12.07.2013 року, №0003162342 від 12.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки податкового органу від 26.06.2013 року № 428/22-200/02568294. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача з приводу того, що правочин між ДП "Рівнестандартметрологія") та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "РІК СВ-ПРИЛАД" (далі - ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД") вчинено без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемним.

На думку позивача, відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з названим вище контрагентом, а також доказам, які свідчать у господарській діяльності. На підтвердження того, що міри для повірки пульсових оксиметрів МППО були дійсно придбані і використовуються в господарській діяльності позивача, представнику відповідача пропонувалося безпосередньо оглянути його та переконатися в реальності господарської операції.

Зазначає, що відповідач помилково вважає, що при взаємовідносинах між Позивачем та "РІК "СВ-Прилад" фактичні операції не здійснювалися, а позивач проводив господарську діяльність без мети настання реального настання правових наслідків, а з метою зменшення об'єкту оподаткування та розміру податків.

Позивач вважає, що висновки податкового органу стосовно неукладеності договору поставки є незаконними. Договір був укладений в порядку та з додержанням норм чинного законодавства України, а отже податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення та є такими, що підлягають скасування як протиправні.

Долучені до матеріалів справи документи, на думку представника позивача, повністю спростовують висновки податкового органу про нереальність такої операції, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач у судовому засіданні позов заперечив повністю з підстав зазначених в письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.71-73). Пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення:

п.44.1 ст.44 розділу І, пп.138.8.1. п.138.8., п.п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 637 грн., в тому числі в II кварталі 2012р. на суму 159 грн. та III кварталі 2012р. на суму 478грн.

п.44.1 ст.44 розділу І, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ДП "Рівнестандартметрологія" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" на суму податку на додану вартість всього у сумі 9100,0 грн. в т.ч. за травень 2012 року на суму 9100,0 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби отримано акт Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 11.04.2013р. №3354/22.2-04 (№1972/222/35073161 від 05.04.2013) на підставі чого було направлено запит до ДП "Рівнестандартметрологія" за №10577/22-210 від 24.04.2013р., про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаєморозрахунків з ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2012 року. Представник відповідача повідомив, що не було надано для перевірки документи, що підтверджують факт перевезення товару від продавця ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" для покупця ДП "Рівнестандартметрологія". За наслідками звірки не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" з постачальниками ПП "РАІКОМ", ПП "РЕСТ-ПРОФІ", ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ТОВ "Валета". Як наслідок вбачається, що фінансово-господарська діяльність з ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" здійснювалася поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини між останнім та контрагентами вчинено без наміру настання правових наслідків. З огляду на вказане, відповідач вважає оспорюванні податкові повідомлення-рішення обґрунтованими і такими, що не підлягають скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 12.06.2013р. по 18.03.2013р. ДПІ у м. Рівному проводила позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Рівнестандартметрологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, про що складено акт перевірки № 428/22-200/02568294 від 26.06.2013 року (далі - акт перевірки від 26.06.2013 року), який надійшов на адресу позивача 02.07.2013 року. На підставі акта перевірки від 26.06.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення №0003162342 від 12.07.2013р., №0003172342 від 12.07.2013р, які позивач оскаржив в адміністративному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2013р. №1353 ДП "Рівнестандартметрологія" подало первинну скаргу на податкові повідомлення-рішення (а.с.54-57). Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 16.09.2013 р. № 203/10c/10-210/215 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному №0003172342, №0003162342 від 12.07.2013 року залишено без змін, а скаргу генерального директора ДП "Рівнестандартметрологія" Каменського А.І. - без задоволення (а.с.58-61).

Крім того, 05.07.2013 року № 1228 ДП "Рівнестандартметрологія" подало заперечення до акта перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року (а.с.44-46). Однак, відповіддю Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 11.07.2013 р. № 16377 висновки, викладенні в акті перевірки залишенні без змін (а.с.47). У результаті чого ДП "Рівнестандартметрологія" звернулося з адміністративним позовом до суду.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0003162342 від 12.07.2013 року(а.с.8) ДП "Рівнестандартметрологія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 796, 25 грн.( в тому числі за основним платежем збільшено на 637 грн., за штрафними санкціями - 159,25 грн.).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0003172342 від 12.07.2013 року (а.с.10) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 11 375грн. (в тому числі за основним платежем збільшено на 9100 грн., за штрафними санкціями - 2275 грн.).

З такими висноками податкового органу суд не може погодитися з огляду на наступне.

Факт реальності операції та їх документальне відображення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, між ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" (Продавець) та ДП "Рівнестандартметрологія" (Покупець) був укладений договір № 112 від 03.05.2012р. про купівлю приладу на умовах договору поставки (а.с.48). Предметом вказаного договору є міри для повірки пульсових оксиметрів, в кількості 1 шт.(а.с.49).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" виписав видаткову накладну від 28.05.2012р. №78 на загальну суму 54 6000,00 грн.(а.с.50), також виписана податкова накладна від 11.05.2012р. №9 загальною сумою 54 6000,00 грн.(а.с.51). Транспортування товару підтверджується товаро-транспортною накладною №56998004315649 від 29.05.2012 р (а.с.52), а тому висновки податкового органу про те, що у позивача відсутні докази транспортування, що засвідчують транспортування відправником товару відсутні - є безпідставними та спростовуються матервалами справи.

Матеріалами справи стверджується, що вимірювальні прилади, згідно договору використовуються у господарській діяльності позивача, що підтверджується долученою довідкою від 10.07.2013р. №47 про підтвердження місця роботи(а.с.69), витягом з наказу про відрядження від 22.05.2013р. №22 (а.с.70).

Судом встановлено, що наказом №67 з 31.05.2012р. основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи , придбані для виробничої діяльності , ведені в експлуатацію та закріплені за матеріально-відповідальними особами(а.с.88).

Додатком до наказу визначено, що міра для повірки пульсових оксиметрів в кількості 1 шт. введена в дію, та закріплена за матеріально-відповідальною особою - ОСОБА_1(а.с.89).

Реальність господарської операції щодо використання у виробництві міри для повірки пульсових оксиметрів підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів №1693, а також актом приймання-передачі ДП "Рівнестандартметрологія" від ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" (а.с.91). Перерахунок коштів при купівля даного товару підтверджується копією банківської виписки від 11.05.2012р. (а.с.92).

Крім того, у матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт № 120У-21170 від 03.12.2012р., № 120У-17400 від 12.02.2013р., № 130У-10857 від 13.05.2013р., № 130У-22117 від 12.09.2013р., що є доказом надання послуг з метрології: проведення робіт по контролю вихідних параметрів пульсових оксиметрів.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про те, що фінансово-господарська діяльність ДП "Рівнестандартметрологія" з контрагентом ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" здійснювалася поза межами правового поля, а укладені правочини є фіктивними, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими право чинами, є необгрунтованими.

Суд критично оцінює висновки відповідача про безтоварність господарських відносин позивача з його контрагентом, оскільки такі висновки податкового органу зроблені фактично за результатами звірки ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" з його постачальниками. Відповідно до довідки № 1972/222/35073161 від 05.04.2013р. р. від МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "ІВІТЕК ТТК", ПП "РАІКОМ", ПП "РЕСТ - ПРОФІ", ТОВ "Валета" їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-червень 2012р.(а.с.74-79), зроблено висновок, що за результатами звірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" з вищезазначеними постачальниками.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Будь-які документи (у тому числі, договори, накладні) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Наявні в матеріалах справи документи фінансово-господарської звітності в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Відповідачем не надано доказів того, що товар від продавця ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" до покупця ДП "Рівнестандартметрологія" не передавався, а транспортування не здійснювалося. Відтак, висновки податкового органу з цих підстав є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Одночасно надані до матеріалів справи позивачем документи, а саме: видаткові накладні , податкові накладні, банківські виписки, акти здачі-прийняття робіт, накази про введення в експлуатацію основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів, свідчать про реальність вчинення господарських операцій з його контрагентом.

Тим самим, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених на оплату вартості товарно-матеріальних цінностей (послуг) відповідає вимогам п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а висновки відповідача про заниження податку на прибуток, а також віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціях з придбання товарів від ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" - безпідставні, необґрунтовані і такі, що спростовуються матеріалами справи.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Жодних доказів того, що при укладенні договору сторони діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано. Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що договір, укладений позивачем з його контрагентом - ТОВ "РІК СВ-ПРИЛАД" порушує публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідно до ч. 1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законом порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Посилання податкового органу на те, що відповідно до довідки № 1972/222/35073161 від 05.04.2013р. зроблено висновок, що за результатами звірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" з постачальниками, є безпідставні, оскільки реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "РІК СВ - ПРИЛАД" підтверджується первинними документами, які безпідставно податковим органом не взяті до уваги під час перевірки.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, натомість заперечення відповідача, суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення №0003172342, №0003162342 від 12.07.2013 року не відповідають критеріям, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0003172342, №0003162342 від 12.07.2013 р.

Присудити на користь позивача Державне підприємство "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації,метрології та сертифікації із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 121,71 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.