Рішення № 34709732, 04.11.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2013 Справа № 901/2818/13За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя

до відповідача Кооперативу «Модуль», м. Саки

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь

про стягнення 49 725,00 грн.

Суддя С.О. Лукачов

Представники:

Від позивача - Приймак А.О., посвідчення № 017186 від 29.05.2013.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від третьої особи - Котницький І.О., довіреність № 11.0-18.10/95 від 15.04.2013, головний спеціаліст - юрисконсульт.

Суть спору: Заступник прокурора м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кооперативу «Модуль» про стягнення 49 725,00 грн. - шкоди завданої злочином.

Ухвалою від 23.08.2013 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача державі завдано шкоду. Позов обґрунтований положеннями ст.ст. 1166, 1172 ЦК України.

Відповідач в судове засідання чотири рази не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. При цьому кореспонденція направлялась на адресу зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

В судовому засідання оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2011 у справі № 1-14/11г Шаріпова Ігоря Фанильєвича визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (а.с. 11-21).

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 вказаний вирок змінено лише в частині покарання Шаріпова І.Ф.

Вищезазначеним вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим встановлено, що внаслідок злочинних дій Шаріпова І.Ф. при здійсненні розрахунків з підприємством «ВЄЛЛ», Приватним підприємством «Югра - Плюс», Приватним підприємством «Юг Сервіс - Тур» та ТФ «Кримські канікули» до державного бюджету не надійшло податку на додану вартість на суму 103 659,60 грн.

Крім того, зазначена сума податку підтверджується експертизою № 51 від 25.01.2011, зробленої в рамках кримінальної справи № 1-68/2010 (а.с. 48-55), відповідно до якої встановлено, що сума податку на додану вартість, включена в склад податкового кредиту Кооперативу «Модуль» по взаємовідносинам з підприємствами: ПП «Югра - Плюс», ТФ «Кримські канікули», ПП «Юг Сервіс - Тур», «ВЕЛЛ» з послуг, наданих вказаними підприємствами по виконанню ремонтно - будівельних робіт на об'єктах МДЦ «Артек» у період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р., з урахуванням висновків будівельно - технологічної експертизи № 2650 від 14.11.2005, склала 103 659,60 грн.

Так, проведеною прокуратурою міста Сімферополя перевіркою встановлено, що вказана шкода у розмірі 5 812,67 грн. відшкодована в повному обсязі ТФ «Кримські канікули», що підтверджується листом Державної податкової служби в АР Крим від 15.05.2013 за вих. № 1822/9/22.5-23 (а.с. 30).

Шкода у розмірі 48 121,93 грн., що виникла внаслідок розрахунків з підприємством «ВЄЛЛ» стягнута з Кооперативу «Модуль» на підставі постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2011 у справі № 5002-29/628-2008А за позовом Сакської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим до кооперативу «Модуль».

Таким чином, на даний час залишається не відшкодованою шкода завдана злочином державі у сумі 49 725,00 грн., що завдана внаслідок порушення директором кооперативу «Модуль» законодавства при нарахуванні податку на додану вартість при здійсненні розрахунків з ПП «Югра - Плюс» та ПП «Юг Сервіс - Тур», яку і просить стягнути прокурор, що також підтверджується розрахунком (а.с. 67).

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Тобто факт завдання шкоди Шаріповим І.Ф. є встановленим відповідно до вироку Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2011 у справі № 1-14/11г.

У статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від їх імені, так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

З огляду на викладене, шкоду у розмірі 49 725,00 грн. завдану державі Шаріповим І.Ф. повинен відшкодовувати саме Кооператив «Модуль», засновником та посадовою особою - головою Кооперативу «Модуль», є ця особа.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у завданні шкоди, або доказів сплати суми шкоди, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн., покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативу «Модуль» (код ЄДРПО України 20725975) в дохід держави 49 725,00 грн. шкоди завданої злочином, що підлягає зарахуванню на р/р 31119102700021 за кодом класифікації доходів бюджету 21080600 «Суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації», відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, отримувач - Сакське УДКСУ АР Крим, код ЄДРПО України 38006171.

3. Стягнути з Кооперативу «Модуль» (код ЄДРПО України 20725975) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, код ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 04.11.2013.

Повне рішення складено - 11.11.2013.

Суддя С.О. Лукачов