Ухвала суду № 34703568, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6021/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі - Позивач, ТОВ «АТ Каргілл») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби в подальшому замінену на належного відповідача - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - Відповідач, МГУ Міндоходів) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2013 року №0000092320 та №0000102320.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем протиправно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які не включені до Єдиного реєстру податкових накладних, а також на підставі податкових накладних, виданих суб'єктом підприємницької діяльності, на якого не поширюється спеціальний режим оподаткування.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Повноважний представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у січні 2013 року посадовими особами ОДПС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТ Каргілл» з питань правомірності нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за розрахунковий рахунок за липень 2012 року, жовтень 2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 119 413,00 грн.; п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення за жовтень 2012 року на суму 119 413,00 грн.; п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що спричинило завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 423 745,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 18.01.2013 року №51/40-50/23-20/20010397. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013 року: №0000092320, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 423 745,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 211 872,50 грн.; №0000102320, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 119 413,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

На підставі викладених в акті перевірки тверджень податкового органу щодо відсутності у Позивача правових підстав для включення до складу податкового кредиту 119 413,26 грн. податку на додану вартість за жовтень 2012 року та віднесення до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 423 745,00 грн., а також на підставі системного аналізу приписів ст. ст. 185, 198, 200, 201, 202, 203, 209 Податкового кодексу України прийшов до висновку, що формування податкового кредиту ТОВ «Каргілл» у вказаному вище розмірі відбувалося, по-перше, за податковими накладними, які не включені до Єдиного реєстру податкових накладних, по-друге, за податковими накладними, виписаними контрагентом, щодо якого встановлено факт порушення спеціального режиму оподаткування.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з поданою ТОВ «AT Каргілл» податкової декларації з податку на додану вартість (з урахуванням уточнюючого розрахунку) за жовтень 2012 року та уточненими додатками: сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: вересень 2012 року, складає 46 775 812,00 грн.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що податковим органом за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи зперіоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ТОВ «AT Каргілл» до складу податковою кредиту за вересень, жовтень 2012 року податкових накладних, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 323 447,79 грн.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що Позивачем було подано заяву про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушено порядок її заповнення та порядок реєстрації в Єдиному реєстрі (додаток 8 до декларацій з ПДВ за жовтень 2012 року).

Проте, як вірно підкреслив суд першої інстанції, перевіркою Відповідачем додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкових декларацій за вересень 2012 року та жовтень 2012 року встановлено, що ТОВ «AT Каргілл» подано додаток 8 з порушенням на загальну суму ПДВ - та 323 447,79 грн.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписи п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

При цьому, згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи наведене, сума ПДВ, вказана у податковій накладній, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), відображається у складі податкового кредиту платника податку - покупця товарів/послуг у звітному періоді виписки такої податкової накладної.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

В той же час, Позивач, в порушення вищезазначених положень податкового законодавства, додав заяву і скаргу (додаток 8) до податкової декларації за вересень 2012 року, тоді як порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулись у попередніх звітних періодах.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «AT Каргілл» в порушення вимог податкового законодавства включено до складу податкового кредиту не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні за вересень 2012 року на суму ПДВ 323 447,79 грн., з них включено до складу операцій, що дають право на формування податкового кредиту 323 447,79 грн., у зв'язку з чим, в порушення п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року по рядку 19 на загальну суму 323 447,79 грн. внаслідок чого, ТОВ «AT Каргілл» невірно визначена сума по ряд. 20.2 зарахування від'ємного значення різниці за вересень 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 323 447,79 грн.

Окрім того, як вірно було встановлено судом першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що одним із постачальників ТОВ «AT Каргілл» у вересні та жовтні 2012 року було ПП «Трейд-Інвест-Агро» (код ЄДПРОУ 32020295), яке знаходиться на обліку в Долинській МДПІ.

У той же час, відповідно висновків акту перевірки ПП «Трейд-Інвест-Агро» (код ЄДПРОУ 32020295) від 05.12.2012 року № 566 /2200/32020295 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Трейд - Інвест - Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року» встановлено, що ПП «Трейд-Інвест-Агро» перебуває на спеціальному режимі оподаткування - провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 ст. 209 ПК України.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України товариство, яке обрало спеціальний режим оподаткування, суму податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, у ході проведення перевірки встановлені порушення ПП «Трейд-Інвест-Агро» п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого на вказане підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування з 01.06.2011 року, оскільки останнім подано недостовірну інформацію до Долинської МДП1 у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за червень 2011 року «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» з метою отримання податкової пільги.

В той же час, як встановлено у ході перевірки податкового органу та судом першої інстанції, з податкових накладних ТОВ «AT Каргілл» за жовтень 2012 року вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними ПП «Трейд-Інвест- Агро» відображені Позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та враховані при оподаткуванні шляхом включення до складу податкового кредиту ПДВ у відповідному періоді в розмірі 119 413,26 грн. в складі операцій, які дають право на формування податкового кредиту (рядок 457 розділу 2 додатка 5 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року), що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень 2012 року в розмірі 119 413,26грн грн.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із висновками Окружного адміністративного суду м. Києва, що в порушення вимог п. 185.1. ст. 185 , п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «AT Каргілл» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року податкові накладні, отримані від ПП «Трейд- Інвест- Агро» на суму ПДВ 119 413,26 грн.

Щодо висновків суду про зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування ТОВ «AT Каргілл» за жовтень 2012р. на суму 61 002,04грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року у справі К/800/42565/13 за у справі за касаційною скаргою Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 року у справі № 826/1893/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників встановлено правомірність винесеного Відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.11.2012 року № 0000192310, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 61 002,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність формування Позивачем суми бюджетного відшкодування їх податку на додану вартість в розмірі 61 002,04 грн. та безпідставним посилання Апелянта на неузгодженість зазначеного податкового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.