Ухвала суду № 34700496, 30.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

УХВАЛА

30 жовтня 2013 року Справа № 2а-1182/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Солоніченко О.В.,

при секретарі Калашнікові Д.О.

за участю

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про зміну способу виконання постанови суду від 23 лютого 2011 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, позов Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31118029700072, КФК 14010100, УДК в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 24048566) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 111192,66 грн. (сто одинадцять тисяч сто дев'яносто дві грн. 66 коп.) з розрахунків у банках, обслуговуючих платника податків: - філія «Відділення ПІБ в м. Свердловську Луганської області», р/р НОМЕР_2, МФО 304472; - філія «Відділення ПІБ в м. Свердловську Луганської області», р/р НОМЕР_2, МФО 304472; - Луганський ФАТ «Брокбізнесбанк» м. Луганськ, р/р НОМЕР_2, МФО 304632.

11 жовтня 2013 року Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до суду з заявою про зміну способу і виконання вищевказаного судового рішення.

В обґрунтування заяви Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області зазначає, що на підставі вищезазначеного рішення суду ДПІ у м. Свердловську отримано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-1182/10/1270 з метою стягнення з розрахункових рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у загальному розмірі 111 192,66грн. Згідно виконавчого листа судове рішення набрало законної сили 15.03.2011, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 15.03.2014 року.

Заявник посилається на те, що згідно довідки ДПІ у м. Свердловську від 25.09.2013 року №180/18 станом на 24.09.2013 року відсутня інформація про відкриті в банківських установах розрахункові рахунки. Тобто, у зв'язку з відсутністю рахунків у банках, обслуговуючих платника податків стягнення коштів за рішенням суду з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (згідно зі ст. 95 Податкового кодексу України) неможливо.

Заявником вказано на те, що згідно п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою служба відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи обставини, що склалися під час здійснення примусового виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду, Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області у своїй заяві просить змінити спосіб виконання рішення наступним способом: стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого як фізична особа - підприємець 22.11.2000 року за № 2 391 017 0000 001696, код 37871265, в доход Державного бюджету України на рахунок №31118029700072 КФК 14010100 в УДК Луганської області, МФО 804013 суму податкового боргу з податку на додану вартість, з урахуванням пені, у загальному розмірі 111 192,66 грн.

Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області через канцелярію суду надала клопотання, в яких просила розглянути справу без участі представника інспекції.

Згідно доповнення до заяви про зміну способу виконання судового рішення від 28 жовтня 2013 року, Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області вказує на те, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України). Водночас відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Тому Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області не має можливості застосовувати норми ст.ст.95-99 Податкового кодексу України для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, оскільки це суперечить вимогам п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява про зміну способу виконання рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, про зміну способу виконання якого звернулась Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області, не було оскаржене та набрало законної сили.

Згідно ч.1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

В свою чергу, суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Слід також зазначити, що підставою для застосування правил вказаної статті є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Загальні умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Стаття 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що до заходів примусового виконання рішення, окрім іншого, належить звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вини перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

В свою чергу, порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно приписів частини другої означеної норми, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Суд зазначає, що встановлення або зміна у способі і порядку виконання судового рішення виникає тоді, коли при виконанні рішення адміністративного суду, яким встановлений конкретний спосіб або порядок його виконання, зокрема звернення стягнення на певні речі, кошти, неможливо вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Це дає підставу для звернення з поданням (заявою) про зміну способу або порядку виконання судового рішення.

Матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення. За таких обставин державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника у загальному порядку, зокрема здійснює заходи спрямовані на виявлення майна (грошових коштів, майнових прав тощо) боржника та звертає на нього стягнення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Також суд зазначає, що приписи ст.263 КАС України передбачають встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Таким чином, заява Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про зміну способу виконання рішення суду від 23.02.2011 не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення вимог заяви, фактично буде змінено по суті зміст резолютивної частини постанови суду, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з огляду на вимоги ст.263 КАС України немає правових підстав для задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення, в даному випадку постанови суду від 23.02.2011, оскільки заявником не було надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про зміну способу виконання постанови суду від 23 лютого 2011 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Солоніченко