Постанова № 34693711, 11.11.2013, Київський районний суд м. Донецька

№ 2-а/257/194/13

257/10815/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 рокум. Донецьк

Київський районний суд м. Донецька

в складі:

головуючого суддіБрежнева О.А.

при секретаріРудик К.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Київського районного суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, третя особа ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у Київському районі м. Донецька Донецької області про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом та вточнивши позовні вимоги в суді посилався на те, що позивачка є матірю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з чим перебуває на обліку у відповідача та отримує грошову допомогу як незастрахована особа у розмірі 130,00 грн., виплату якої здійснює відповідач. У серпні 2013 року позивачка звернулась із заявою до відповідача про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але 12.08.13р. відповідачем було відмовлено у задоволені заяви. Просив позов задовольнити, поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду, визнати неправомірними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, зобовязати відповідача здійснити їй нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з 08 вересня 2010 року по 17.07.13р. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки нараховану відповідачем допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням фактично виплачених сум та вирішити питання щодо судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, позов просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київського району м. Донецька до судового засідання не зявився, про день слухання справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, а тому на підставі ст. 128 КАС України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 17.07.2010 року народився ОСОБА_4, матірю у свідоцтві про народження яких записана позивачка ОСОБА_2 (а.с. 8). Згідно довідки, виданої УПЄЗН Київської районної у м. Донецьку ради ОСОБА_2 знаходиться на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 10-11).

У серпні 2013 року позивачка звернулась до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради стосовно перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На вищевказану заяву відповідач надав відповідь від 12.08.13 року, в якій повідомив, що з 07.03.09р. позивачка перебуває на обліку в управлінні, як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 08.09.10р. як одержувач виплати допомоги за двома дітьми, призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться в розмірах, встановлених чинним законодавством (а.с. 9).

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-УІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статей 15 Закону № 2811-XII встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІИ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-УІ були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-УІ, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-УІ щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-УІ було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10- рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13,15 Закону № 2811-XII.

Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги на дитину з 08.09.2010 року особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-XII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з 08.09.2010 року до 17.07.2013 року на одну дитину підлягають задоволенню з урахуванням проведених виплат.

На підставі положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачка при подачі позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 34,41 грн. (а.с. 16). Оскільки відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування на підставі положень ст.ст. 11, 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, тому з місцевого бюджету Київського району на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 34, 41 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про допомогу сімям з дітьми, Законами України Про Державний бюджет України на 2008 рік, Про Державний бюджет України на 2012 рік та Про Державний бюджет України на 2013 рік, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, постановою Верховного Суду України від 25.12.2012р. у справі № 21-410а12, ст. 9, 10, 11, 69, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку раду здійснити нарахування ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з 08 вересня 2010 року по 17 липня 2013 року та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 нараховану ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з місцевого бюджету Київського району м. Донецька на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не була присутня з моменту отримання копії постанови.

Суддя