Ухвала суду № 34706803, 06.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року справа №805/12446/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.

при секретарі Іллінові О.Є.

з участю представника позивача Железньової І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Донпромремстрой» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12446/13-а за позовом Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Донпромремстрой» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой» про стягнення коштів з рахунків у банках з платника податків, який має податковий борг у розмірі 93 811,28 грн.

В обґрунтування позову вказала, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого згідно декларацій з податку на додану вартість. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013р. позов задоволений, внаслідок чого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой» податковий борг у розмірі 93 811,28 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

ТОВ «ПКП Донпромремстрой» не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції на направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Апеляційна скарга ТОВ «ПКП Донпромремстрой» мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи. Апелянт вказує, що задекларовані суми податкових зобов'язань за січень-липень 2013р. були сплачені відповідачем в повному обсязі. Звірка між сторонами з приводу податкового боргу не проводилася.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради Донецької області 05.05.2006 року за номером 12801020000000224, ідентифікаційний код 34283319, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №637058 та довідка АА №705029 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідача взято на облік у позивача 10.05.2006 року за №493, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.05.2006 року №493. Відповідно до свідоцтва №06836053 про реєстрацію платника податку на додану вартість Серія НБ №407205 відповідач є платником податку на додану вартість.

18.02.2013 року відповідачем до позивача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року №9007180790, якою відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 18 288 грн.

15.03.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року № 9013216814, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 1 395 грн.

18.04.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року № 9021465362, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 1 432 грн.

14.05.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року № 90227450595, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 2 428 грн.

18.06.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року № 9035760698, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 7 193 грн.

08.07.2013 року відповідач надав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року № 9040176182, якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 11 736 грн.

Позивачем 22.03.2013 року було складено податкову вимогу форми «Ю» №112-19 на суму 40 113,11 грн, яка була отримана відповідачем 22.03.2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вищезазначеної вимоги.

Відповідачем суду не надано доказів стосовно оскарження вказаної вимоги.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, з урахуванням переплати у розмірі 225,59 грн та часткової сплати, загальна суми заборгованості відповідача складає 93 811,28 грн, з яких основний платіж - 93 706,52 грн та пеня у розмірі 104,76 грн.

Таким чином загальна сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість скрадає 93 811,28 грн.

Ці обставини в повній мірі підтверджуються наданими представником позивача до судового засідання копією особового рахунку платника податків ТОВ «ПКП Донпромремстрой» та копією облікової картки платника податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 ПК України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пп. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.203.1, 203.2 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 129 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість відповідача на загальну суму 93 811,28 грн.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Стосовно копій квитанцій про с плату грошових коштів, які долучені відповідачем до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що частина з цих квитанцій свідчать про сплачу підприємство боргів за інші періоди, частина свідчать про сплату податкових зобов'язань за договором про розстрочення боргу з ПДВ, який був укладений раніше виникнення податкового боргу, що є предметом спору в даній справі.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи у суді першої інстанції відповідачем була надана письмова заява про визнання позову у повному обсязі. Яка була прийнята судом першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх безпідставними.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Донпромремстрой» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12446/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12446/13-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 11 листопада 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

В.А. Шальєва

І.Д. Компанієць