Постанова № 34704984, 07.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 922/3002/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Танчик Н.В. за дорученням № 38-2072/470 від 10.05.2012 року

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - договір від 10.09.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх. № 3061Х/1-32) та відповідача (вх. № 3324Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року у справі

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення заборгованості у розмірі 34474,51 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму 34474,51 грн., у тому числі: вартість безпідставно спожитої енергії відповідачем у сумі 19159,83 грн., яка утворилась за період з жовтня 2008 року по грудень 2011 року включно та заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань у сумі 13314,68 грн. за період з січня 2012 року по квітень 2013 року включно (а.с.4-6).

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року (суддя Буракова А.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань у сумі 13314,68 грн. за період з січня 2012 року по квітень 2013 року (включно), судовий збір в розмірі 705,41 грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 19159,83 грн., як безпідставно спожитої теплової енергії, провадження у справі припинено на підставі п. 1. ч.1. ст. 80 ГПК України (а.с.108-113).

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року скасувати в частині припинення провадження у справі щодо стягнення заборгованості в розмірі 19159,83 грн. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вказує на те, що факт споживання відповідачем теплової енергії з жовтня 2008 року по грудень 2011 року підтверджується актами на включення та відключення, які підписані та скріплені печатками КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувачем будинку по вул. Римарській,13. Також зазначає, що у п.6 Додатку № 1 до Договору № 10447 зазначено, що Споживач сплачує Теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії до укладення цього додатку до Договору в сумі 19159,83 грн. (а.с.125-127).

Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року скасувати в частині стягнення з відповідача 13314,68 грн. заборгованості та судового збору у розмірі 705,41 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити. Вказує на те, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір не в повному обсязі та не зазначено місце проживання представника позивача, який підписав позовну заяву. Також зазначає, що позивачем не надано доказів укладення з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Договору на постачання тепла за адресою: АДРЕСА_1 з вказанням істотних умов, зазначених в ст. 26 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» (а.с. 139-140).

Враховуючи, що апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, колегія суддів вважає доцільним об'єднати зазначені апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2004 року між КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) укладений Тимчасовий договір № 10447 про постачання теплової енергії (а.с.12-14).

У р.1 Договору зазначено, що Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Обидві сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України.

Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п.2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітня - по мірі необхідності.

Згідно з п.2.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2005 року. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом Харківської області; ліквідації сторін. Припинення дії договору не звільняє споживачів від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

З Додатку № 1 від 01.11.2004 року до Договору №10447 від 01.11.2004 року вбачається, що постачання теплової енергії здійснюється ОСОБА_2 по особистому рахунку НОМЕР_1 у нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).

У Додатку №2 від 01.11.2004 року до Договору №10447 від 01.11.2004 року визначена сторонами схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача за адресою АДРЕСА_2, засвідчена підписами(а.с.16).

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова у справі № 2-7958/2008 рік задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на нежитлові приміщення літ. 3-1 підвал загальною площею 16 м.кв., літ 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, 3-8, 3-9, 3-10 загальною площею 99,6 м.кв., а всього площею 115,6 м.кв. по вул.Римарській,13 у м. Харкові (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2012 року між КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) укладено Додаток №1 від 01.01.2012 року до Договору №10447 від 01.11.2004 року, відповідно до якого постачання теплової енергії здійснюється Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за особовим рахунком НОМЕР_2 у нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 97,70 кв.м. (а.с.14).

Відповідно до Додатку №2 від 01.01.2012 року до Договору №10447 від 01.11.2004 року була визначена сторонами схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17).

В матеріалах справи наявні Акти на підключення та відключення до джерела теплової енергії споживачів будівлі по АДРЕСА_1, які підписані представниками сторін та підписи скріплені печатками КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача (а.с. 37-41).

14.01.2013 року та 01.03.2013 року позивач направив на адресу відповідача рахунки щодо сплати заборгованості (а.с. 56-59).

Також з матеріалів справи вбачається, що 21.05.2013 року на адресу відповідача надіслана вимога № 399 від 15.05.2013 року щодо сплати заборгованості в розмірі 32474,51 грн. (а.с.61).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість, зазначеної у Додатку №1 до Договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 12.07.2013 року заборгованість за Договором №10447 від 01.11.2004 року (викладеного в Додатку № 1 від 01.01.2012 року та підписаного ФОП ОСОБА_2) за період за період з січня 2012 року по квітень 2013 року складає 13314,68 грн. (а.с.20).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав доказів сплати заборгованості по орендній платі за період з січня 2012 року по квітень 2013 року складає 13314,68 грн.

Приймаючи до уваги доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов Договору №10447 від 01.11.2004 року (викладеного в Додатку № 1 від 01.01.2012 року та підписаного ФОП ОСОБА_2), колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13 314,68 грн. за період з січня 2012 року по квітень 2013 року (включно).

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача про те, ФОП ОСОБА_2 не укладала Договору на постачання тепла за адресою: АДРЕСА_1, оскільки в матеріалах справи наявний підписаний ФОП ОСОБА_2 Додаток № 1 від 01.01.2012 року до Договору №10447 від 01.11.2004 року на постачання теплової енергії за особовим рахунком НОМЕР_2 у нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 97,70 кв.м. (а.с. 14).

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав ні суду першої інстанції доказів визнання Додатку № 1 від 01.01.2012 року до Договору №10447 від 01.11.2004 року недійсним, колегія суддів вважає, що нарахування позивачем орендної плати відповідачу в розмірі 13 314,68 грн. за період з січня 2012 року по квітень 2013 року (включно) здійснено обґрунтовано.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача суми вартості теплової енергії у розмірі 19159,83 грн. за період з жовтня 2008 року по грудень 2011 року (включно), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.10.2008 року по справі № 2-7958 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 115,6 кв.м. в житловому будинку за адресою - АДРЕСА_1 визнано за фізичною особою ОСОБА_2.

Додаток № 1 до Договору №10447 від 01.11.2004 року на постачання тепла за адресою: АДРЕСА_1 підписано ОСОБА_2 як Фізичною особою - підприємцем 01.01.2012 року.

Проте заборгованість у розмірі 19159,83 грн. виникла за період з жовтня 2008 року по грудень 2011 року.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, а спірні правовідносини носять господарський характер.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися (бути позивачами та відповідачами) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 з 2008 року приміщенням загальною площею 115,6 кв.м. в житловому будинку за адресою - АДРЕСА_1 володіє на праві власності як фізична особа і уклала Додаток № 1 до Договору №10447 від 01.11.2004 року на постачання тепла у вказане приміщення як Фізична особа - підприємець 01.01.2012 року, колегія суддів вважає, що господарський суд також дійшов обґрунтованого висновку про те, що провадження у справі в частині стягнення 19159,83 грн., як безпідставно спожитої теплової енергії підлягає припиненню на підставі п. 1. ч.1. ст. 80 ГПК України.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Твердження відповідача про те, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір не в повному обсязі у сумі 705,41 грн. та не зазначено місце проживання представника позивача, який підписав позовну заяву колегія суддів оцінює критично, оскільки в матеріалах справи наявний оригінал платіжного доручення № 8064 від 05 липня 2013 року про сплату судового збору у повному розмірі 1720,50 грн., а зазначення у позовній заяві місця проживання представника позивача, який підписав позовну заяву не передбачено вимогами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 58, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Об'єднати апеляційні скарги позивача та відповідача в одне апеляційне провадження.

Апеляційні скарги позивача та відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2013 року у справі № 922/3002/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 07.11.2013 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Шепітько І.І.