Постанова № 34691899, 17.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/5428/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій по збільшенню за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки грошового зобов'язання з податку на додану вартість; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №000231703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 08 лютого 2013 року №561/1703/23580178113, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві документальної невиїзної позапланової перевірки з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 (рнок НОМЕР_2) по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Ліга", ТОВ "Феріт Д", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" за період з 01 вересня 2011 року по 30 листопада 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки правові взаємовідносини позивача з ТОВ "Ліга", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договорів, укладених з ТОВ "Ліга", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" не суперечать актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договорів підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагенти позивача ТОВ "Ліга", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" на момент укладення договорів та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акту перевірки від 08 лютого 2013 року №561/1703/23580178113, підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях /том І, а.с. 107-112/ зазначав, що під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві використано Акти, надіслані ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, а саме: Акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", Акт від 21 грудня 2012 року №7199/22-4/24609852 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Ліга", Акт від 21 грудня 2012 року №7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Галактика М", Акт від 21 грудня 2012 року №7201/224/31890900 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор".

Так, згідно вищезазначених актів перевірок встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках, тобто безтоварність операцій по ланцюгу постачання від ТОВ "Пасіфік", ТОВ "Будівництво та комплектація", ПП "Олімп", ПП СВ "Гермес", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Інфотерм", ПВП "Форест" до підприємств-покупців (крім інших ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга") та далі по ланцюгу до ФОП ОСОБА_3.

ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" за період 2011-2012 роки сформовано податковий кредит від підприємств, у яких взагалі відсутній податковий кредит.

У зв'язку з цим, за результатами перевірки, позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість на суму148338,00 грн, у тому числі 98892,00 грн за основним платежем, 49446,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 17 вересня 2001 року Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, про що видане свідоцтво серії НОМЕР_3, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 98/.

Позивач є платником податку на додану вартість з 11 квітня 2006 року, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією свідоцтва НОМЕР_5 серії НОМЕР_4 /том І, а.с. 101/.

У період з 28 січня 2013 року по 01 лютого 2013 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 (рнок НОМЕР_2) по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Ліга", ТОВ "Феріт Д", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" за період з 01 вересня 2011 року по 30 листопада 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 08 лютого 2013 року №561/1703/23580178113 /том І, а.с. 44-74/, у якому зафіксовано порушення: пункту 44.1 статті 44, статей 185, 198, 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 98892,09 грн, у тому числі по періодах: за вересень 2011 року - 7638,09 грн, за жовтень 2011 року - 5602,04 грн, за листопад 2011 року -8100,42 грн, за грудень 2011 року - 11095,15 грн, за січень 2012 року - 5150,52 грн, за лютий 2012 року - 5335,27 грн, за березень 2012 року - 6888,74 грн, за квітень 2012 року - 9998,35 грн, за травень 2012 року 4897,44 грн, за червень 2012 року - 9507,59 грн, за липень 2012 року - 8094,14 грн, за серпень 2012 року - 4827,01 грн, за вересень 2012 року 9266,20 грн, за жовтень 2012 року - 2492,13 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що за результатами перевірок контрагентів позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" (Акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", Акт від 21 грудня 2012 року №7199/22-4/24609852 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Ліга", Акт від 21 грудня 2012 року №7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Галактика М", Акт від 21 грудня 2012 року №7201/224/31890900 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор") не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків по ланцюгу постачання /том І, а.с. 45-70/.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №000231703, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 148338,00 грн, у тому числі 98892,00 грн за основним платежем, 49446,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 75/.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /том І, а.с. 76-97/.

Позивач не погодився із діями податкового органу по збільшенню за наслідками перевірки податкового зобов'язання та зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 25 лютого 2013 року №000231703, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 зазначеного Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_3 укладено договори:

- від 01 вересня 2011 року №01.09/11 /том ІІ, а.с. 6-9/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Ривс" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_3 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 03 березня 2012 року №97 /том ІІ, а.с. 222-224/, предметом якого є доставка ТОВ "Галактика М" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_3 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 03 січня 2012 року №03.01/12 /том ІІ, а.с. 67-70/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Ривс" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_3 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 28 жовтня 2011 року №43 /том ІІІ, а.с. 2-4/, предметом якого є доставка ТОВ "Матадор" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_3 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 03 січня 2012 року №02 /том ІІІ, а.с. 18-20/, предметом якого є доставка ТОВ "Матадор" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_3 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 08 серпня 2012 року №8/8/12 /том ІІІ, а.с. 14-17/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Матадор" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_3 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 07 грудня 2011 року №25/11 /том ІІІ, а.с. 66-69/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Ліга" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_3 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 02 лютого 2012 року №17 /том ІІІ, а.с. 127-129/, предметом якого є доставка ТОВ "Ліга" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_3 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 09 лютого 2012 року №18/4 /том ІІІ, а.с. 121-122/, предметом якого є продаж ТОВ "Ліга" (Продавець) товару ФОП ОСОБА_3 (Покупець), найменування, асортимент, кількість якого на кожну окрему поставку фіксується у рахунках-фактури та видаткових накладних.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено залученими до матеріалів справи копіями документів, що на підставі даних договорів ФОП ОСОБА_3 здійснив придбання у вказаних контрагентів металопродукції та металообробних інструментів, а також послуг з перевезення зазначеного товару для використання у господарській діяльності позивача /том І, а.с. 125-225/.

На виконання умов вищезазначених договорів, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, транспортування, оплати та подальшого використання придбаних товарів, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено наступні документи:

- по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс": податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти надання послуг з перевезення вантажу /том ІІ, а.с. 6-214/;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Галактика М": податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру /том ІІ, а.с. 215-221/;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Матадор": податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру /том ІІІІ, а.с. 1-65/;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Ліга": податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти, квитанції до прибуткового касового ордеру /том ІІІ. а.с. 66-129/.

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання позивачем металопродукції та послуг з її доставки у ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" за перевіряємий період.

Досліджені у судовому засіданні копії податкових накладних ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані контрагентами позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" , які на момент їх видачі знаходилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками ПДВ /том ІІІ, а.с. 157-172/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про порушення ФОП ОСОБА_3 статті 201 Податкового кодексу не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні, що перед укладення угод з ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга", позивач перевіряв у базі даних ДПА відомості щодо державної реєстрації контрагентів та наявності свідоцтв платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга".

Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" власних трудових, виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання субпідрядних робіт. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Доводи податкового органу про те, що господарські операції позивача з ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" не спричиняють реального настання правових наслідків, ґрунтується лише на висновках Актів перевірки контрагентів позивача (Акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", Акт від 21 грудня 2012 року №7199/22-4/24609852 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Ліга", Акт від 21 грудня 2012 року №7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Галактика М", Акт від 21 грудня 2012 року №7201/224/31890900 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор") /том І, а.с. 45-70/. Разом з тим, суд зауважує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Доводи відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення ДПІ у м. Полтава як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові та виробничі ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На противагу доводів відповідача щодо неповного заповнення актів прийому-здачі виконаних робіт, суд зауважує, що виявлення факту не заповнення деяких граф актів, не впливає на реальність та фактичність наданих послуг з перевезення товарів.

Суд звертає увагу, що незначні недоліки в заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Таким чином, фактичність поставки товарів та отримання послуг від ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга".

Податковий орган вважає, що платник податків неправомірно одержував податковий кредит, оскільки контрагенти контрагентів позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету по ланцюгу постачання /том І, а.с. 108/.

На противагу доводам відповідача, суд зазначає, що Податковий кодекс України не пов'язує право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість із фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по ланцюгу постачання, оскільки податковий кредит є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товарів (робіт, послуг) в ціні таких товарів (робіт, послуг). Порушення норм вказаного Кодексу контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на права позивача.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 31 січня 2011 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 29 жовтня 2010 року у справі № 21-14а10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно із частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №000231703.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №000231703 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

При цьому, заявлена вимога про визнання протиправними дій по збільшенню за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у даному випадку, не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки, результат перевірки знайшов своє відображення у Акті перевірки та прийнятому податковому повідомленні-рішенні від 25 лютого 2013 року №000231703, у разі оскарження та скасування якого, у повній мірі відбувається відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій по збільшенню за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки грошового зобов'язання з податку на додану вартість необхідно відмовити.

За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 2442 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25 лютого 2013 року №000231703.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1483,38 грн. /одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні тридцять вісім копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова