Постанова № 34711982, 11.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 року Справа № 812/8964/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ірметової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Семціві О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ФОП - ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та відноситься до 2 групи, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2013 року.

Встановлена відповідачу ставка єдиного податку складає 229,40 грн. Відповідач протягом двох послідовних кварталів 2013 р. з березня по вересень 2013 року не в повному обсязі сплатив єдиний податок, що призвело до виникнення податкового боргу в розмірі 1463,72 грн.

Тому позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку у розмірі 957,60 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в адміністративному позові просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 298.1.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Згідно п. 293.1 293.2 ст.293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником єдиного податку 2-ої групи (а.с.13, 14).

Відповідно до відомостей облікової картки відповідач має недоїмку зі сплати єдиного податку в розмірі 1463,72 грн. (а.с. 16-17).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач за період з березня по вересень 2013 року не в повному обсязі сплачував єдиний податок. Відповідно до ст. 293 ПК України відповідач повинен був сплачувати 229,40 грн. - 20% розміру мінімальної заробітної плати (а. с. 18-30). У зв'язку з цим за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1463,72 грн.

Відповідачу було направлено податкову вимогу від 27 червня 2013 року №145-17, яка була отримана відповідачем 02.07.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 12). Проте, сума податкового боргу відповідача залишається несплаченою.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з єдиного податку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 87, 95, 202, 203, 285, 287 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ін. н. НОМЕР_1, в дохід місцевого бюджету (р/р31514970700059, код платежу 18050400, банк ГУДКСУ в Луганській області МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Ровеньки, код 37953384 (місцевий бюджет) податковий борг по єдиному податку в сумі 1463,72 грн. (тисяча чотириста шістдесят три гривні 72 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 11 листопада 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова