Постанова № 34706619, 04.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 910/1804/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Іоннікової І.А.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: Владіміров Г.А.;

прокуратури: Долгорук С.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.03.2012р.

у справі №910/1804/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району

м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Відкритого акціонерного товариства „Трест Міськбуд-4"

про стягнення 159 031,03 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (далі - прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Трест Міськбуд-4" (далі - відповідач) 159 031,03 грн. шкоди, завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,3 га, розташованої по Залізничному шосе, 1 у м. Києві.

Відповідач заперечував проти позовних вимог та просив в позові відмовити наголошуючи на наступному:

- земельна ділянка площею 0,3 га по вул. Залізничне шосе, 1 у м. Києві розташована в Печерському районі, тоді як позов подано прокуратурою Шевченківського району м. Києва;

- 30.11.2009р. між відповідачем, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд", як орендарем, було укладено договір №30/11 оренди будівель і споруд будівельного управління-16, за яким орендарю передано строком на 2 роки 11 місяців в оренду будівлі і споруди будівельного управління №16 відповідача, що знаходяться по вул. Залізничне шосе, 1 в м. Києві. Загальна площа наданих в оренду будівель і споруд складає 640,52 м. кв. Територія земельної ділянки, на якій вони розташовані - 4344,96 м. кв. Вказана земельна ділянка знаходиться в базі даних земельного кадастру з присвоєним кодом 82:109:011 та закріплена за відповідачем;

- документи, на підставі яких здійснювався розрахунок шкоди складені в односторонньому порядку, тобто за відсутності відповідача;

- протокол про адміністративне правопорушення на відповідача не складався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. у справі №910/1804/13 в позові було відмовлено та присуджено до стягнення з позивача до Державного бюджету України 3 180,62 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду, прокуратура звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2012р. у справі №910/1804/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, прокуратура звертала увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- під звільненням від кримінальної відповідальності слід розуміти врегульовану кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмову держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку закон виходить з встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому передбачені Кримінальним кодексом України підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими. Вирішенню питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності має передувати повне і точне встановлення фактичних обставин і правильна кваліфікація вчиненого злочину. Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила злочин;

- з обвинувального висновку по кримінальній справі №60-4654, доданого до апеляційної скарги, вбачається, що Павленко А.І. (директор відповідача), діючи від імені Відкритого акціонерного товариства „Трест „Міськбуд-4", самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,3 га по Залізничному, шосе, 1 в м. Києві всупереч встановленого Земельним кодексом України порядку, та в подальшому передав в користування Товариству з обмеженою відповідальністю „ВКБ „Центренергобуд", чим заподіяв значну шкоду державі в особі позивача в сумі 159 031,03 грн., тим самим вчинивши злочин, передбачений ч.1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України;

- відповідач у відповідності до ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не вчинив жодних дій, направлених на оспорювання актів органів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, таким чином висловлюючи свою незгоду з ними та намагання спростувати зафіксоване в них вчинення порушення земельного законодавства;

- перевірка дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки по Залізничному шосе, 1 в м. Києві проводилась з дотриманням вимог чинного законодавства, а складені за її результатами розпорядчі документи є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.06.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Кропивної Л.В., Мартюк А.І.

В судове засідання 17.06.2013р. з'явилися лише представники відповідача та прокуратури. Представник позивача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 05.08.2013р.

25.07.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи про їх безпідставність та непідтвердженість належними доказами, просив суд в задоволенні скарги відмовити.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Новікова М.М., Кропивної Л.В.

В судове засідання 05.08.2013р. з'явилися лише представники відповідача та прокуратури. Представник позивача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.09.2013р.

В судове засідання 09.09.2013р. з'явився лише представник відповідача. Представники прокуратури та позивача не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26.09.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Новікова М.М., Мартюк А.І.

В судове засідання 26.09.2013р. з'явився лише представник прокуратури. Решта учасників судового процесу не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.11.2013р.

В судовому засіданні 04.11.2013р. представник прокуратури підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012р. у справі №5011-14/10617-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні 04.11.2013р. представник відповідача заперечував проти доводів прокуратури, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судове засідання 04.11.2013р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та прокуратури у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін та прокуратури про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 04.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

20.03.2012р. Головним управлінням Держкомзему у місті Києві, відповідно до вимог ст. ст. 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" була проведена перевірка з питання додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки відповідачем за адресою: Залізничне шосе, 1 у Печерському районі міста Києва. За результатами перевірки було складено Акт №169/20 від 20.03.2012р. (том справи - 1, аркуші справи - 16-17).

В ході перевірки встановлено, що станом на 19.03.2012р. відповідач використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,434 га, яка огороджена парканом та має обмежений доступ, під розміщення, обслуговування складських приміщень. Земельна ділянка орієнтовною площею 0,0693 га використовується на підставі Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного комунального будівельно-монтажного тресту „Київміськбуд-4". Земельна ділянка орієнтовною площею 0,3 га самовільно зайнята.

20.03.2012р. Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було проведено обстеження земельної ділянки площею 0,434 га, про що складено відповідний акт (том справи - 1, аркуші справи - 20-21).

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням Держкомзему у місті Києві Державного комітету України із земельних ресурсів було видано відповідачу припис №П-169/20 від 20.03.2012р. (том справи - 1, аркуші справи - 18-19) про усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства (звільнити самовільно зайняту земельну ділянку) у 30-денний термін.

За фактом самовільного, шляхом перевищення службовими особами своїх повноважень, зайняття вищевказаної земельної ділянки прокуратурою Шевченківського району м. Києва 23.07.2012р. було порушено кримінальну справу по обвинуваченню Павленка А.І. (директора відповідача) за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2012р. вказану кримінальну справу закрито у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (том справи - 1, аркуші справи - 14-15). Однак, на думку позивача та прокуратури, факт зайняття відповідачем земельної ділянки встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2012р. і не потребує доведенню при вирішенні справи №910/1804/13 господарським судом.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач та прокуратура зазначали про те, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки державі було завдано шкоду, розмір якої, розрахований відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2008р., становить 159 031,03 грн.

Місцевий господарський суд в позові відмовив повністю, визнавши позовні вимоги нормативно необґрунтованими та документально непідтвердженими.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно зі ст. 1 названого Закону (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) дія цього Закону поширена на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Відповідно до ч.11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно з ч.4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

В ч.3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

В ст. 7 названого Закону (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) наведено перелік розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю), згідно з якою для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

В процесі судового розгляду було встановлено, що під час проведення перевірки відповідача Головним управлінням Держкомзему у місті Києві не було дотримано вищевказаних вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки наказ та посвідчення на проведення перевірки не видавались, а сама перевірка проводилась за відсутності керівника, заступника, або уповноваженої особи відповідача. Наведене свідчить про те, що перевірка відповідача була проведена з порушенням встановленої процедури та порядку здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Місцевий господарський суд своєю ухвалою від 21.03.2013р. (том справи - 1, аркуші справи - 47-48) витребував у прокуратури документи, на підставі яких була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства та складено акт №169/20 від 20.03.2012р. Однак вимоги суду виконані не були.

Відповідно до ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на час проведення перевірки відповідача) органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.

Натомість позивачем та прокуратурою не надано суду доказів вручення або надіслання відповідачу Акту перевірки №169/20 від 20.03.2012р.

Зважаючи на вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що додані до позовної заяви Акт перевірки №169/20 від 20.03.2012р. та Акт обстеження земельної ділянки №30/20 від 20.03.2013р. не є належними доказами в розумінні вимог ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання позивача та прокуратури на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2012р. про закриття кримінальної справи №2610/22405/2012 та обвинувальний висновок по кримінальній справі №60-4654 від 29.09.2012р. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Тобто, в даному випадку преюдиційне значення для господарського суду має саме вирок у кримінальній справі.

Відповідальність за порушення земельного законодавства наведена в ст. 211 Земельного кодексу України, згідно з п. "б" ч.1 якої громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Однак позивачем та прокуратурою не надано доказів притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Позивачем та прокуратурою не було надано доказів, які б свідчили про факт протиправної поведінки відповідача. Тобто, за результатами розгляду справи не було встановлено повний склад правопорушення, з яким закон пов'язує відшкодування шкоди, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. При цьому відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи (в даному випадку - відповідача).

Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 32-34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем та прокуратурою не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного в позові та доказів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді. Тобто, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. у справі №910/1804/13 прокуратурою судові витрати понесені не були.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. у справі №910/1804/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/1804/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Мартюк А.І.

Іоннікова І.А.