Постанова № 34707475, 04.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року Справа №810/5558/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду - Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

представників позивача - Корзаченка В.М. (довіреність б/н від 12.02.2013 р.); Желага Т.М. (довіреність б/н від 01.11.2013 р.);

представника відповідача - Харченка Р.І. (довіреність №133/9/10-36 від 02.09.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватного підприємства "Автомагістраль"

до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

про визнання протиправними дій, наказу №562 від 03.10.2011 р. та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом ПП "Автомагістраль" до ДПІ у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій, наказу №562 від 03.10.2011 р. та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0001162300.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення податковим органом вимог законодавства про порядок здійснення перевірок при проведенні документальної позапланової перевірки та протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001162300 від 27.10.2011р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення обґрунтованим і правомірним, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого:

приватне підприємство "Автомагістраль" є юридичною особою, що зареєстрована 16.05.2001р. Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 24.05.2001р. Позивач також являється платником податку на додану вартість.

У жовтні 2011р., на підставі наказу №562 та направлення на перевірку №402/23-2 від 03.10.2011р. виданих ДПІ у Вишгородському районі Київської області, посадовими особами податкового органу проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Асторія Груп" за період червень - липень 2011р., ТОВ "Магістраль-Будсервіс", ТОВ "Торговий дім "Нафтотрейд" за період липень 2011р. В процесі перевірки було виявлено порушення позивачем:

п. 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.6 ст. 201 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 413987,42 грн., у т.ч. за червень 2011 р. - на 161315,24 грн., за липень 2011 р. - на 252672,18 грн.;

п. 8 Розділу ІІІ наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 197/18935;

частин 1 та 5 ст. 203, частин 1 та 2 ст. 215 ЦКУ, що виявилось в укладенні угоди між позивачем і ТОВ "Асторія Груп"(договору купівлі-продажу від 30.05.2011р. № 2 на загальну суму - 2483924,47 грн.), яка порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства і вчинена сторонами удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб.

За результатами перевірки було складено акт від 12.10.2011р. № 2194/23-2/31481658

Зі змісту акта перевірки слідує, що висновки податкового органу про виявлені порушення позивачем порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, заниження податку на додану вартість і укладання угоди з метою приховування сплати податків ґрунтуються на твердженні про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Асторія Груп".

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що фінансово-господарські операції, проведені між ПП "Автомагістраль" та ТОВ "Асторія Груп" у червні - липні 2011 р. згідно договору купівлі-продажу № 2 від 30.05.2011 р. на загальну суму 2483924,47 грн., є нікчемними, оскільки: згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області від 07.10.2011 р. № 292 підписи від імені ОСОБА_4 в договорі купівлі-продажу № 2 від 30.05.2011 р., податкових накладних № 70605 від 06.07.2011 р., № 71204 від 12.07.2011 р., № 61511 від 15.06.2011 р, № 63014 від 30.06.2011 р., № 70801 від 08.07.2011 р., № 60701 від 07.06.2011 р., № 60302 від 03.06.2011 р., № 60601 від 06.06.2011 р., видаткових накладних №Ас0000000002 від 03.06.2011 р., № Ас0000000003 від 06.06.2011 р., №Ас0000000006 від 07.06.2011 р., № Ас0000000017 від 17.06.2011 р., №Ас0000000022 від 30.06.2011 р., № Ас0000000031 від 06.07.2011 р., №Ас0000000032 від 08.07.2011 р., № Ас0000000033 від 12.07.2011 р. виконані не ОСОБА_4, а іншою особою, тобто не є належним чином оформленими первинними документами, оскільки складені з порушенням законодавчо встановленого порядку; за даними податкової звітності з податку на прибуток, яка наявна в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ТОВ "Асторія Груп" до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. (від 30.08.2011 р. № 417114) не подано наступні додатки: додаток СВ до рядка 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)", додаток АМ до рядків 05.1.3 "Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг", 05.1.4 "Амортизація нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг", що свідчить про відсутність у ТОВ "Асторія Груп" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Вказані обставини слугували підставою для висновку органу державної податкової служби про те, що взаємовідносини між ПП "Автомагістраль" та ТОВ "Асторія Груп" не спричиняють реального настання правових наслідків.

27 жовтня 2011 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001162300, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПКУ збільшила ПП "Автомагістраль" суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 477156,47 грн., у тому числі: 413987,42 грн. - за основним платежем, 63169,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з діями відповідача при проведенні виїзної позапланової перевірки, висновками акта перевірки та прийнятим на їх основі податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Згідно наданих до перевірки документів, щодо взаємовідносин ПП "Автомагістраль та ТОВ "Асторія Груп" встановлено таке:

між ПП "Автомагістраль" та ТОВ "Асторія Груп" був укладений договір купівлі-продажу №2 від 30.05.2011р., згідно умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця матеріали, асортимент, кількість і ціна яких визначалась в Рахунках-фактурах та/або Специфікаціях до Договору, що надавалися Продавцем та являли собою невід'ємну частину Договору, на підставі заявки Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору (п. 1.1 ст. 1);

право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару (з моменту підписання належним чином оформленням товарної накладної) (п. 1.3 ст. 1);

датою поставки є дата фактичного отримання товару покупцем згідно з видатковою накладною (п. 3.2 ст. 3);

поставка товару здійснюється автотранспортом продавця (п. 3.3 ст. 3);

передача товару від продавця покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною (п. 3.4 ст. 3).

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "Асторія Груп" виписано наступні: видаткові накладні: №Ас0000000002 від 03.06.2011 р., № Ас0000000003 від 06.06.2011 р., №Ас0000000006 від 07.06.2011 р., № Ас0000000017 від 17.06.2011 р., №Ас0000000022 від 30.06.2011 р., № Ас0000000031 від 06.07.2011 р., №Ас0000000032 від 08.07.2011 р., № Ас0000000033 від 12.07.2011 р., №Ас0000000039 від 13.07.2011 р.;

податкові накладні: № 70605 від 06.07.2011 р., № 71204 від 12.07.2011 р., № 61511 від 15.06.2011 р, № 63014 від 30.06.2011 р., № 70801 від 08.07.2011 р., № 60701 від 07.06.2011 р., № 60302 від 03.06.2011 р., № 60601 від 06.06.2011 р.

Відповідач також подав до суду оборотно-сальдову відомість від 22.02.2012р. за період 01.06.2011р. - 31.07.2011 р. по рахунку №631 згідно розрахунків з ТОВ "Асторія Груп" на суму 2493833,34 грн., реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень-липень 2011 р., в якому відображені зазначені податкові накладні ТОВ "Асторія Груп", а також документи складського обліку.

Всі досліджені судом документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік в Україні", та фіксують факт здійснення певних господарських операцій.

Крім іншого, в п. 3 акту перевірки вказано, що для перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Асторія Груп» за період червень - липень 2011 р. позивачем, окрім інших документів, до органу державної податкової служби були надані рахунки-фактури за червень - липень 2011 року. Зокрема, на 6 - 7 аркушах акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області наведено перелік та реквізити рахунків - фактур, які були виписані ТОВ «Асторія Груп» на адресу позивача.

Суд звертає увагу на наступне: по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб; по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій; по-третє, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012р. у справі № К/9991/5398/12).

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає таке:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАСУ встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 215 ЦКУ, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), само по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки відповідно цією особою, а тому несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару (надання послуг) входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011р. у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 р., заява № 803/02), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 р., заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Як встановлено судом, зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ "Асторія Груп" виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи договору купівлі-продажу, оборотно-сальдовою відомістю, книгою обліку придбання та іншими документами.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що господарські операції ПП "Автомагістраль" з ТОВ "Асторія Груп" були безтоварними, а угода укладена між ними порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства і вчинена сторонами удавано, з метою приховування сплати податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати факт безтоварності угод та дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), про зазначено в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012р. у справі № К-18460/10.

Відповідно до змісту пунктів 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012р. у справі № К/9991/72712/11.

З огляду на вищевказане, витрати позивача за правочином з ТОВ "Асторія Груп" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок акту перевірки, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013р. у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013р. у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012р. у справі № К/9991/26224/12.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача у частині скасування податкового повідомлення рішення №0001162300 від 27.10.2011р. підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача по винесенню податкового повідомлення-рішення протиправними з огляду на те, що об'єктивно протиправне діяння - соціально шкідливе діяння (дія або бездіяльність) особи, яке здобуває негативне реагування держави у вигляді примусових заходів. Це, як правило, діяння неделіктоздатних осіб, а також невинні діяння деліктоздатних осіб (випадкові дії, що мають зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлені елемента вини - "казус") та має наступні ознаки: суперечність з нормами права; наявність лише об'єктивних ознак такого діяння як правопорушення, насамперед шкідливості, що виражається в нанесенні шкоди інтересам, котрі охороняються і захищаються правом; негативне реагування держави шляхом застосування примусових заходів такого змісту: відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди (визнання угоди недійсною з поверненням сторін до первиною майнового стану; примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння (віндикація); стягнення боргу). В діях податкового органу ознаки протиправності відсутні, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАСУ, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001162300 від 27.10.2011 р.

У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 листопада 2013 р.