Постанова № 34715163, 04.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7022/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року м. Одеса

16 год. 00 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді-Балан Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20974052) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулась Виробничо-комерційна фірма «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю надалі - ВКФ у вигляді ТОВ «Юна-Сервіс») до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та неперевіреними. Так під час перевірки, податковим органом безпідставно зроблено висновок, що позивачем було виплачено громадянину свінцову А.В. грошову винагороду за виконану роботу у сумі 585 грн. 00 коп. та не утримано податок з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною статтею 167 Податкового кодексу України. Позивач вважає такі висновки неправомірними та необґрунтованими, оскільки громадянин ОСОБА_1 не працював на ВКФ у вигляді ТОВ «Юна-Сервіс», а відтак, позивач не є його податковим агентом та не має обов'язку утримувати податок з доходів вказаної особи. Таким чином, позивач вважає винесене податкове повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року незаконним та просить його скасувати з підстав, викладених в адміністративному позові (аркуші справи 4-6).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід. № 30853/13 від 04.11.2013 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (аркуші справи 28, 46).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід. № 30043/13 від 29.10.2013 року від представника відповідача надійшли заперечення проти позову в яких відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що на адресу відповідача надійшла заява громадянина ОСОБА_1 щодо порушення законодавства з питань документального оформлення та виплати заробітної плати в ВКФ ТОВ «Юна-Сервіс». У своїй заяві громадянин ОСОБА_1 зазначив, що він працював нічним охоронцем в крамниці «Віртус» та мав отримати винагороду за 10 робочих днів у сумі 500 грн. 00 коп., а фактично отримав - 405 грн. 00 коп., з наказами про прийняття та звільнення на підприємстві ознайомлений не був та їх не підписував, в трудовій книзі відсутній запис про прийняття та (або) звільнення вказаної особи. Згідно даних перевірки, за виконану роботу у червні 2012 року ОСОБА_1 отримав винагороду у розмірі 585 грн. 00 коп. та не сплачено 1 395 грн. 00 коп. в липні 2012 року за 10 робочих днів вказана особа мав отримати винагороду у сумі 1 800 грн. 00 коп. та в серпні у сумі 720 грн. 00 коп. за відпрацьовані чотири зміни. Таким чином була встановлена заборгованість по заробітній платі за червень 2012 року у сумі 1 395 грн. 00 коп., у липні 2012 року - 1 800 грн. 00 коп. та у серпні 2012 року - 720 грн. 00 коп. також під час перевірки було встановлено порушення позивачем ст. 119 Податкового кодексу України, в результаті чого ВКФ у вигляді ТОВ «Юна -Сервіс» податкова звітність надавалась не у повному обсязі, з недостовірними відомостями (аркуші справи 39-41).

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 887, на підставі направлення № 1441 від 20.05.2013 року, згідно із пп. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Податковий кодекс України), службовою особою відповідача проведено позапланову перевірку ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ з питань дотримання податкового законодавства про працю за період з 01.06.2012 року по 30.08.2012 року, за результатами якої складено акт № 1696/17-128/20974052 від 29.05.2013 року (аркуші справи 7-9)

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ по податку з доходів фізичних осіб, штрафи у сумі 1 053 грн. 75 коп., з яких: за основним платежем - 27 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 026 грн. 75 коп., за порушення п.п. 168.1.1, п. 168.1 ст.168, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (аркуш справи 10).

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу були надані податкові декларації за ІІ та ІІІ квартали 2012 року з податковими розрахунками за відповідний період по формі 1-ДФ.

З матеріалів перевірки вбачається, що 22.04.2013 року на адресу відповідача надійшла заява від громадянина ОСОБА_1 № С/26 щодо порушення законодавства з питань документального оформлення та виплати заробітної плати у ВКФ ТОВ «Юна-Сервіс». В зазначеному зверненні вказано, що громадянин ОСОБА_1 з червня по серпень 2012 року працював нічним охоронцем в крамниці «Віртус», за адресою: м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, 43 та за 10 нічних чергувань мав отримати винагороду у сумі 500 грн., а фактично отримав - 485 грн. з наказами про прийняття на роботу та про звільнення він не ознайомлювався. В трудовій книзі вказаної особи відсутні відповідні записи про прийняття та звільнення. В липні 2012 року за 10 відпрацьованих змін ОСОБА_1 мав отримати винагороду у розмірі 1 800 грн. 00 коп. та у серпні 2012 року - у розмірі 720 грн. 00 коп. за 4 зміни, проте заробітна плата йому не була виплачена (аркуші справи 31-34).

Таким чином, перевіркою було встановлено заборгованість по заробітній платі найманому працівнику у сумі 1 395 грн. - у червні 2012 року , 1 800 грн. 00 коп. - у липні 2012 року та 720 грн. 00 коп. - у серпні 2012 року.

Суд вважає, що зазначені твердження податкового органу є необґрунтованими та не підтверджені належними письмовими доказами з огляду на наступне.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення , інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм . .рм .

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік надавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, згідно пп.168.1.1. п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу, відповідно до приписів якої, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних у формі заробітної плати, або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами .

Згідно п.176.2. ст.176 ПК України особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Суд не погоджується з висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та на заяві громадянина ОСОБА_1 та не підтверджені жодним належним письмовим доказом.

Судом досліджено виписку із штатного розпису ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ, згідно якої відомостей про прийняття на роботу громадянина ОСОБА_1 у червні 2012 року відсутні, крім того сама посада нічного охоронця у штатному розписі позивача взагалі відсутня та відповідно будь-які виплати вказаній особі не могли бути проведені позивачем (аркуш справи 21).

Вказані обставини були встановлені і під час проведення перевірки на підставі наказів по підприємству, відомостей нарахування та виплати заробітної плати, касових документів, податкових розрахунків ф.1-ДФ, банківських документів та головної книги.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача щодо відсутності у нього обов'язку сплачувати винагороду працівнику, який не знаходиться у штатному розписі підприємства та фактично не виконував ніяких робіт.

Таким чином, зазначаючи в акті перевірки про порушення позивачем вимог ст.ст. 168, 176 Податкового кодексу України, податковим органом не наведено письмових пояснень посадових осіб підприємства, його законних представників, первинних або інших документів та доказів, що підтверджують наявність факту порушення, а також відомостей щодо їх відсутності з будь-яких причин або ненадання перевіряючим.

Також, відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування позиції, викладеної в запереченнях проти позову щодо встановлення факту прийняття громадянина ОСОБА_1 на роботу ВКФ «Юна-Сервіс» у вигляді ТОВ та отримання ним заробітної плати, або інших виплат та винагороди за свою роботу чи послуги у розмірах, наведених в акті перевірки.

Крім тог, під час проведення перевірки перевіряючими було встановлено порушення позивачем п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, в результаті чого контролюючим органом було встановлено надання податкових розрахунків по ф. 1-ДФ за ІІ квартал 2012 року та за ІІІ квартал 2012 року в неповному обсязі, а саме без зазначення суми утриманого податку з доходів найманого працівника ОСОБА_1

Проте, із зазначеною позицією відповідача суд не погоджується, оскільки судом з'ясовано що громадянин ОСОБА_1 не є працівником підприємства позивача, а відтак податок з доходу вказаного робітника не може бути утримано з ВКФ у вигляді ТОВ «Юна-Сервіс», так як вказане підприємство не вважається податковим агентом ОСОБА_1, а тому ВКФ у вигляді ТОВ «Юна-Сервіс» правомірно не включено до розрахунку суму утриманого податку з доходу вказаного громадянина.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів та обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується обґрунтованість та правомірність ведення позивачем податкового обліку та звітності у ІІ та ІІ кварталі 2012 року та правомірність не включення до податкової звітності у вказаному періоді суми доходів ніби то виплачених ОСОБА_1 протягом червня-серпня 2012 року та сум утриманого з них податку, оскільки вказана особа не є працівником підприємства позивача.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20974052, місцезнаходження: 65076, м. Одеса, вул. Щорса, 2) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0007171710 від 27.06.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми «Юна-Сервіс» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20974052, місцезнаходження: 65076, м. Одеса, вул. Щорса, 2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан