Ухвала суду № 34711966, 07.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"07" листопада 2013 р.№ 916/13/1804

Суддя Желєзна С.П., розглянувши матеріали позовної заяви № 4587/13

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: дочірнього підприємства „Одеський комбінат хлібопродуктів" Державної

акціонерної компанії „Хліб України"

Державної казначейської служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області

про зняття арешту з майна.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства „Одеський комбінат хлібопродуктів" Державної акціонерної компанії „Хліб України", Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без визначення її правового статуту щодо будь-якої із сторін по справі - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, який було накладено постановою відділом державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції від 16.10.2004р. В обґрунтування пред'явленого позову позивачка посилалась на положення ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження", якими визначено правові підстави для зняття накладеного державним виконавцем арешту із майна, що насправді не належить боржнику за виконавчим провадженням.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р. (з наступними змінами та доповненнями) наголошено наступне. Так, відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).

Приймаючи до уваги, що позивачка не зареєстрована як суб'єкт підприємництва та звернулась до господарського суду з метою захисту своїх прав саме як фізична особа, а також враховуючи, що вирішення такого роду спорів господарськими судами не передбачає можливості участі фізичних осіб, які не здійснюють підприємницьку діяльність, в якості сторін по справі, господарський суд дійшов висновку, що суб'єктний склад сторін за даними позовними вимогами не відповідає приписам ст.ст. 1, 21 ГПК України. В свою чергу, викладені обставини виключають підвідомчість даного спору господарським судам України.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини та висновки суду, які свідчать про непідвідомчість спору за заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами господарським судам України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „Одеський комбінат хлібопродуктів" Державної акціонерної компанії „Хліб України", Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без визначення її правового статуту щодо будь-якої із сторін по справі - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з однокімнатної квартири АДРЕСА_1, який було накладено постановою відділом державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції від 16.10.2004р.

При цьому, сума судового збору в розмірі 1 147,00 грн., сплачена до державного бюджету України згідно з квитанцією ПАТ КБ „ПриватБанк" № 6983.16.1 від 04.11.2013р., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) підлягає поверненню у повному обсязі ОСОБА_1 у зв'язку із відмовою у прийнятті її позовної заяви (вх. № 4587/13 від 04.11.2013р.).

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви відмовити.

2. Повернути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526/ ОСОБА_1 /65069, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ суму судового збору в розмірі 1 147 грн. 00 коп. /одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп./, сплачену згідно з квитанцією ПАТ КБ „ПриватБанк" № 6983.16.1 від 04.11.2013р.

Позовні матеріали повернути позивачу на 16 аркушах.

Відповідно до ч. 4 ст. 62, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна