Постанова № 34693168, 22.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

97">____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р.

Справа № 2а - 1135/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Іванівського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Державна фінансова інспекція в Херсонській області (далі - позивач, ДФІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Іванівського районного центру зайнятості (далі – відповідач, Іванівський РЦЗ), у якому просить зобов'язати виконати п.2, п.3 та п.4 вимоги від 11.01.2012 року №43-15/53.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної ревізії та з метою усунення встановлених під час її проведення порушень на адресу Іванівського районного центру зайнятості Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття було направлено вимогу від 11.01.2012 року за №43-15/53, яка не виконана відповідачем в частині пунктів 2, 3, 4 вимоги.

Відповідач заперечень або погодження з позовними вимогами суду не надав.

В судове засідання, призначене на 22.10.2013 року, представники сторін не з'явилися, при цьому представник позивача надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення 13.08.2013 року.

Частиною 4 ст.128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно абз.1 ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державну контрольно-ревізійну службу, яку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 765 перетворено у Державну фінансову інспекцію, покладено функції щодо здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, зокрема, в державних фондах, а також розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Частиною 5 ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.35 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на ІV квартал 2011 року на підставі направлення від 24.10.2011 року №38, начальником контрольно - ревізійного відділу в Іванівському районі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Іванівського районного центру зайнятості Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2009 року по 01.10.2011 року, за наслідками якої складено акт від 21.12.2011 року № 50-30/19.

У зв’язку з тим, що за висновками даного акту встановлено ряд порушень діючого законодавства, Іванівському РЦЗ пред'явлено вимогу № 43-15/53 від 11.01.2012 року про усунення порушень, виявлених ревізією, зокрема:

1) пунктом 2 вимоги визначено, що в порушення п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахування заробітної плати працівникам Іванівського РЦЗ під час службового відрядження проводилося не як середньомісячна заробітна плата виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, внаслідок чого за період з 01.01.2009 року по 01.05.2011 року не донараховано заробітної плати в сумі 1007,76 грн., зайво нараховано заробітної плати в сумі 930,72 грн. та зайво перераховано внесків до цільових фондів в сумі 323,58 грн., у зв'язку з чим:

- стягнути 930,72 грн. зайво виплаченої заробітної плати за час перебування в відрядженні, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст. ст. 127, 136 КЗпП України;

- зазначити умови, за яких виплата заробітної плати буде законною (прийняти наказ та при необхідності переглянути умови оплати праці);

- провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 930,72 грн. у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-136 КЗпП України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 323,58 грн.;

- провести донарахування та виплату працівникам середнього заробітку у сумі 1007,76 грн.

2) пунктом 3 вимоги визначено, що в порушення п. 7 ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996 - ХІV та листа Міністерства соціальної політики від 10.08.2011 р. № 651/13/84 в період перебування працівників Іванівського РЦЗ в відряджені нараховувалась та виплачувалась премія за період з 01.01.2009р. по 01.05.2011р., внаслідок чого зайво нараховано та виплачено премії в сумі 2 660,63 грн. та зайво перераховано внесків до державних цільових фондів в сумі 924,87 грн., у зв'язку з чим:

- стягнути 2660,63 грн. зайво виплаченої премії за час перебування у відрядженні з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.127, 136 КЗпП України;

- зазначити умови, за яких виплата премії буде законною (прийняти наказ та при необхідності переглянути умови оплати праці);

- провести претензійно - позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 2660,63 грн. у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-136 КЗпП України;

- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво зазначені кошти в сумі 924,87 грн.

3) пунктом 4 вимоги визначено, що внаслідок не забезпечення виконання п'ятого принципу ефективності, викладеного в Методиці формування бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Державного центру зайнятості Мінпраці та соціальної політики України від 04.10.2007р. № 75 на 2009- 2011 роки завищено розмір асигнувань, які профінансовані та використані Центром на суму 45 621,24 грн., в зв'язку з чим:

- шляхом врахування цієї суми при затвердженні кошторису на 2012 рік усунути порушення на суму 45621,24 грн. З метою ефективного та раціонального використання коштів Фонду, в подальшому при укладанні договорів на страхування майна забезпечити оформлення відповідним додатком Перелік майна, яке підлягає страхуванню з обов'язковим врахуванням його реальної вартості на момент укладання договору;

- шляхом врахування цієї суми при затвердженні кошторису на 2012 рік усунути порушення на суму 45621,24 грн. З метою ефективного та раціонального використання коштів Фонду, в подальшому при укладанні отворів на страхування майна забезпечити оформлення відповідним додаткам Перелік майна, яке підлягає страхуванню з обов'язковим врахуванням його реальної вартості на момент укладення договору.

Судом встановлено, що за результатами оскарження відповідачем правомірності пунктів 2, 3 ,4 вищевказаної вимоги постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року по справі №2а-730/12/2170 Іванівському районному центру зайнятості було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо скасування пунктів 2, 3, 4 вимоги від 11.01.2012 року № 43-15/53. Вказана постанова набрала законної сили 23 липня 2013 року згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року.

Як вбачається з мотивувальних частин вказаних судових рішень, то правомірність пункту 4 вимоги № 43-15/53 від 11.01.2012 року щодо зобов’язання Іванівського районного центру зайнятості врахувати суму завищення асигнувань, які профінансовані та використані Центром, у розмірі 45 621,24 грн. при затвердженні кошторису на 2012 рік та в подальшому при укладенні договорів страхування забезпечити оформлення відповідним додатком Перелік майна, яке підлягає страхуванню з урахуванням його реальної вартості на момент укладання договору, полягає в наступному.

Методикою формування бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою Наказом Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України винесено від 04 жовтня 2007 року №75 передбачено принципи формування бюджету Фонду, зокрема, п. 5 – принцип ефективності якого визначено, що при складанні та виконанні бюджетних програм усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні оптимального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно ч. 15, 17 ст. 9 Закону України “Про страхування” при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

З огляду на викладені норми Закону, страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору або договором страхування.

Проте, умови договорів страхування майна від 23 січня 2009 року № 3655 МЕ02/5 від 03 лютого 2010 року № 55-10 МЕ02, від 10 лютого 2011 року № 170-11. МЕ02 не містять переліку майна, яке підлягало страхуванню, тобто позивачем укладено договори страхування майна з урахуванням первісної вартості майна за відсутності конкретного його переліку без законних на те підстав.

Щодо правомірності пунктів 2 та 3 вимоги № 43-15/53 від 11.01.2012 року та підтвердження факту порушення відповідачем п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 при нарахуванні середнього заробітку працівникам Іванівського РЦЗ під час службового відрядження та порушення п. 7 ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996 - ХІV та листа Міністерства соціальної політики від 10.08.2011 р. № 651/13/84 щодо нарахування працівникам Іванівського РЦЗ премії в період їх перебування у відряджені, то суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, середній заробіток за час перебування у відрядженні зберігається за всі робочі дні тижня згідно графіку установленому за місцем постійної роботи.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 ( далі – Порядок № 100) роз’яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надається Міністерством праці, а у разі коли виплати за середньою заробітною платою проводяться з бюджету або громадських фондів споживання, - за участю Міністерства Фінансів України.

Згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики 07 квітня 2010 року за вих. №346/13/84-10, якщо працівник, який знаходиться у відрядженні, виконує роботу, передбачену трудовим договором, то і оплата праці має здійснюватись за умовами трудового договору, але не нижче середнього заробітку.

В ході ревізії встановлено, що нарахування та виплата середньомісячної заробітної плати за час перебування працівників у відрядженні не проводилась, внаслідок чого працівниками РЦЗ недоотримано заробітної плати на загальну суму 1007,76 грн., зайво нараховано заробітної плати в сумі 930,72 грн. та зайво перераховано внесків до цільових фондів в сумі 323,58 грн.

Згідно з п. 7 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996 - XIV та листа Міністерства соціальної політики від 10 серпня 2011 року №651/13/84 у випадку, коли час перебування у відрядженні оплачується за середнім заробітком, то премія за вказаний період не нараховується.

Проте, в ході ревізії встановлено, що в період перебування працівників Іванівського РЦЗ в відрядженні нараховувалась та виплачувалась премія за період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2011 року, що свідчить про зайве нарахування та виплату Іванівським РЦЗ вказаним працівникам премії в сумі 2660,63 грн. та зайве перерахування внесків до державних цільових фондів в сумі 924,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням в адміністративній справі № 2а - 730/12/2170 підтверджено правомірність пред'явлення до Іванівського районного центру зайнятості пунктів 2, 3, 4 вимоги контрольно - ревізійного відділу в Іванівському районі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Іванівського районного центру зайнятості про зобов'язання виконати пункти 2, 3, 4 вимоги від 11.01.2012 року №43-15/53 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Іванівський районний центр зайнятості (ідентифікаційний код 22737712) виконати пункти 2, 3, 4 вимоги від 11.01.2012 року за №43-15/53.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 9.3