Постанова № 34709839, 07.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа№ 910/13547/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Волошина О.О. - за дов.

від відповідача: Скопич Ю.В - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2013

у справі № 910/13547/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення 21 360,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі, відповідач) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу скрапленого газу № А118/11471сг-09 від 21.10.2009 в розмірі 21 360,00 грн. основного боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» 21 360 (двадцять одну тисячу триста шістдесят) грн. 00 коп. боргу за недопоставлений скраплений газ, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» у справі № 910/13547/13 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/13547/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 910/13547/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.11.2013.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, поданому через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 07.11.2013, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

21.10.2009 між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (продавець), Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (покупець) та Українською аграрною біржею (третя сторона) було укладено Договір № А118/11471сг-09 купівлі-продажу скрапленого газу (далі, Договір) (том 1, а.с. 8-11).

Договір укладений відповідно до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 № 599, та на підставі аукціонного свідоцтва № 118/1-19 від 21.10.2009, згідно з яким покупець визнаний переможцем спеціалізованого аукціону № 118 від 21.10.2009.

Предметом Договору відповідно до пункту 1.1. останнього є скраплений газ власного виробництва, який покупець купує у продавця за результатами проведення торгів.

Згідно пункту 1.2. Договору покупець зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах Договору, а продавець зобов'язується передати скраплений газ у листопаді 2009 року, відповідно до графіка поставки, вказаного в пункті 5.2 Договору в кількості 140 тонн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна за одну тонну скрапленого газу без врахування вартості його транспортування складає 2 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Загальна сума договору складає 336 000,00 грн., у тому числі ПДВ складає 56 000,00грн. (пункт 2.3. Договору).

Пунктами 3.1., 3.3. Договору сторони погодили, що поставка скрапленого газу здійснюється продавцем рівномірно, протягом декади, на умовах: франко-резервуар Управління з переробки газу і газового конденсату (Яблунівське ВПГ) в терміни, визначені пунктом 5.2. Договору. Продавець передає скраплений газ при транспортуванні залізничним транспортом на умовах EXW-структурна одиниця наливу скрапленого газу за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені пунктом 5.2. Договору терміни.

Зі змісту пунктів 3.4., 3.5., 3.6. Договору вбачається, що покупець самостійно забезпечує та оплачує послуги по транспортуванню та наливу по окремому договору. Продавець має право не поставляти скраплений газ в разі відсутності попередньої оплати за скраплений газ або несвоєчасного подання цистерн. Фактичний обсяг скрапленого газу, поставленого продавцем покупцю, оформлюється актами приймання-передачі, до 15-го числа місяця наступного за звітним, на підставі документів на відвантаження наданих покупцем продавцю.

Згідно пункту 4.1.2. Договору на продавця покладено обов'язок здійснити поставку скрапленого газу покупцю відповідно до графіку поставки, зазначених у пункті 5.2. Договору, після оплати за скраплений газ та поставки залізничних цистерн.

Обов'язком покупця згідно пункту 4.2.1. Договору є його обов'язок сплатити на рахунок продавця вартість скрапленого газу відповідно до термінів, зазначених в пункті 5.2. Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату скрапленого газу по договору шляхом перерахування коштів на рахунок продавця за графіком, встановленим у договорі. Сума попереднього внеску 16 800,00 грн., перерахованого покупцем біржі, зараховується в оплату поставки скрапленого газу в третій декаді місяця поставки.

Відповідно до пункту 5.5. Договору, остаточний розрахунок за фактично відвантажений скраплений газ проводиться на підставі акту прийому-передачі скрапленого газу протягом 3 (трьох) робочих днів з дати складання акту.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з податкових накладних № 4272 від 30.11.2009 на суму 314 640,00 грн. (том 1, а.с. 18) та № 362 від 31.01.2010 (том 1, а.с. 19) на суму 21 360,00 грн., позивачем в повному обсязі проведено оплату за скраплений газ згідно пункту 2.3 Договору № А118/11471сг-09 на загальну суму 336 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 56 000,00 грн.).

Згідно Акту приймання-передачі від 30.11.2009, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» передала, а Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» прийняло у листопаді 2009 року 131,1 тон скрапленого газу на загальну суму 314 640,00 грн. (том 1, а.с. 17)

Тобто, позивачем було оплачено, але недоотримано скрапленого газу по Договору на суму 21 360,00 грн.

У своїй апеляційній скарзі відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем умов Договору, оскільки останній, за його твердженнями, не прийняв скраплений газ в кількості, визначеній умовами Договору. На думку апелянта, недопоставка скрапленого газу відбулась з вини позивача через неналежне виконання останнім своїх договірних зобов'язань.

Також, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм статей 257, 261 та 267 Цивільного кодексу України щодо не врахування ним порушення позивачем строків позовної давності за наявності клопотання про застосування позовної давності (том 1, а.с. 49-50).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Внаслідок укладення Договору, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з оплати за поставку відповідачем скрапленого газу належним чином, водночас, відповідачем порушено умови Договору та поставлено позивачу скраплений газ в об'ємах менших, ніж передбачено Договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої вказаної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до вимог частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідачем скраплений газ поставлено в об'ємах менших, ніж передбачено Договором, Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» зобов'язання виконано не належним чином.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що послуги по наливу та подачі цистерн надаються саме відповідачем позивачу по договору про надання послуг № 641/21-тр/БЯ від 29.12.2008 (далі, Договір про надання послуг). Враховуючи це, доводи відповідача щодо недотримання позивачем обов'язку прийняти оплачений товар є безпідставними.

Так, у відповідності до пункту 2.1. Договору про надання послуг відвантаження готової продукції здійснюється у зворотній тарі, що належить виконавцю (відповідачу).

Пунктом 2.6. Договору про надання послуг визначено, що виконавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів із моменту приймання завантаженого вагона до перевезення залізницею. Отже, твердження відповідача, що залишок товару, який не було отримано позивачем, був наданий в його розпорядження за місцезнаходженням товару є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно тверджень відповідача про порушення судом першої інстанції норм статей 257, 261 та 267 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою 16.07.2013. Договір між сторонами укладено та підписано 21.10.2009, строк його дії до 30.11.2009, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Акт приймання-передачі скрапленого газу на загальну суму 314 640,00 грн. з ПДВ підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками 30.11.2009.

Отже, початок строку позовної давності розпочався з 01.12.2009 та сплив 01.12.2012.

У позовній заяві позивач просив визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити строк позовної давності, з огляду на те, що документи, які служать доказами по справі, були вилучені державною податковою інспекцією в ході проведення обшуку у Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом обшуку від 18.05.2010 (том 1, а.с. 22-32).

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до пункту 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» питання щодо поважності причин пропуску строків позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Виходячи з загальних засад цивільного і господарського законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, який врахувавши, що у позивача були вилучені документи, які служать доказами у даній справі, що підтверджується протоколом обшуку від 18.05.2010 та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до висновку, що строк позовної давності при зверненні до суду було пропущено позивачем з поважних причин.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» у повному обсязі, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 у справі № 910/13547/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 у справі № 910/13547/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13547/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.