Постанова № 34707944, 22.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 9104/138106/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Дрогобицькому районі щодо висновків, викладених у акті перевірки № 128/23-134005923 від 08.02.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі від 07.03.2012 року № 0000602301 і № 0000592.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження доказів.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність фактичного здійснення ремонтних робіт ТзОВ ,,Іртас" та ТзОВ ,,Віктор Ко", оскільки вказані господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник податкового органу заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі 07.03.2012 року прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000602301, яким (ТзОВ) ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 36330,00 грн. (36124,00 грн. основного платежу та 206,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій);

№ 0000592301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 103944,00 грн. (83155,00 грн. основного платежу та 20789,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновки податкового органу базуються на тому, що господарські операції підприємства позивача щодо придбання у ТзОВ ,,Віктор Ко" за період з 01.05.2010 року по 30.05.2010 року та у ТзОВ ,,Іртас" за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року товарів (робіт, послуг) в силу ч.1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України мають ознаки нікчемних правочинів , які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. За таких обставин податковий орган вважає, що позивач допустив заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 36124 грн., в т.ч. за 2010 рік на суму 822 грн. та за II - III квартал 2011 року на суму 35302,00 грн., а також з ПДВ за травень та липень 2010 року на загальну суму 83155,00 грн..

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу про відсутність реального характеру господарський операцій позивача з ТзОВ ,,Віктор Ко" та ТзОВ ,,Іртас", оскільки у зазначених товариств відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій.

Також суд першої інстанції врахував матеріали кримінальної справи, порушеної проти керівників контрагентів позивача, згідно яких контрагенти позивача жодної діяльності не здійснювали, а з метою надання реально діючим суб'єктам господарської діяльності послуг по мінімізації податкових зобов'язань виготовляли підроблені первинні документи.

Однак, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що 03 березня 2010 року ТзОВ ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" уклало з ТзОВ ,,Віктор Ко" договір на виконання будівельних робіт по реконструкції кіноконцертного комплексу ,,Прометей" в м. Дрогобич по вул. Шевченка,1.

Виконання умов договору оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт від 31 травня 2010 року за № 0143 форми КБ-2а, зведеним кошторисним розрахунком вартості ремонту, локальним кошторисом № 2-1-1, підсумковою відомістю ресурсів, договірною ціною, в яких детально зазначено види виконаних робіт, одиниці виміру, вартість, витрати праці робітників, заробітну плату. 31 травня 2010 року ТзОВ ,,Віктор Ко" видало податкову накладну за № 0049 на загальну суму виконаних будівельних робіт в розмірі 166340,00 грн. та ПДВ в розмірі 33268,00 грн., а всього 199608,00 грн..

Платіжним доручення за № 103 від 14 липня 2010 року позивач перерахував ТзОВ ,,Віктор Ко" кошти в сумі 199608,00 грн..

14 квітня 2010 року позивач уклав з ТзОВ ,,Іртас" договір на виконання будівельних робіт по реконструкції кіноконцертного комплексу ,,Прометей" в м. Дрогобич по вул. Шевченка,1.

Виконання умов договору оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт від 30 липня 2010 року за №с 1114 форми КБ-2а, підсумковою відомістю ресурсів, зведеним кошторисним розрахунком вартості ремонту, довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2010 року форми КБ-3, договірною ціною, в яких детально зазначено види виконаних робіт, одиниці виміру, вартість, витрати праці робітників, заробітну плату. 30 липня 2010 року ТзОВ ,,Іртас" видало податкову накладну за №2061 на загальну суму виконаних будівельних робіт в розмірі 249435,00 грн. та ПДВ в розмірі 49887,00 грн., а всього 299322,00 грн..

Платіжним доручення за № 120 від 28 вересня 2010 року позивач перерахував ТзОВ ,,Іртас" кошти в сумі 299322,00 грн..

Згідно акту перевірки дані операції проведені позивачем по регістрах бухгалтерського обліку бухгалтерськими проводками: Дт 84 ,,Інші операційні витрати" - Кт 631 ,,Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в сумі 166340,00 грн.; Дт 103 ,,Будинки та споруди" - Кт 631 ,,Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в сумі 249435,00 грн.. В податковому обліку сума в розмірі 249435,00 грн. включена на збільшення залишкової вартості будівлі.

Суми ПДВ по вказаних господарських операціях в розмірі 83155 грн. віднесені позивачем до складу податкового кредиту за травень та липень 2010 року.

В акті перевірки вказано, що по операціях з ТзОВ ,,Віктор Ко" та ТзОВ ,,Іртас" позивач допустив заниження валового доходу за 2010 рік на суму 3289 грн. та за II - III квартал 2011 року на суму 153488,00 грн.. Також акт містить інформацію про те, що ТзОВ ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" продав частину будівлі комплексу згідно нотаріально посвідчених договорів від 12.11.2010 року на суму 22730 грн.( в т.ч. ПДВ в сумі 3788,40 грн.), від 22.09.2011 року на суму 106800 грн.( в т.ч. ПДВ в сумі 17800,00 грн.), від 26.09.2011 року на суму 798000 грн.( в т.ч. ПДВ в сумі 133000,00 грн.).

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів факт реального характеру зазначених господарських операцій, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом не спростовується.

Крім того, актом перевірки підтверджено, що ці господарської операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки проведені по регістрах бухгалтерського обліку та включені на збільшення залишкової вартості будівлі. Частина будівлі реалізована, суми ПДВ включені позивачем до своїх податкових зобов'язань, що підтверджує використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

На час укладення договорів та виконання господарських операцій з виконання будівельних робіт контрагенти позивача були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платників ПДВ, а тому несплата податків цими контрагентами тягне за собою негативні наслідки лише для цих контрагентів та не може бути підставою для визнання нікчемними договорів, реальність виконання яких підтверджено належними та допустимими доказами.

Частиною 4 ст. 72 КАС України встановлено, що лише вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, норма ч.4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Тому апеляційний суд вважає, що не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок чи кримінальне діяння, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Постановою Сихівського районного суду від 29 грудня 2011 року кримінальна справа, на яку посилався суд першої інстанції, закрита, а обвинувачені особи звільнені від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.

За таких обставин матеріали кримінальної справи не є беззаперечним доказом відсутності господарської діяльності юридичної особи, а повинні оцінюватись поряд з іншими доказами.

Крім того, згідно висновків актів перевірки ТзОВ ,,Віктор Ко" від 30.12.2010 року № 3282/23-2/20799703 та ТзОВ ,,Іртас" від 17.02.2011 року № 117/23-2/34419121 встановлено завищення цими товариствами податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень-липень 2010 року. Дані обставини свідчать про реальність господарських операцій, оскільки суми ПДВ від наданих послуг вони відобразили у своїх податкових зобов'язаннях.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає правомірним віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ ,,Віктор Ко" та ТзОВ ,,Іртас", а також формування валових витрат і валових доходів. Тому позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень належать до задоволення.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності реального характеру господарських операцій з виконання будівельних робіт та відповідно правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо правомірності зазначених податкових повідомлень-рішень не відповідають обставинам справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Позов належить до задоволення частково, а саме в частині скасування податкових повідомлень-рішень. В частині визнання протиправними дій ДПІ у Дрогобицькому районі щодо висновків, викладених у акті перевірки № 128/23-134005923, позовні вимоги не належать до задоволення, позаяк відповідно до п. 6 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року за № 984, податковий орган вправі робити висновки щодо виявлених порушень на свій розсуд.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кіноконцертний комплекс ,,Прометей" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року у справі № 2а-2347/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 07 березня 2012 року за №0000602301 і № 0000592301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 28 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим