Постанова № 34691771, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 року Справа № 904/5324/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Назаренко С.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Білокопитова Ю.В., представник, довіреність № 228 від 28.10.13;

від відповідача: Кот М.І., представник, довіреність № 30/777 від 15.08.13;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2013 року у справі № 904/5324/13

за позовом приватного підприємства "Мастер-Кабель", м. Макіївка Донецької області

до публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 36055 грн. 80 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.10.2013 по 05.11.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2013 року (суддя Крижний О.М.) з публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь приватного підприємства "Мастер-Кабель" стягнуто 36055 грн. 80 коп. заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити приватному підприємству "Мастер-Кабель" у задоволенні позову.

Приватне підприємство "Мастер-Кабель" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.11.2012 року між приватним підприємством "Мастер-Кабель" (постачальник, позивач) і публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 599.

За п.1.1 договору поставки постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцеві товар у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку товару покупцеві на умовах та у спосіб, зазначені у специфікації до договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року.

Строки поставки товару узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку товару. Дострокова поставка товару допускається тільки за погодженням сторін (п.3.2 договору).

Ціна товару, який підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку товару. Ціна і загальна вартість кожної партії товару встановлюється у національній валюті України і не підлягає зміні протягом дії договору (п.п.2.1, 2.2 договору).

Шляхом підписання специфікації від 07.11.2012 року № 1 сторони узгодили найменування, кількість, ціну товару, дату поставки, гарантійний термін з моменту введення в експлуатацію та інші умови поставки товару. Відповідно до вищезазначеної специфікації постачальник має поставити покупцю 0,165 км кабелю КГЄШ 3?35+1?10+3?4 на загальну суму 36055 грн. 80 коп. протягом 20 календарних днів з моменту підписання даної специфікації з правом дострокової поставки (а.с. 23).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на підставі довіреності від 15.11.2012 року №1217, виданої Кисленко Є.А. (а.с. 61), товар на суму 36055 грн. 80 коп. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 20.11.2012 року № 10167 (а.с. 8).

Відповідно п. 2.6 договору порядок оплати товару та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях до цього договору. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.2.7 договору).

Пунктом 4 специфікації до договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 35 календарних днів з моменту передачі права власності на товар покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної, оформленої згідно ст. 187, 201 Податкового кодексу.

15.11.2012 року приватне підприємство "Мастер-Кабель" виставило публічному акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" рахунок-фактуру від 15.11.2012 року №СЧ-82839 на оплату поставленого товару за договором поставки від 07.11.2012 року №599 у сумі 36055 грн. 80 коп. (а.с.9).

Втім відповідач своєчасно товар не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, що і є причиною виникнення спору.

06.03.2013 року позивач звернувся до відповідача із претензією від 06.03.2013 року №35, в якій у зв'язку з простроченням терміну оплати вартості товару вимагав терміново погасити заборгованість (а.с.14).

12.04.2013 року між приватним підприємством "Мастер-Кабель" і публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" укладено додаткову угоду №1 до договору поставки від 07.11.2012 року №599, якою сторони змінили строк виплати 36055 грн. 80 коп. заборгованості.

Так відповідно п.1 додаткової угоди оплата 18027 грн. 90 коп. проводиться шляхом виставлення покупцем на користь постачальника платіжного доручення з датою виконання 24.05.2013 року, гарантованого ПАТ КБ "ПриватБанк". Виставлення гарантованого платіжного доручення здійснюється протягом 5 банківських днів після дати набрання чинності цією додатковою угодою. Оплата решти 18027 грн. 90 коп. проводиться шляхом виставлення покупцем на користь постачальника платіжного доручення з датою виконання 24.06.2013 року, гарантованого ПАТ КБ "ПриватБанк". Виставлення гарантованого платіжного доручення здійснюється протягом 5 банківських днів після дати набрання чинності цією додатковою угодою (а.с.24).

Згідно п.3 додаткової угоди вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх печатками і є невід'ємною частиною договору.

15.04.2013 року відповідачем направлено на адресу позивача відповідь на претензію від 15.04.2013 року №30/478, в якій зазначено про те, що 25.03.2013 року між сторонами досягнуто домовленість про застосування гарантійного платіжного доручення, яке буде оформлене за участі ПАТ КБ "ПриватБанк" з наданням графіка погашення заборгованості, у зв'язку з чим претензія №35 від 06.03.2013 року задоволенню не підлягає (а.с. 17).

З урахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди термін сплати відповідачем заборгованості за договором поставки сплинув 25.05.2013 року та 25.06.2013 року.

Доказів погашення заборгованості публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" не надано.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивачем порушено умови договору і не були надані вчасно необхідні документи (п. 3.3 договору), а саме рахунок-фактуру.

Між тим, у видатковій накладній від 20.11.2012 року № 10167 як на підставу отримання відповідачем товару міститься посилання на договір поставки від 07.11.2012 року № 599 і рахунок-фактуру від 15.11.2012 року №СЧ-82839 (а.с. 8).

У п.2 додаткової угоди від 12.04.2013 року до договору поставки від 07.11.2012 року № 599 зазначено, що сторони узгодили зміну строків виплати сум, вказаних в п. 1 цієї додаткової угоди. Сторони не мають один до одного претензій, та погодились, що ніякі санкції (штрафи, пеня та ін.), відшкодування, 3% річних, інфляцію, збитки та будь-які інші компенсаційні виплати за період між датами будь-яких специфікацій до договору та датою цієї додаткової угоди постачальник до покупця не застосовує.

Як видно з цієї додаткової угоди "сторони не мають один до одного претензій". Тобто всі положення договору поставки на 12.04.2013 року № 599 (дата підписання додаткової угоди) сторонами було виконано, окрім обов'язку оплатити отриману продукцію публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

У відповідності з ч.1. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити постачальнику строк для передачі необхідних документів.

Доказів відмови від договору та повернення товару відповідачем не надано.

За таких обставин посилання публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на відсутність рахунку-фактури не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", наведені в апеляційній скарзі, щодо ненадання рахунку-фактури для оплати товару не спростовують факту наявності боргу перед позивачем і не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання за договором.

З урахуванням викладеного рішення господарського суду прйнято у відповідності до норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2013 року у справі № 904/5324/13 залишити без змін, а скаргу публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 11.11.13р.