Постанова № 34714330, 05.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 5002-7/3973-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М.,суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт"на ухвалу та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. у справі№ 5002-7/3973-2010 господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер"доДочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт"простягнення 1 461 607,87 грн.,за скаргоюДочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт"на діїВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,за участю представників: від позивача Нікітін О.І.від відповідачане з'явивсявід Державної виконавчої служби України не з'явивсяВСТАНОВИВ:

03.06.2013 р. Дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" (далі - ДП "Пансіонат "Зеніт") звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (далі - Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим), у якій просило суд: визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. щодо складання акта опису й арешту майна від 22.04.2013 р. про стягнення з ДП "Пансіонат "Зеніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталкер" (далі - ТОВ "Сталкер") та Бабій С.О. на суму 2 004 253,26 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. від 25.04.2013 р. про приєднання виконавчого провадження № 33202836 до зведеного виконавчого провадження № 37753845.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. у справі № 5002-7/3973-2010 (суддя Дворний І.І.), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. (колегія суддів у складі: Борисової Ю.В. - головуючого, Волкова К.В., Гонтаря В.І.), у задоволенні скарги ДП "Пансіонат "Зеніт" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. у справі № 5002-2/3973-2010, ДП "Пансіонат "Зеніт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти і постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ДП "Пансіонат "Зеніт" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та Державна виконавча служба України не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2012 р. у справі № 5002-7/3973-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р., якою замінено Дочірнє державне унітарне підприємство пансіонат "Зеніт" на ДП "Пансіонат "Зеніт", позов ТОВ "Сталкер" задоволено; вирішено стягнути з Дочірнього державного унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" на користь ТОВ "Сталкер" заборгованість у розмірі 1 461 607,87 грн., 14 617,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.11.2012 р. на примусове виконання вказаного рішення господарським судом Автономної Республіки Крим був виданий відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2013 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. справі № 5002-7/3973-2010 залишено без змін.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. від 25.04.2013 р. виконавче провадження № 35753332 з примусового виконання наказу № 5002-7/3973-2010, виданого господарським судом Автономної Республіки Крим 26.11.2012 р., та виконавче провадження № 33202836 з примусового виконання виконавчого листа № 120/604/12, виданого Судацьким міським судом 24.05.2012 р., приєднані до зведеного виконавчого провадження № 37753845, яке знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

При розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам правових норм ст.ст. 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" (п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися у тому числі й шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Порядок опису та арешту майна боржника врегульовано п. 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з боку боржника, який був присутній при складанні оскаржуваного акта опису й арешту майна, жодних зауважень під час виконання державним виконавцем дій з проведення опису й арешту майна на час складання вказаного акта висловлено не було і відомостей про майно ДП "Пансіонат "Зеніт" та обставини щодо статусу такого майна державному виконавцю не надавалось (докази зворотнього на час розгляду скарги суду не представлені); зауважень та заяв до оскаржуваного акта надано не було.

Господарськими судами також встановлено, що скаржник не зазначив, у чому полягає порушення його прав і яких саме, а також яким чином вони будуть відновлені у разі визнання протиправними дій державного виконавця щодо складання акта опису й арешту майна від 22.04.2013 р.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановивши, що скаржником не доведено порушення державним виконавцем під час складання акту опису й арешту майна від 22.04.2013 р. положень Інструкції з організації примусового виконання рішень та вимог Закону України "Про виконавче провадження", які регулюють такі дії, а також врахувавши, що скаржником не надано суду доказів, при дослідженні яких суд мав би змогу надати оцінку твердженням скаржника про статус описаного майна, дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. щодо складання акта опису й арешту майна від 22.04.2013 р.

При цьому, апеляційним господарським судом обґрунтовано визнано безпідставними посилання боржника на те, що арештоване майно пансіонату "Зеніт" належить ВАТ "Російська авіаційнобудівнича корпорація "Міг", яке є державним підприємством, а тому на вказане майно не може бути розповсюджене стягнення, з огляду на ненадання суду як першої, так і апеляційної інстанцій відповідних доказів.

Щодо вимоги ДП "Пансіонат "Зеніт" про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньова Р.О. від 25.04.2013 р. про приєднання виконавчого провадження № 33202836 до зведеного виконавчого провадження № 37753845, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з п. 3.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови державного виконавця) у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

ДП "Пансіонат "Зеніт" оскаржується саме постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, яка приймалась в рамках примусового виконання виконавчого листа, виданого Судацьким міським судом.

Проте, вимога про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови не може бути розглянута господарським судом, оскільки, виходячи з положень ст. 1212 ГПК України, господарськими судами можуть розглядатись скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби лише щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, про що вказали суди попередніх інстанцій.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно відмовив ДП "Пансіонат "Зеніт" у задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ Міністерства юстиції України в АР Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. у справі № 5002-7/3973-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук