Рішення № 34698736, 21.10.2013, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 520/7429/13-ц

Провадження № 2/520/4134/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Харитонової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Моторного (транспортного) страхового бюро України

до ОСОБА_2

про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

МТСБУ звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 8 468, 78грн., витрати, понесені на проведення експертного дослідження у розмірі 200, 00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1 500грн., а також судовий збір у розмірі 229, 40грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 04 жовтня 2009року на вул. Грушевського у м. Одесі ОСОБА_2 порушив вимоги правил дорожнього руху, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого скоїв допустив зіткнення з автомобілем «Шевроле», д/н НОМЕР_8, що належить ОСОБА_3, який отримав механічні пошкодження.

Як вказує представник позивача, відповідно до звіту №139-09 від 16.10.2009року, складеного аварійним комісаром, ФОП - ОСОБА_4, вартість матеріального збитків завданого власнику автомобіля «Шевроле», д/н НОМЕР_8, становить 9 622, 54грн.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, як зазначає представник позивача, ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У подальшому, як зазначає представник позивача, представник власника пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування, звернувся до позивача з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5749422, термін дії з 22.06.2009р. по 21.06.2010р.

Представник позивача вказує, що МТСБУ 15.06.2010року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 468, 78грн., за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу, та 200, 00грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на проведення експертного дослідження.

У зв'язку з тим, що відповідач - ОСОБА_2 не відшкодував страхове відшкодування, МТСБУ звернулося до суду із відповідним позовом.

У судове засідання 21.10.2013року представник позивача не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на довідковому листі від 09.09.2013року та особистою присутністю у судовому засіданні 09.09.2013року, у судове засідання 21.10.2013року не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав, однак у судовому засіданні 09.09.2013року пояснив, що позов визнає, що зафіксовано в журналі судового засідання від 09.09.2013року (а.с. 47-48).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне прийняти визнання позову відповідачем та частково задовольнити позов МТСБУ, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. від 08.04.2010року по справі №3-40/2010рік, яка набрала законної сили, було встановлено, що згідно протоколу ВН №025688 від 23 листопада 2009року, 04 жовтня 2009року о 16 годині 00 хвилин на вул. Грушевського в м. Одесі, ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.9, 12.1, 34.1.3, 11.4, 31.1, 31.4.1 «Правил дорожнього руху України», керуючи автомобілем Тойота державний номер НОМЕР_1, в стані наркотичного сп'яніння, згідно протоколу медичного огляду №006524 Одеського обласного наркологічного диспансеру,Ю не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Шевроле державний номер НОМЕР_8, який рухався у зустрічному напрямку після чого продовжив рух по зустрічній смузі і скоїв зіткнення з автомобілем Опель державний номер НОМЕР_5. В цей час автомобіль ВАЗ державний номер НОМЕР_6, який рухався позаду автомобіля Опель, в попутному напрямку, скоїв з ним зіткнення. Автомобіль Тойота державний номер НОМЕР_7, який рухався позаду автомобіля ВАЗ державний номер НОМЕР_6, у попутному напрямку, скоїв на нього наїзд. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначеною постановою визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 124, 130 ч.1 КпАП України, одна адміністративну справу відносно ОСОБА_2 про вчинення ним 04 жовтня 2009року правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 124, 130 ч.1 КпАП України закрито, у звязку з тим, що термін встановлений ст. 38 КпАП України закінчився.

Згідно звіту №139-09 ФОП ОСОБА_4 по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку заподіяного власнику автомобілю Chevrolet Lacetti, 2006року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_8, власник - ОСОБА_3 внаслідок пошкодження при ДТП, станом на 16 жовтня 2009року, вартість матеріального збитку складає 9 622, 54грн.

15.04.2010року представник ОСОБА_3, власника транспортного засобу Chevrolet Lacetti, д/н НОМЕР_8, звернувся до МТСБУ з заявою, в якій просив відшкодувати шкоду заподіяну під час дорожньо-транспортної пригоди, надавши при цьому копію полісу №ВС/5749422 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 30, 34).

15.06.2010року МТСБУ здійснило виплату потерпілій особі за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 8 468, 78грн., в розмірі ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого, що підтверджується копією платіжного доручення №2527 від 15.06.2010року (а.с. 38).

Крім того, МТСБУ понесло витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 200, 00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №2145 від 17.05.2010року (а.с. 6).

07.05.2010року та 01.07.2010року МТСБУ звернулося на адресу ОСОБА_2 з листами, в яких пропонувало до 21.05.2010року та до 01.08.2010року здійснити виплату шкоди, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 8 468, 78грн. та витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 200, 00грн., однак відповідачем не було відшкодовано в зазначені строки суму страхового відшкодування.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в процесі розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_2 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 121 ч.1, 124, 130 ч.1 КпАП України, а МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_3 в розмірі 8 468, 78 грн., а також понесло витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 200, 00грн., суд вважає, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати МТСБУ суму страхового відшкодування у розмірі 8 468, 78грн., та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 200, 00грн.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи слідує, що інтереси МТСБУ в суді представляла ОСОБА_5 на підставі довіреності від 18.10.2012року за №26456 (а.с. 39).

МТСБУ сплатило ОСОБА_5 за надання правової допомоги 750, 00грн., про що свідчить платіжне доручення №974 від 01.03.2013року (а.с. 1).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 участь в судових засіданнях не приймала. Доказів вчинення адвокатом окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1 500, 00грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору у розмірі 229, 40 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача МТСБУ.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, МФО 322313, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва) 8 468 (вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 78 коп. сума страхового відшкодування, 200 (двісті) грн. 00 коп. витрат на проведення експертного дослідження, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Петренко В. С.