Постанова № 34707371, 01.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р. Справа № 804/11732/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Новікова М.А., Горячева В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 39 526, 36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 39 526, 36 грн.

Свої позовні вимоги Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтовує тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, тому за 3 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами повинен був до 16.04.2013 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі - 39 518, 46 грн., пеню у розмірі - 7, 90 грн. Позивачем було розраховано вказані суми санкції та пені, надані на підтвердження цього відповідні розрахунки.

Просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 24433100) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код юридичної особи - 37989269) адміністративно-господарські санкції у розмірі 39 518, 46 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 24433100) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код юридичної особи - 37989269) пеню у розмірі 7, 90 грн.

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, пояснюючи, що на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ним було виділено та створено робочі місця для працевлаштування інвалідів. Крім того, не дивлячись на відсутність нормативної бази для здійснення атестування робочого місця для працевлаштування інвалідів, відповідач атестував робочі місця інвалідів у кількості 15, що є більшою ніж цього вимагає чинне законодавство України. Про наявність на підприємстві вакансій для працевлаштування інвалідів Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ЛВС» інформувало позивача у формі відповідних звітів за 2012 рік (з січня по грудень 2012 року) як того вимагають норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Проте, на працевлаштування позивачем було направлено до відповідача лише 1 інваліда, який самостійно відмовився від наданої роботи. Це також підтверджується листом Жовтневого центру зайнятості від 10.06.2013 року № 861. Також додатково підприємство проінформувало Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність робочих місць листами від 05.11.2012 року за вих. № 16/к, від 05.11.2012 року за вих. № 17/к, розмістило оголошення про наявні вакансії інвалідів та можливість їх працевлаштування у міській газеті «Днепровская неделя» від 18.01.2012 року, 08.02.2012 року, 07.03.2012 року, 11.04.2012 року, 16.05.2012 року, 27.06.2012 року, 18.07.2012 року, 15.08.2012 року, 12.09.2012 року, 10.10.2012 року, 07.11.2012 року, 19.12.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (у відповідній чинній редакції) підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування, тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частиною 3 ст. 18 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пошук підходящої роботи для інвалідів здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у відповідній чинній редакції) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Так, відповідно даних Звітів про наявність вакансій у період січень - грудень 2012 року відповідачем були створені відповідні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів. Це підтверджується копіями Звітів, наданих відповідачем Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, які є наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог Порядку подання підприємствами установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року (у відповідній чинній редакції), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред'являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

Роботодавець, який має відокремлені підрозділи, подає звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів. У разі зміни їх кількості роботодавець разом із звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів подає відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою Мінпраці.

Господарське об'єднання, утворене відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», разом із зведеним звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів, підготовленим з урахуванням даних об'єднання та підприємств, що увійшли до його складу (далі - підприємства), подає:

окремі звіти об'єднання та підприємств про зайнятість і працевлаштування інвалідів;

перелік підприємств за формою, затвердженою Мінпраці;

копії договорів, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації інвалідів, яке входить до складу господарського об'єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), платіжних доручень за такими договорами, розрахунків витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації інвалідів та включення до цих витрат заробітної плати інвалідів, які працюють на зазначеному підприємстві.

Якщо до складу господарського об'єднання входить підприємство, яке зареєстроване або повинно бути зареєстроване в іншому відділенні Фонду, відділення Фонду, якому господарське об'єднання подає звіт, інформує про це відповідне відділення Фонду.

Звіти роботодавців про зайнятість і працевлаштування інвалідів зберігаються у відділеннях Фонду протягом трьох років.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були вчинені всі необхідні дії для забезпечення працевлаштування інвалідів, а саме: створені та введені до штатного розкладу посади, на яких за бажанням та відповідністю визначеним основним вимогам мають працювати інваліди, подавалися щомісячні звіти до центру зайнятості форми 3-ПН.

Крім того, на підтвердження правомірності своєї позиції відповідач надав суду копії документів, які засвідчують факт створення та атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, наказом від 28.12.2011 року № 502-к Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством «ЛВС» було винесено наказ «Про визначення нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів на Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємстві «ЛВС» на 2012 рік», відповідно до якого було затверджено норматив робочих місць в розмірі не меншому ніж 4 % від загальної чисельності працюючих (195 працівників) - 15 місць. Так, згідно наказу для працевлаштування інвалідів підприємством було виділено 15 звичайних робочих місць за посадами: оббивач м'яких меблів - 2 одиниці, оббивач поролоном - 2 одиниці, розкроювальник - 2 одиниці, складальник каркасів - 2 одиниці, завідуючий складом сервісної служби - 1 одиниця, менеджер регіонального розвитку - 1 одиниця, спеціаліст СБ - 1 одиниця, охоронник - 1 одиниця, швачка - 2 одиниці, ліфтер - 1 одиниця. Відповідними висновками, копії яких є наявними в матеріалах справи, підтверджується проведення атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів від 12.01.2012 року, за результатами якої підтверджується обстеження вказаних місць для інвалідів на підприємстві, які відповідають умовам їх працевлаштування. Більше того, підприємство проінформувало Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакантних робочих місць для інвалідів листами від 05.11.2012 року за вих. № 16/к, від 05.11.2012 року за вих. № 17/к, розмістило оголошення про наявні вакансії інвалідів та можливість їх працевлаштування у міській газеті «Днепровская неделя» від 18.01.2012 року, 08.02.2012 року, 07.03.2012 року, 11.04.2012 року, 16.05.2012 року, 27.06.2012 року, 18.07.2012 року, 15.08.2012 року, 12.09.2012 року, 10.10.2012 року, 07.11.2012 року, 19.12.2012 року. Копії відповідних підтверджуючих документів містяться в матеріалах справи, а саме: копії вказаних листів, копії витягів з газет з оголошеннями. Крім того, в матеріалах справи міститься лист Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська від 10.06.2013 року № 861, відповідно до якого державна служба зайнятості повідомляє про те, що підприємством надавалась йому інформація про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів та наведено даний перелік вакансій, вказані дати надання такої інформації. Також зазначено про те, що за 2012 рік відповідачу була запропонована лише 1 вакансія для працевлаштування 1 інваліда - ОСОБА_6 Однак, останній відмовився від цієї роботи з огляду на низький рівень заробітної плати. Інших бажаючих на працевлаштування до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» за 2012 рік - не було. Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська також повідомив про те, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» відмов на прийняття до працевлаштування інвалідів у 2012 році згідно наданих звітів також не було. Дані факти, які також підтверджуються матеріалами справи, суд бере до уваги як належні докази з огляду на приписи ст.ст. 69, 70, 71 КАС України.

У відповідності до положень ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з положень ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у відповідній чинній редакції), відповідач виконав покладені на нього чинним законодавством України обов'язки щодо виділення та створення робочих місць для інвалідів, створення для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечення інших соціально-економічних гарантій, надання державній службі зайнятості необхідної інформації для організації працевлаштування інвалідів, звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість працевлаштування інвалідів. Цей факт знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи та підтверджується наявними матеріалами справи. Тому, твердження позивача щодо правомірності накладення на підприємство адміністративно-господарських санкцій та пені, виходячи з приписів Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», є протиправними.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивачем неправомірно були нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству «ЛВС» адміністративно-господарські санкції та пеня за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів у загальному розмірі - 39 526, 36 грн. Таким чином, у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ЛВС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 39 526, 36 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 07.10.2013 року.

Суддя А. Ю. Рищенко