Постанова № 34703529, 22.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа №805/11298/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год.00 хв.

Постановлена у нарадчій кімнаті о 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

при секретарі судового засідання - Березовській Є.Г., Нартові Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Горлівка)

до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області (м. Донецьк)

про визнання постанови недійсною,

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: Калиновська М.М. за довір.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управіління Укртрансінспекції у Донецькій області (надалі - відповідач ) про визнання недійсною постанови про застосування фінансових санкцій №024502 від 02.07.2013 на суму 1700 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним..

Позивач має статус фізичної особи підприємця та здійснює фінансово-господарську діяльність у сфері автомобільного вантажного транспорту.

02.07.2013 на адресу позивача надійшло повідомлення на ім'я ОСОБА_1, згідно з яким вказану особу було запрошено до відповідача на розгляд справи, який відбудеться 2 липня 2013 р. у період з 10.30 до 13.00 год.

На дане запрошення позивач не відреагував, оскільки воно було надіслане не на ім'я позивача, а щодо позивача ніяких порушень встановлено не було, будь-яких документів відповідачу позивач не надавав. Більш того, враховуючи те, що позивач отримав повідомлення 2 липня 2013 р., тобто у день розгляду справи, він фізично не міг з'явитись до відповідача.

Позивач також вважає, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, оскільки він у порушення чинного законодавства не надав будь-якому водію позивача направлення на перевірку, що підтверджує відсутність такого направлення.

Відповідач також порушив порядок оформлення результатів перевірки, оскільки в порушення чинного законодавства не було складено акт за формою згідно з додатком 3, водію не дали можливості надати свої пояснення та зауваження щодо змісту акту, копія акту транспортного засобу не вручалася, що передбачено п.40 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Форма спірної постанови не відповідає нормативним актам, що полягає у наступному: відсутність обов'язкового зазначення найменування органу державі контролю у відповідній графі форми; неправильне формулювання адміністративно-господарської санкції (застосування фінансових санкцій замість застосування адміністративно-господарських санкцій); відсутнє обов'язкове зазначення документу, який посвідчує особу порушника (або працівника порушника); відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, яким передбачене певне порушення законодавства про автомобільний транспорт, а також відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, яким передбачена відповідальність за скоєння такого правопорушення.

Так, у спірній постанові відповідач взагалі не зазначив, порушення якої норми закону (подзаконного нормативно-правового акту) було допущено позивачем або водієм Також не зазначено норму закону, яка передбачає відповідальність за порушення.

У спірній постанові відповідач обмежився лише посиланням на Закон України "Про автомобільний транспорт", не посилаючись на якусь конкретну норму.

Більш того, спірна постанова взагалі винесена щодо гр. ОСОБА_1 і лише посилання на мою адресу реєстрації та на мій ідентифікаційний номер, що свідчить про те, що постанова винесена не відносно позивача.

Позивач також зазначив, що ним або особами, уповноваженими на керування його транспортними засобами, не було допущено будь-яких порушень під час здійснення господарської діяльності.

Позивач у додаткових поясненнях від 30.09.2013 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) ця Угода застосовується на території кожної Договірної Сторони до всіх міжнародних автомобільних перевезень, що виконуються будь-якими транспортними засобами, зареєстрованими на території зазначеної вище Договірної Сторони або на території будь - якої іншої Договірної Сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЄУТР якщо під час міжнародного автомобільного перевезення один чи більше членів екіпажу не залишають державної території, у межах якої вони зазвичай займаються своєю професійною діяльністю, Договірна сторона, у віданні якої знаходиться ця територія, може не застосовувати до нього чи до них положення цієї Угоди.

Оскільки позивачем не здійснювалися міжнародні перевезення, позивач вважає, що до нього не повинні застосовуватися положення Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010р. № 385 та на Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. №340.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне.

Згідно Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 050757 від 07.06.2013 під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу позивача було виявлене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом З частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, водій транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, здійснював надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час здійснення перевірки у водія був відсутній щоденний реєстраційний листок режимів праці та відпочинку (тахокарта), що передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 N 385.

Відповідач також зазначив, що згідно з доказами, що містяться в матеріалах справи, запрошення на комісію щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач отримав 01.07.2013 року. Посилання на правильну адресу реєстрації позивача та на прізвище і ім'я позивача у почтовому відправленні свідчить про належне повідомлення позивача про розгляд зазначеної справи.

Згідно з пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Відповідно до пункту 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. Від підписання Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт водій транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, відмовився.

У додаткових поясненнях від 17.10.2013 позивач зазначив наступне.

У процесі розгляду судової справи було виявлено, що в оскаржуваній постанові були зроблені технічні помилки, зокрема у імені по-батькові позивача ОСОБА_1, у зв'язку з чим позивач оскаржив вищезазначену постанову.

Водночас на підставі підпункту 16) пункту 4, пункту 8, абзацу 11 пункту 10 Положення про Управління Укртрансінспекції у Донецькій області, затвердженого наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 07.03.2012 № ЗО; пунктів 1, 9, 12, 84, 85, 89, 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242, враховуючи службову записку заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті Яросевича Ю.В. Управлінням Укртрансінспекції у Донецькій області був виданий наказ Управління У кртрансінспекції у Донецькій області від 01 жовтня 2013 року № 32 «Про виправлення технічної помилки у постанові про застосування фінансових санкцій № 024502 від 02.07.2013 року».

Крім того, позивачем не спростований факт вчинення порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв'язку з чим відносно позивача була винесена постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 024502 від 02.07.2013.

На підставі викладеного, як зазначив відповідач, наявність технічної помилки у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 024502 від 02.07.2013, та враховуючи її подальше виправлення, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що засвідчується Витягом з ЄДРПОУ та провадить господарську діяльність у сфері автомобільного вантажного транспорту, що засвідчується Свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 01.06.2012 р. (а.с.8-9), мешкає за адресою: АДРЕСА_1

Відділом державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції в Донецькій області було проведено рейдову перевірку додержання ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме перевірку транспортного засобу ДАF 95 ХF 380, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (водій - ОСОБА_8), за результатами якої складено акт від 07.06.2013 №050757 (а.с.46).

В результаті перевірки було встановлено, що під час надання позивачем послуг з перевезення вантажів (ТТН РН 0000013 від 05.06.2013 р. постачальник ТОВ «Ліра» одержувач ТОВ «Епіцентр К») відсутній щоденний реєстраційний листок режимів праці та відпочинку за 07.06.2013 р.

В акті перевірки зазначено, що водій з актом ознайомлений, від пояснень відмовився.

Вищевказана перевірка була проведена на підставі графіку проведення рейдових перевірок на червень 2013 р. та завдання на проведення рейдової перевірки від 04.06.2013 №002606 (а.с.36).

18.06.2013 р. відповідачем було складено листа №1768/02/59-13 від 18.06.2013, адресованого на ім'я ОСОБА_1, із запрошенням на розгляд справи до Управління Укртрансінспекції в Донецькій області , який відбудеться 02.07.2013 р. з 10:30 до 13:00 (а.с.11).

У листі також зазначено, що у випадку неявки суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи у зазначений термін, відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування , справа буде розглянута без його участі.

Зазначене запрошення було надіслано на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, тобто за адресою позивача, та було вручено позивачеві 01.07.2013, що зазначено у поштовому повідомленні про вручення.

02.07.2013 позивач не з»явився на розгляду справи.

Начальником управління Укртрансінспекції у Донецькій області було розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт» та винесено постанову №024502, якою застосовано адміністративно-господарські санкції в сумі 1700грн. , що підтверджується штампом Інспекції «адміністративно-господарський штраф».

У постанові особою, до якої застосовано штраф, зазначено ОСОБА_1.

Постанову було направлено позивачеві 04.07.2013 за адресою АДРЕСА_1, та отримано ним 09.07.2013, що підтверджується відміткою про отримання у поштовому повідомленні.

Після направлення до ДВС оригіналу зазначеної постанови, 22.08.2013 Державним виконавцем Центрально-Міського органу державної виконавчої служби Горлівського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_1, яка на час звернення до суду та у процесі всього розгляду справи знаходилась у Відділі ДВС на виконанні..

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, визначені у Законі України від 05.04.2001 року № 2344- III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).

20.11.2012 Законом України №5502-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері транспорту та дорожнього господарства») (далі - Закон №5502-VI) внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №5502-VI зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон №5502-VI опубліковано в офіційному друкованому видані «Голос України» від 04.01.2013 № 4.Дата набрання чинності - з 05.01.2013.

Статтю 1 Закону доповнено поняттям «рейдова перевірка» (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Зокрема, статтею 6 Закону, зі змінами, внесеними зазначеним Законом, передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Згідно частини 4 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пунктів 14-16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок) рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.

Відповідно до статті 34 Закону автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно до п.21,22,25-29,40-41 Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.

У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Уповноважена особа суб'єкта господарювання, водій мають право:ознайомитися з актом, підписати або відмовитися від його підписання; надати свої пояснення та зауваження щодо змісту акта.

Уповноважена особа суб'єкта господарювання зобов'язана створити умови для проведення перевірки та надати необхідні документи.

Матеріалами справи встановлено, що рейдову перевірку транспортного засобу, що належить позивачеві, проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач не спростував фактів, викладених в акті перевірки. Водій позивача відмовився підписувати акт перевірки, про що складено відповідний акт.

Позивач у позові та у судовому засіданні послався на те, що, зокрема, у постанові зазначено, що застосувані фінансові санкції замість адміністративно-господарських санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що на час винесення спірної постанови в Інспекції не було бланку належного зразку, у зв'язку із чим, позивачем на формі постанови «Про застосування фінансових санкцій» було зроблено відбиток штампу «адміністративно-господарський» штраф» відповідно до Закону.

Як було зазначено вище, Закон України №5502-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері транспорту та дорожнього господарства») набрав чинності 05.01.2013 .

Втім , зміни до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, були внесені постановою Кабінету міністрів України від 20.05.2013, № 422 "Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів" .

Зокрема, пунктом 19 визначено, що у Додатку №1 "завдання на перевірку" слово «завдання» замінено словом "направлення".

Також, даною постановою затверджено нову форму постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. .

Дану постанову було опубліковано в Урядовому кур'єрі, 2013,07, 03.07.2013 №116 та Офіційному віснику України, 2013, №48(05.07.2013), ст.1711.

Дата набрання чинності - 03.07.2013.

Як зазначалось, у спірній постанові відповідач вніс виправлення шляхом проставлення відповідного штампу з відбитком «адміністративно-господарський штраф», тобто виправив «фінансові санкції» на «адміністративно- господарський штраф».

Таким чином, спірну постанову про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій було винесено 02.07.2013, тобто до набрання чинності вищезазначеною постановою, відповідно відповідач правомірно застосував форму постанови, чинну на час її винесення, та вніс до неї відповідні виправлення, відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо ненадання направлення на проведення перевірки, слід також зазначити, що обов'язковість пред'явлення направлення на перевірку було внесено вищенаведеною постановою, яка набрала чинності 03.07.2013 р.

Таким чином, відповідачем правомірно у відповідності до чинного на той час законодавства було проведено перевірку позивача на підставі завдання на перевірку від 04.06.2013 р. за №002606.

Посилання позивача на те, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки в ній неправильно зазначено по батькові позивача, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Представником позивача під час судового розгляду визнано, що відповідачем проводилась перевірка транспортного засобу, який належить позивачеві, та адміністративно-господарські санкції застосовано саме до позивача.

Представник позивача також наполягав на тому, що спірною постановою порушені права позивача, які підлягають захисту у судовому порядку.

Наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №30 від 07.03.2012 затверджено Положення «Про Управління Укртрансінспекції у Донецькій області» (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2 пункту 4 Положення Управління відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах своїх повноважень державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту та ведення дорожнього господарства.

Відповідно до п.п.16 п.4 цього Положення відповідач у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Пунктом 8 Положення Управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Начальник Управління відповідно до п.10 Положення, зокрема, підписує накази Управління.

Згідно Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242 (далі - Інструкція) ця Інструкція встановлює загальні положення щодо функціонування структурних підрозділів з діловодства, зокрема, у центральних органах виконавчої влади, вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням (пункт 1 Інструкції).

Документування управлінської інформації полягає у створенні документів, в яких фіксується з дотриманням установлених правил інформація про управлінські дії (Пункт 9 Інструкції).

Вибір виду документа, призначеного для документування управлінської інформації (розпорядження, постанова, рішення, протокол тощо), зумовлюється правовим статусом установи, компетенцією посадової особи та порядком прийняття управлінського рішення, (пункт 12 Інструкції).

Відповідно до пунктів 89, 92 Інструкції наказом (розпорядженням) установи можуть бути внесені зміни до іншого розпорядчого документу шляхом видання нового наказу про внесення змін.

Наказом Управління Укртрансінспекції у Донецькій області №32 від 01.10.2013 на підставі службової записки заступника начальника відділу Державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті «Про виправлення технічної помилки у постанові про застосування фінансових санкцій №024502 від 02.07.2013 року» було внесено зміни до спірної постанови, а саме:

- у графах «найменування суб'єкта господарювання, прізвище та ініціали фізичної особи - суб'єкті господарювання по батькові «ОСОБА_1» змінити на по батькові «ОСОБА_1»;

- графу «допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена» викласти в наступній редакції «ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частини 1 ст.60».

Таким чином, внесення змін до постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу № 024502 від 02.07.2013 шляхом прийняття наказу Управлінням Укртрансінспекції у Донецькій області від 01 жовтня 2013 року № 32 «Про виправлення технічної помилки у постанові про застосування фінансових санкцій № 024502 від 02.07.2013 року» не суперечить чинному законодавству та не порушує права позивача, оскільки він визнав, що спірні санкції застосовані саме до нього.

Щодо встановленого порушення слід зазначити наступне.

Позивач посилається на те, що тахометр та тахокарта є обов'язковими для міжнародних перевезень.

Відповідно до ст.39,48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року N 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 946/18241 , затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.1 Інструкції її розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Таким чином, Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За вимогами п.1.4 Інструкції тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 3.3,3.5 Інструкції визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий), дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факту надання позивачем послуг з пасажирських перевезень та факту ненадання водієм до перевірки тахокарти.

Як було зазначено вище, дія Інструкції розповсюджується не тільки на правовідносини у сфері міжнародних перевезень, а на усіх суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Позивачем не спростовано, що на час проведення перевірки у нього був відсутній щоденний реєстраційний листок режимів праці та відпочинку (тахокарта) за 07.06.2013 р.

Як було зазначено вище, відповідно до абзацу 3 частини 1 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначені обставини спростовують доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки, порушення порядку оформлення результатів перевірки, невідповідність форми спірної постанови нормативним актам

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідачем для проведення перевірки позивача було складено всі необхідні документи у відповідності з чинним на той час законодавством, позивач був належним чином повідомлений про розгляд його справи, спірну постанову було надіслано позивачеві у встановлені законодавством строки

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій по проведенню рейдової перевірки, складанню акту перевірки та винесенню постанови про застосування фінансових санкцій.

З урахуванням викладеного, відповідач при винесенні спірної постанови діяв обгрунтовано та в межах наданих йому повноважень.

З огляду на зазначене, постанова про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. є законною та обгрунтованою.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання недійсною постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій №024502 від 02.07.2013 на суму 1700 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт»,

ст. ст.2, 10-,11, 17-20, 69-72, 86, 94, 112, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Донецькій області про визнання недійсною постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій №024502 від 02.07.2013 на суму 1700 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Суддя Наумова К.Г.