Рішення № 34696712, 04.11.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9354/13-ц

Провадження №2/751/1765/2013

Рішення

Іменем України

04 листопада 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням в буд. № 117 по вул. Варзара в м. Чернігові, шляхом виселення ОСОБА_3 з цього приміщення та стягнення судових витрат. Заявлені вимоги мотивує тим, що йому на праві власності належить жилий будинок № 117 по вул. Варзара в м. Чернігові на підставі договору купівлі - продажу. Вказує, що відповідач не є власником вищезазначеного будинку. Зазначає, що останній безпідставно користується та володіє спірним будинком, чим позбавляє його права на користування та розпорядження відповідним будинком, що належить йому на праві приватної власності (а.с.2).

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали повністю та просили його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо, в матеріалах справи наявні письмові пояснення відповідача (а.с.109-113).

Суд, у відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України визнав можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Вислухавши позивача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог та на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить жилий будинок № 117 по вул. Варзара в м. Чернігові, що підтверджується копією договору купівлі-продажу жилого будинку від 01.08.2001 року та довідкою КП ЧМБТІ від 29.03.2013 року (а.с.3, 145).

У спірному будинку, без достатньої правової підстави, на даний час проживає відповідач ОСОБА_3

Факт проживання відповідача у спірному будинку № 117 по вул. Варзара в м. Чернігові підтверджується і його клопотаннями на адресу суду, в яких останній зазначає місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.105-108, 115, 127, 130, 139-140).

В судовому засіданні було встановлено, що на даний час позивач не має можливості користуватися спірним будинком.

Так, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знайомі позивача пояснили, що ОСОБА_1 дозволив відповідачу тиждень пожити у спірному будинку. Однак, останній добровільно залишати будинок відмовляється, почав ображати позивача, застосовувати фізичну силу до нього, а в липні 2013 року взагалі вигнав позивача з будинку.

Право на житло гарантоване людині статтями 47, 48 Конституції України. Так, ч. 3 ст. 47 Конституції проголошує, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону та за рішенням суду.

Правові позиції Європейського Суду з прав людини Пункт 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція) гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла, що охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Відповідно до статей 317, 321 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 Цивільного кодексу України: власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, тощо.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В силу ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 155 Житлового Кодексу України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Виходячи з наведеного вище, принципів розумності та справедливості, та враховуючи, що ОСОБА_1 є власником спірного будинку і в порушення ст.ст.317, 321, 383 ЦК України не може використовувати належне йому житло, а тому відповідно до ст.391 ЦК України його порушене право підлягає захисту, шляхом виселення ОСОБА_3 з цього приміщення.

За правилами ст.88 ЦПК України про розподіл судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 114 грн. 70 коп. судового збору.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 60, 88, 209, 213, 215, 218, 292 ЦПК України, ст..ст.317, 321, 383, 386, 391 ЦК України, ст. 156 ЖК України, суд , -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування будинком № 117 по вул. Варзара в м. Чернігові, шляхом виселення ОСОБА_3 з будинку №117 по вул. Варзара в м. Чернігові.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк