Постанова № 34712016, 06.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6199/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі судового засідання - Шевченко О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Нефьодова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2013 року позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № Л-19/2013-Ю від 14 жовтня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № Л-19/2013-Ю від 14 жовтня 2013 року, оскільки невірне зазначення даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації є механічною опискою, а не умислом. Вказував на те, що належний йому об'єкт-реконструкції частини приміщення їдальні-кухні під салон магазин, належить до ІІ-ї категорії складності, а тому на нього не поширюються вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року. Стверджував, що відповідач не має повноважень на накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2013 року відповідачем у відповідності до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 листопада 2013 року № 187 "Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно - будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на підставі наказу Інспекції ДАБКЄ у Полтавській області № 353 від 03 жовтня 2013 року та окремого доручення ДАБІ від 24 квітня 2012 року № 40-17-29-46 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на об'єкті: "Реконструкція частини приміщення їдальні-кухні під салон-магазин, АДРЕСА_1".

За результатами перевірки Інспекцією складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 жовтня 2013 року (далі за текстом - акт перевірки) (а.с. 12-13), в якому зафіксовано порушення з боку позивача у сфері містобудівної діяльності, що полягає в зазначені в Декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних даних, а саме:

- проектна документація розроблена генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_5, головним інженером ОСОБА_5, але у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації в п. 7ФОП ОСОБА_4 визначив генеральним підрядником Комунальне госпрозрахункове проектно-планувальне підприємство, також у вказаній декларації змінено назву об'єкта відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 21 серпня 2010 року № Л 101-10 виданого Інспекцією ДАБК у Полтавській області;

- невідповідності даних в декларації п. 8, п. 6 - невірно вказано дати наказів та п. 12, п. 14 невірно вказано основні показники по проекту і технічному проекту по об'єкту "Реконструкція частини приміщення їдальні-кухні під салон-магазин, АДРЕСА_1".

На підставі висновків акта перевірки від 11 жовтня 2013 року контролюючим органом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 жовтня 2013 року (а.с. 17-19), яким констатовано вказані в акті перевірки порушення та призначено справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності до розгляду на 14 жовтня 2013 року.

За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією ДАБК у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 2013 року № Л-19/2013-Ю (а.с. 9-11), якою Фізичну особи-підприємця ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 51 615,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку постанові відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 2013 року № Л-19/2013-Ю, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року за №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною 2 ст. 41 цього Закону встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 41 вказаного Закону, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За умовами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Статтями 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності регулюється постановою КМУ від 23 травня 2011 року №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" та постановою від 06 квітня 1995 року №244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року №553 передбачено, що позапланова перевірка проводиться у разі необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис); у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно до п. 4, п. 6 "Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995 року № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 187 від 19 листопада 2012 року /а.с. 39/ на територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України покладено обов'язок по здійсненню від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та уповноважено керівників територіальних органів та їх заступників від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача щодо відсутності у відповідача повноважень на притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності.

Посилання представника позивача на той факт, що у Інспекції були відсутні підстави проведення перевірки, оскільки Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено право відповідача проводити перевірку об'єктів IV і V категорії складності, проте об'єкт будівництва, перевірка якого проводилась інспекцією ДАБК у Полтавській області, відноситься до ІІ категорії складності, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно матеріалів матеріали справи, позапланова перевірка Інспекцією проводилася на об'єкті будівництва: "Реконструкція частини приміщення їдальні-кухні під салон-магазин, АДРЕСА_1".

Тобто, інспекцією проводилася перевірка відносно об'єкту будівництва, а не суб'єкта господарювання на предмет дотримання ним ліцензійних умов.

Як свідчать матеріали справи, на момент перевірки встановлені наступні порушення містобудівного законодавства, допущені позивачем: невірно вказано назву об'єкта виконання будівельних робіт та генерального проектувальника; в п.6, п. 8 декларації не вірно вказано дати наказів; в п. 12, п. 14 декларації невірно вказано основні показники по проекту і технічному паспорту, а саме: замість "Реконструкція частини приміщення їдальні-кухні під салон магазин" вказано "Реконструкція колишньої їдальні-кухні під майстерню з вистовочним залом по ремонту та збиранню меблів"; замість ФОП ОСОБА_5 вказано Комунальне госпрозрахункове проектно-планувальне підприємство; не вірно вказана дати наказів № 53 та № 18 замість "06.03.2010" вказано "15.07.2010" та замість "15.08.2010" та "15.05.2010" відповідно та невірно вказано площу будівлі замість "174 м.кв." вказано "329,7 м.кв.".

Відповідно до вимог абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував факту допущення помилок під час заповнення декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Разом з тим, він стверджував, що під час заповнення вказаної декларації позивачем було допущено механічні описки, що звільняє його від відповідальності.

Вказані твердження представника позивача, судом до уваги не приймаються, оскільки згідно аркушу 4 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації /а.с. 24/ позивачу було відомо про встановлену чинним законодавством відповідальність за подання не в повному обсязі та подання недостовірних даних зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області приймаючи оскаржувану постанову діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 вищезазначеного Закону передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, необхідно стягнути з стягнути Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1204,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1204 (одна тисяча двісті чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова