Постанова № 34703651, 06.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року № 826/15608/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АБРИЛ"до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №59426552201 від 25.09.2013 р.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "АБРИЛ", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 25.09.2013 р. №59426552201 за платежем з податку на прибуток за основним платежем 1 148 147,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 287 037,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та надав суду ряд документів.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АБРИЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.06.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 14.06.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 12.09.2013 року №372/26-55-22-01/37144155 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: п. 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пп. 153.2.2 п. 153.2 ст.153 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами та доповненнями) Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1148147 грн., а саме: в 3 кварталі 2011 року на суму 97370 грн.; в 4 кварталі 2011 року на суму 780479 грн.; в 1 кварталі 2012 року на суму 270298 грн.; пп. 4.2.6 п 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п 12.1 ст. 12, пп. «а» 17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003р, (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7500 грн.; ст. 51, пп. 176.2 «б» п 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), у частині не відображення суми додаткового доходу на користь фізичних осіб, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду заперечень Відповідач Листом від 23.09.2013 р. №12370/10/26-55-22-01-10, повідомив Позивача, що висновки викладені в Акті перевірки залишаються без змін.

Відповідач в Акті перевірки та Листі від 23.09.2013 р. №12370/10/26-55-22-01-10 зазначає, що фірма «Сталійон Байосанс ЛЛС» (101, Саут Спрінг Стріт Сют №220, Літль Рокс Аркансас - 72201, США) не є платником податку на прибуток підприємств в Україні, а також є нерезидентом зареєстрованим за законодавством США, в порушення норм Податкового кодексу України, перевіркою Позивача встановлено завищення вартості ідентичного товару (цього ж самого товару) та як наслідок завищено суму витрат на суму 5103868,71 грн., в т.ч; в зв'язку з тим, що згідно норм Податкового кодексу України до складу витрат включаються суми собівартості ТМЦ в момент отримання доходу по придбаним ТМЦ, то суми завищених витрат складають; в 3 кварталі 2011 року на суму 423348,12 грн. (так як в цьому періоді згідно вищенаведених даних було реалізовано та передано до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в м. Києві для лабораторної перевірки 12312 флаконів, а різниця в ціні складає 34,385, то сума заниження витрат складає 12312 *34,385=423348,12 грн.); в 4 кварталі 2011 року на суму 3393387 грн. (так як в цьому періоді згідно вищенаведених даних було реалізовано 98688 флаконів, а різниця в ціні складає 34,385, то сума заниження витрат складає 98688 *34,385=3393386,88 грн.); в 1 кварталі 2012 року на суму 1287133,71 грн. (так як в цьому періоді згідно вищенаведених даних було реалізовано 37433 флаконів, а різниця в ціні складає 34,385, то сума заниження витрат складає 37433 *34,385=1287133,71 грн.).

Крім того, відповідач у своєму акті посилається на інформацію, надану до перевірки Прокуратурою м. Києва, а саме листа служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської регіональної митниці №8-38/88 від 05.01.2012 року адресований начальнику Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ринків та протидії корупції Держмитслужби України, яким встановлено, що продукція медичного призначення та лікарських засобів, зокрема ввезення на адресу ТОВ «Абрил» товару «ліки для людей - «Абифлокс» переміщувались через митний кордон України через пункт пропуску Південної митниці на морських суднах «СМА СGМ СНОРIN» по наступним товаросупровідним документам: Коносамент №ПМ1677556 від 12.08.2011 року, інвойс №057 від 21.06.2011 року. Відправником та виробником вищезазначеного товару, згідно товаросупровідних документів є «Marck Biosciences LTD» (5ТН FL, НЕRІТ.NR.GUJARAT VIDHYAPITHASHRAM ROAD AHMEDABAD 380014, Індія).

З урахуванням листа Київської регіональної митниці №08/38/5405-еп від 07.05.2013 року, адресований управлінню боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Департаменту митної справи Міністерства доходів та зборів України, Київською регіональною митницею опрацьовано отриману відповідь митних органів Індії, та відповідно до якого встановлено, що вартість лікарських засобів була завищена у 7 разів з використанням 3-ої сторони - американською компанії-посередника.

Відповідно до інформації наданої Прокуратурою м. Києва листом №07/1/1-458 вих- 13 від 07.06.2013 року, яка в свою чергу отримана від митних органів Індії та Митної служби України, стосовного ціни придбання продукції медичного призначення, зокрема товар - який відповідно зареєстрований та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України як лікарський засіб АБИФЛОКС - розчин для інфузій, 500 мг/100 мл по 100 мл у флаконах N1, серії 13810175, виробництва Абрил Формулейшнз Пвт. Лтд, Індія на заводі Марк Біосайнсиз Лтд, Індія, продажна ціна якого відповідно до офіційної відповіді Посольства Індії в Москві, спираючись на інформацію отриману від митних органів Індії, а саме, інвойсу №057 від 21.06.2011 року, виданого компанією «Marck Biosciences LTD» (5ТН FL, НЕRІТ.NR.GUJARAT VIDHYAPITHASHRAM ROAD AHMEDABAD 380014, Індія) в адресу STALLION BIOSCIENCE LLC, США, становить 102 182,20 дол. США, що станом на 19.08.2011 року (по курсу НБУ - 7,971) становить 814 494,32 грн. Тобто ціна одного флакону складає 5,47 грн.

Задекларована ТОВ «Абрил» митна вартість ідентичного товару (цього ж самого товару) поставленого компанією «Marck Biosciences LTD», згідно інвойсу №057 від 21.06.2011 року, виданого компанією STALLION BIOSCIENCES LLC, США в адресу ТОВ «Абрил» складає 744 540,00 дол. США, що станом на 19.08.2011 року (по курсу НБУ - 7,971) становить 5 934 728,34 грн., що вище вартості ідентичного товару (цього ж самого товару), а саме на 5 120 234,02 грн. (курс дол. США на 19.08.2011 року складає 7,971 грн. (різниця 744 540,00 - 102 182,20 дол. США = 642 357,80 дол. США або 5 120 234,02 грн.)).

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено завищення вартості товару на момент перетину митного кордону України на загальну суму 642 357,80 дол. США (різниця - « 744 540,00 - 102 182,20»), що станом на 19.08.2011 року (по курсу НБУ - 7,971) становить 5 120 234,02 грн. Різниця в ціні 1 флакону складає 34,385 грн.

Відповідач вказує на порушення Позивачем п.1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пп.153.2.2 п.153.2 ст.153 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами та доповненнями) Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями).

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2013 року №59426552201, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 435 184,00грн. (за основним платежем + 1 148 147,00 штрафні (фінансові) санкції 287 037,00 грн.).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Фірмою Фірмою «Сталійон Байосанс ЛЛС» (101, Саут Спрінг Стріт Сют №220, Літль Рокс Аркансас - 72201, США, Продавець), з однієї сторони, та ТОВ «Абрил» (Позивач, Покупець), з іншої сторони, було укладено Контракт №АВ-SB/125/2011 від 14.06.2011 р. (надалі по тексту Контракт №АВ-SB/125/2011).

У відповідності до п.1 Контракту №АВ-SB/125/2011, Продавець продає у власність, а Покупець приймає та оплачує продукцію, надалі Товар, згідно Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту.

Згідно п. 2, п. 3 вищезазначеного контракту, загальна кількість, найменування, одиниця виміру Товару визначається згідно Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Контракту. Якість Товару поставляється згідно Контракту повинна відповідати стандартам, прийнятим в країні походження або технічним умовам заводу - виробника та підтверджена сертифікатом якості заводу - виробника або Продавця. На момент поставки термін придатності Товару повинен бути не менше 2/3 від загального терміну придатності при зберіганні. Датою поставки Товару вважається дата доставки його в порт Покупця, або в місце на кордоні. Доставка повинна бути документально зафіксована, в порядку, який дотримується в таких випадках. Дозволяється часткова поставка. Продавець має право здійснювати поставку з Індії чи будь-якої іншої країни через будь-яку фірму - експортер.

Пунктами 4 - 5 Контракту №АВ-SB/125/2011, передбачено, що ціни на Товар, який постачається у відповідності до Специфікації №1 до Контракту, визначаються як СИП Київ. Загальна сума Контракту складає: 750 000,00 доларів США. Ціни включають в себе експортну упаковку, манкіровку, доставку в порт (м. Київ) Покупця та вартість всіх робіт по обробці вантажів в порту Продавця. Ціни та загальна вартість Контракту вказані в доларах США. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця протягом 60 днів рахуючи з дати митного оформлення Товару Покупцем. Будь-які відхилення від вище встановленого порядку погоджуються між сторонами. Ці зміни можуть бути викладені в Додатку до Контракту, який вважатиметься невід'ємною частиною Контракту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інвойсу (рахунок-фактура) №057 від 21.06.2011 року виписаний компанією «STALLION BIOSCIENCE LLC» в адресу Позивача відбулася поставка товару (АБИФЛОКС інфузій, 500 мг/100 мл. №1) виробництва компанії Marck Biosciences LTD (Індія) складає у кількості 148 908,00 упаковок (1 552 коробів) на загальну суму - 744 540,00 (в дол. США), ціна за одиницю упаковки складає - 5,00 дол. США.

Згідно вантажно-митної декларації №122693 від 19.08.2011 року, експортером (Марк Біосайнсиз Лтд (Індія)) на адресу Одержувача (Позивача - ТОВ «Абрил») поставлено товар - ліки для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді, розфасовані для роздрібної торгівлі - АБИФЛОКС - розчин для інфузій, 500мг/100мл №1 - 148908 упак. на загальну суму 744 540,00 дол. США, що становить 5 934 728,34 грн. відповідно до встановленого курсу - 7,971 USD.

Позивач зазначає, що поставка товару від митного органу виїзду (південної митниці в м. Одеса) до місця прибуття товару (м. Київ) відбувалось відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної №9168 від 19.08.2011 року перевізником «Мультиплекс» (код ЄДРПОУ 25024651), адреса: 65103, м. Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. 40 років Перемоги, 51, кв.18.

Також, в матеріалах справи міститься сертифікат походження товару №697768 від 20.07.2011 року, що підтверджує якість товару.

Загальна сума оплати Позивачем на адресу STALLION BIOSCIENCE LLC по контракту №АВ-SB/125/2011 становить 744 540 дол. США., що складає 5 934 728,34 грн. за курсом НБУ на дату перерахування коштів відповідно до банківських виписок від 04.04.2012, 11.04.2012, 18.04.2012 та 27.04.2012р.

Крім того, Відповідачем не надано Суду жодних доказів щодо фінансово-господарських взаємовідносин, в т.ч. умов укладення контрактів , прав та обов'язків сторін, строків та умов поставки, оплати товарів між STALLION BIOSCIENCE LLC, США та «Marck Biosciences LTD» .

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Відповідачем не надано суду переконливих доказів того, що лікарські засоби отримані ТОВ «АБРИЛ» по контракту №АВ-SB/125/2011 від 14.06.2011 року та інвойсу №057 від 21.06.2011р. від STALLION BIOSCIENCE LLC, США на загальну суму 744 540,00 доларів США, STALLION BIOSCIENCE LLC, США, по і інвойсу №057 від 21.06.2011р. від «Marck Biosciences LTD» на суму 102 182,20 доларів США, є ідентичними.

Відповідно до пп. 1.20.1 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до пп. 1.20.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Пункт 1.20.8 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про дотримання податковим органом при реалізації своїх повноважень щодо донарахування податкових зобов'язань позивачу внаслідок визначення звичайних цін встановленого законом способу, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що звичайною ціною в даному випадку є ціна, яка була визначена в умовах контракту № АВ-SB/125/2011, інвойсом № 057 від 21.06.2011р., а отже ціна товару 744 540,00 доларів США.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 03.05.2012 р. N К-48365/09, Постанові ВАСУ 19.03.2012 р. N К-6778/08

В частині щодо порушення позивачем п.п.153.2.2.п.153.2ст.153 Податкового кодексу України, Суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п.153.2.2.п.153.2ст.153 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення), витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно п. 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення), пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання. Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти: а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку; б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку; обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання; обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що ні Позивач, ні STALLION BIOSCIENCE LLC, США та ні «Marck Biosciences LTD» не є пов'язаними особами в розумінні вищезазначених норм, а отже, посилання Відповідача на порушення Позивачем вимог п.п.153.2.2.п.153.2ст.153 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатньо беззаперечних доказів та не довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення, а тому остання підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 124, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 25.09.2013 р. №59426552201 за платежем з податку на прибуток за основним платежем 1 148 147,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 287 037,00 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук