Рішення № 34704465, 05.11.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/784/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3621/2013

Головуючий у 1-й інстанції Окунь Т.В.

Доповідач Мартєв С. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - КУЗНЄЦОВОЇ О.Ю., ЧУМАК О.В.,

за участю секретаря - КОЛОДЮК О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 вересня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що відповідно до укладеного договору №DN6KNN00000001 від 9.09.08 року ОСОБА_1 одержала кредит у сумі 25 000,00 грн. зі сплатою 36% річних та кінцевим терміном повернення до 6.09.13 року.

Оскільки відповідач належним чином зобов'язання за даним кредитним договором не виконав, станом на 26.02.13 року заборгованість по кредиту становить 24 207,01 грн., по відсоткам - 20 887,00 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 1 378,51 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у сумі 79 676,88 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процента складова) - 6 307,47 грн.

Просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість на загальну суму 132 956,87 грн.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 57 852,73 грн. та судові витрати у сумі 578,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушено питання про скасування рішення з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Оскаржуючи рішення місцевого суду у частині застосування до стягнення пені спеціальної позовної давності, апелянт ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної вимоги, просить задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, вважає, що обидві апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Місцевим судом вірно встановлено фактичні обставини справи укладення між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитного договору №DN6KNN00000001 від 9.09.08 року, за умовами якого останній надано грошові кошти у сумі 25 000,00 грн. зі сплатою 36% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 6.09.13 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, з огляду на зміст ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Унаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по поверненні тіла кредиту та сплати відсотків, станом на 21.02.13 року заборгованість по тілу кредиту становить 24 207,01 грн., по відсоткам - 20 887,00 грн., по комісії - 1 378,51 грн., що підтверджено відповідним розрахунком банку (а.с 2) та який відповідачкою не спростовано, докази відсутності вказаної заборгованості у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням цього, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідачки заборгованості по кредиту, відсоткам та неустойки.

Банком також нараховано неустойку у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 79 636,88 грн. та у вигляді штрафу (фіксованої частини) у сумі 500,00 грн. та штрафу (процентної складової) - 6 307,47 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення штрафів задоволені місцевим судом правомірно, з урахуванням вимог закону.

Проте, вирішуючи вимоги банку щодо стягнення пені, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що полягає в наступному.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

У позовних вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути заборгованість по кредитному договору, в тому числі, неустойки у вигляді пені та штрафу станом 26.02.13 року.

Не урахувавши, що банк звернувся до суду 18.03.13 року, місцевий суд задовольнив частково позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 26.02.12 року по 26.02.13 року, тобто невірно визначився з періодом, за який підлягає стягнення неустойки.

З огляду на зміст ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 18.03.12 року по 26.02.13 року, що, виходячи з наявного у справі розрахунку заборгованості, становить 3 373,18 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності між сторонами кредитних правовідносин та недоведеність отримання грошових коштів спростовується наявним у справі кредитним договором №DN6KNN00000001 від 9.09.08 року та частковим виконання позичальником зобов'язань щодо погашення тіла кредитну та відсотків.

Твердження ПАТ КБ «ПриватБанк», що позовна давність до стягнення пені в один рік має відраховувати з 6.09.13 року, тобто, з моменту закінчення строку повернення кредиту, не ґрунтується на законі та є наслідком невірного тлумачення апелянтом положень ст. ст. 253, 258 ЦК України, оскільки спеціальна позовна давність відраховується незалежно від закінчення строку виконання зобов'язання за кредитом, у свою чергу, обмежується річним строком перед зверненням до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Ухвалюючи нове рішення у справі, згідно вимог ч. 5 ст. 88 ЦПК України, апеляційний суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 2 вересня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №DN6KNN00000001 від 9.09.08 року станом на 26.02.13 року, а саме: 24 207,01 грн. боргу по тілу кредиту, 20 887,00 грн. - по відсоткам, 1 378,51 грн. - по комісії, та пеню у сумі 3 373,18 грн., штраф (фіксована частина) у сумі 500,00 грн., штраф (процентна складова) у сумі 6 307,47 грн., а всього - 56 653,17 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 566,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: МАРТЄВ С.Ю.

Судді : КУЗНЄЦОВА О.Ю.

ЧУМАК О.В.

З оригіналом згідно:

суддя МАРТЄВ С.Ю.