Постанова № 34714384, 06.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 911/195/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ТОВ "Єрсіда" - Йовдія Д.В.,

ТОВ "Захід ТМ" - не з'яв.,

Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - Рацина Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрсіда"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013

у справі № 911/195/13-г господарського суду Київської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрсіда"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2013.

Постановою господарського суду Київської області від 23.01.2013 (суддя Мальована Л.Я.) визнано банкрутом ТОВ "Захід ТМ", відкрито ліквідаційну процедуру по відношенню до банкрута з майновими вимогами в сумі 10700,00 грн., ліквідатором банкрута призначено представника ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2013 (суддя Мальована Л.Я.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Захід ТМ"; ліквідовано ТОВ "Захід ТМ" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 (колегія суддів у складі: суддя Пантелієнко В.О. - головуючий, судді Гарник Л.Л., Верховець А.А.) постанову господарського суду Київської області від 23.01.2013 та ухвалу господарського суду Київської області від 03.04.2013 скасовано, а справу № 911/195/13-г передано для подальшого розгляду до господарського суду Київської області.

У касаційній скарзі ТОВ "Єрсіда" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013, а постанову господарського суду Київської області від 23.01.2013 та ухвалу господарського суду Київської області від 03.04.2013 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Єрсіда" стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 41, 34 ГПК України, ст.ст. 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

У відзиві на касаційну скаргу Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Скасовуючи постанову господарського суду Київської області від 23.01.2013 про визнання боржника банкрутом та ухвалу господарського суду Київської області від 03.04.2013 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, апеляційний суд виходив з того, що прийняті судом першої інстанції судові рішення стосуються прав та обов'язків органів Державної податкової служби, оскільки вона є потенційним кредитором боржника. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, матеріалами справи не підтверджується, що запис про відсутність боржника за місцезнаходженням був вчинений у строки та порядку, визначеними Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Однак, таких висновків господарський суд апеляційної інстанції дійшов при помилковому застосуванні положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Закону про банкрутство та вимог ГПК України, з огляду на наступне:

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Отже, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

Відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому Вищий господарський суд України бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою, Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області вказувала на те, що боржником до ДПІ протягом 2012 року подавалась податкова звітність, зокрема, податкові декларації з податку на додану вартість від 19.11.2012 та від 19.12.2012, а також звіт про фінансові результати від 08.11.2012, що свідчить про підприємницьку діяльність боржника. Крім того, ДПІ вказувала про існування між нею і боржником судових справ на розгляді в адміністративних судах.

У цьому зв'язку, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до частин 1, 2 статті 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, законодавець передбачив наявність альтернативних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону, що не вимагає від ініціюючого кредитора доведення сукупності зазначених підстав.

В даному випадку, справа про банкрутство ТОВ "Захід ТМ" була порушена у зв'язку з відсутністю боржника за його юридичною адресою, а не у зв'язку з відсутністю підприємницької діяльності боржника.

Відсутність боржника за його місцезнаходженням підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, яка містить запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Відповідно до ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідного запису є основним та належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд Київської області від 23.01.2013 постановою визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатора.

20.02.2013 у газеті "Урядовий кур'єр" № 34 була здійснена публікація оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

Однак Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області не зверталася з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку і його вимоги не були включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів боржника. При цьому, Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звертаючись до суду з апеляційною скаргою, також не надала доказів звернення до ліквідатора боржника чи до господарського суду з відповідними заявами.

За таких обставин, Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області не набула статусу учасника справи про банкрутство, тому не має права на оскарження відповідних судових рішень у даній справі. Наведене на було враховано господарським судом апеляційної інстанції, що призвело до безпідставного апеляційного перегляду судових рішень місцевого господарського суду в даній справі.

Виходячи з наведеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - припиненню, як безпідставно порушене.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрсіда" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 у справі № 911/195/13-г скасувати.

Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційними скаргами Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову господарського суду Київської області від 23.01.2013 та ухвалу господарського суду Київської області від 03.04.2013 у справі № 911/195/13-г.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: Т. Барицька В. Картере