Рішення № 34708354, 07.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.13р. Справа № 904/7046/13

За позовом Державного підприємства "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НУБіП України", АР Крим, с. Фрунзе

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал", м. Кривий Ріг

про стягнення 778 104, 04 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Яценко Д.В. - представник ( дов. від 16.07.2013 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НУБіП України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" про стягнення суми заборгованості у розмірі 778 104,04 грн., з яких: 602 250,00 грн. основна сума боргу, 80 099,25 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами, 60 425,00 грн. штраф, 32 920,79 грн. пеня та 2 409,00 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання ДК № 26/13 від 24.01.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

28.10.2013 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 602 250,00 грн. основної суми боргу, 80 099,25 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 60 225,00 грн. штраф, 32 364,92 грн. пеню та 2 409,00 грн. інфляційних втрат.

28.10.2013 року представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому визнає суму основного боргу та просить суд зменшити суму штрафних санкцій (пеню, штраф, проценти та інфляційні втрати), у зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

07.11.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із часткової сплатою відповідачем основної суми боргу у розмірі 352 000,00 грн., тому просить суд стягнути з відповідача 250 250,00 грн. основної суми боргу, 80 099,25 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 60 225,00 грн. штраф, 32 364,92 грн. пеню та 2 409,00 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2013 року не з'явився.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 року між Державним підприємством "Навчально-дослідний племінний птахівничій завод ім. Фрунзе НУБіП України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Капітал" (покупець) було укладено договір про постачання ДК № 26/13 (а.с.14).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець поставляє покупцеві, а покупець оплачує добових курчат фінального гібриду кросу Хай секс Коричневий в кількості 220 000 голів добової курочки та добових курчат фінального гібриду кросу Хай секс Білий в кількості 100 000 голів добової курочки.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується:

- накладною № 121 від 31.03.2013 року та товарно-транспортною накладною від 31.03.2013 року на суму 253 435,00 грн.;

- накладною № 128 від 04.04.2013 року та товарно-транспортною накладною від 04.04.2013 року на суму 180 075,00 грн.;

- накладною № 136 від 08.04.2013 року та товарно-транспортною накладною від 08.04.2013 року на суму 226 464,00 грн.;

- накладною № 184 від 28.04.2013 року та товарно-транспортною накладною від 28.04.2013 року на суму 104 314,00 грн.;

- накладною № 189 від 02.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 02.05.2013 року на суму 102 116,00 грн.;

- накладною № 187 від 02.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 02.05.2013 року на суму 171 570,00 грн.;

- накладною № 190 від 02.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 02.05.2013 року на суму 191 569,00 грн.;

- накладною № 193 від 06.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 06.05.2013 року на суму 77 063,00 грн.;

- накладною № 188 від 06.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 06.05.2013 року на суму 65 198,00 грн.;

- накладною № 200 від 06.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 06.05.2013 року на суму 206 360,00 грн.;

- накладною № 203 від 10.05.2013 року та товарно-транспортною накладною від 10.05.2013 року на суму 266 826,00 грн.;

- накладною № 201 від 10.05.2013 року на суму 276 150,00 грн., накладною № 202 від 10.05.2013 року на суму 99 610,00 грн. та товарно-транспортною накладною від 10.05.2013 року на суму 375 760,00 грн. (а.с.19-44).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що на момент укладення цього договору покупець здійснює оплату загальної суми договору в наступному порядку:

- 50% - за 9 днів до закладання першої партії яйця на інкубаторі;

- 20% - за 20 днів до виводу першої партії курчат;

- 20% - за 15 днів до виводу першої партії курчат;

- 10% - за 7 днів до виводу першої партії курчат.

Відповідно до Додатку А до договору про постачання ДК № 26/13 від 24.01.2013 року сторони узгодили кінцевий термін оплати, а саме 22.04.2013 року (а.с.18)

Відповідач частково оплатив поставлений товар у розмірі 1 620 780,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться у матеріалах справи (а.с.45-62).

Таким чином, на час подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем склала 602 250,00 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1473/01-4 від 07.08.2013 року, в якій позивач просить відповідача терміново виконати своє зобов'язання з оплати поставленого товару у розмірі 609 250,00 грн. (а.с.78) .

Відповідач відповідь на претензію не надав, суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень п. 2.5 договору та Додатку А до договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

У ході судового розгляду позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із часткової сплатою відповідачем основної суми боргу у розмірі 352 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.162-167). Тому просить суд стягнути з відповідача 250 250,00 грн. основної суми боргу, 80 099,25 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 60 225,00 грн. штраф, 32 364,92 грн. пеню та 2 409,00 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми боргу за поставлений товар у сумі 250 250,00 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 10.3 договору за несвоєчасне проведення розрахунків, у відповідності до умов даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 10.6 договору встановлено, що у випадку порушення строків розрахунків, передбачених додатком А, який є невід'ємною частиною даного договору, Покупець зобов'язується сплатити штраф на користь продавця у розмірі 10% від несплаченої суми договору.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог нараховано пеню за період з 22.04.2013 року по 02.09.2013 року у сумі 32 364,92 грн. та штраф у сумі 60 225,00 грн.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 10.4 договору за несвоєчасне проведення розрахунків, у відповідності до умов даного договору, продавець має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 1 % від неоплаченої вартості товару за кожен день прострочки платежу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивачем нараховано проценти за користування грошовими коштами у сумі 80 099,25 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2013 року по липень 2013 року у сумі 2 409,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 60 225,00 грн. та процентів за користування грошовими коштами за період з 22.04.2013 року по 02.09.2013 року у розмірі 80 099,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, господарський суд дійшов висновку, що позивачем невірно зроблений розрахунок пені та інфляційних втрат. Тому, відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України, судом зроблено перерозрахунок, з якого вбачається, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню наступні суми:

- 31 168,50 грн. пеня за період з 22.04.2013 року по 02.09.2013 року;

- 600,44 грн. інфляційні втрати за період з січня 2013 року по липень 2013 року.

Стосовно клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів та інфляційних втрат), господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача в частині зменшення суми процентів та інфляційних втрат, оскільки відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати лише розмір неустойки (штрафу, пені).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України ).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не має правових підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), оскільки відповідачем на надано жодних доказів того, що підприємство у тяжкому фінансовому становище та доказів того, що це є винятковий випадок відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню.

Таким чином, сума судового збору у розмірі 7 055,11 грн. підлягає поверненню Державному підприємству "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НУБіП України" з державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 8 446,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, буд. 21, приміщення 1; ідентифікаційний код 21882205) на користь Державного підприємства "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НУБіП України" (96576, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Фрунзе, вул. Гагаріна, 4; ідентифікаційний код 00852631) - 250 250,00 грн. основного боргу, 31 168,50 грн. пені, 60 225,00 грн. штрафу, 80 099,25 грн. процентів за користування чужими грошима, 600,44 грн. інфляційних втрат та 8 446,87 грн. судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Повернути з державного бюджету Державному підприємству "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НУБіП України" (96576, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Фрунзе, вул. Гагаріна, 4; ідентифікаційний код 00852631) - 7 055,11 грн. витрат на судовий збір, зайво перерахованих платіжним дорученням № 1920 від 06.09.2013 року, яке знаходиться у матеріалах справи № 904/7046/13 (а.с.12), про що видати ухвалу.

Наказ та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Я.С. Золотарьова