Рішення № 34689182, 04.11.2013, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа 317/4225/13-ц

№/п 2/317/1794/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гончаренко П.П.,

при секретарі - Зеленській С.Ю.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди, в якому зазначив, що на підставі наказу №87-к від 01.09.1993р. його було призначено на посаду заступника директора з авіаційної безпеки Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І.Покришкіна, та укладено трудовий договір із занесенням запису про призначення до трудової книжки, його було визначено як штатну одиницю та зараховано до штату працівників вищевказаного закладу, внаслідок чого було визначено його трудові права, згідно з КЗпП України.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що при прийнятті його на роботу і під час виконання ним своїх службових обов'язків йому було повідомлено про розмір заробітної плати та строки її отримання, згідно зі ст. 30 КЗпП України.

Впродовж всього часу перебування позивача на займаній посаді в період часу з 1993р. по теперішній час, він ніколи не отримував стягнення та сумлінно виконував свої обов'язки, тобто роботодавця задовольняла його робота.

З 1грудня 2012р. позивачу по теперішній час не виплачується заробітна плата. Термін не виплати ОСОБА_1 заробітної плати складає понад 10 місяців.

А саме, заборгованість по заробітній платі складає:

- грудень 2012р. - 4930,31 грн.

- січень 2013р. - 5077,52 грн.

- лютий 2013р. - 5077,52 грн.

- березень 2013р. - 5077,52 грн.

- квітень 2013р. - 5077,52 грн.

- травень 2013р. - 5077,52 грн.

- червень 2013р. - 5077,42 грн.

- липень 2013р. - 5077,42 грн.

- серпень 2013р. - 5344,09 грн.

- вересень 2013р. - 5077,52 грн.

- по 01.10.2013р. - 50894,36 грн.

Загальна сума заборгованості Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім.. Маршала авіації О.І. Покришкіна» перед позивачем по заробітній платі станом на 01.10.2013р. складає 50894,36 грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. 36 коп).

З питанням про заборгованість позивачу по заробітній платі він неодноразово звертався до бухгалтерії закладу, але йому було відмовлено в її виплаті, мотивуючи це тим, що заклад не веде фінансово-господарську діяльність, у зв'язку з відсутністю фінансування, і не має грошей на своїх рахунках, тому працівникам тривалий час не виплачується заробітна плата.

Позивач вважає це порушенням чинного законодавства України і тому вимушений звернутися до суду з приводу вирішення питання про виплату йому заборгованості по заробітній платі.

В судове засідання позивач не з'явився, але надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить розглядати справу без його участі, без фіксування судового процесу технічними засобами.

Представник відповідача - Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна» в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, що позовні вимоги позивача визнає частково в частині заборгованості по заробітній платі, а в частині відшкодування моральної шкоди відповідач не визнає позовних вимог, так як вони не знайшли свого підтвердження та не було надано відповідних документів, які мають значення доказів по справі, просить суд розглянути справу без їх участі.

Тому суд вважає за необхідне розглядати справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з частиною 4 ст. 169 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, суд розглядає справу на засадах змагальності сторін в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, оцінивши і дослідивши докази по справі, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 87-к від 01.09.1993 року позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора з авіаційної безпеки Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І.Покришкіна», та укладено трудовий договір із занесенням запису про призначення до трудової книжки.

Згідно трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що він працював на Державно-навчальному виробничому закладі авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна» з 26.05.1993 року на посаді керівника допризивної підготовки, з 01.09.1993 року переведений на посаду заступника директора з авіаційної безпеки

Відповідно до довідки № 87 від 21.10.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем ОСОБА_1 по заробітній платі станом на 01.10.2013 року складає 22551,60 грн.

Згідно наказу № 17 від 01.10.2013 року на підставі акту перевірки Державної інспекції по питанням оплати праці в Запорізькій області від 18.07.2013 року № 08-02-0026/1188 наказано провести перерахунок заробітної плати працівникам ЗЦЛП з 01.12.2012 року згідно займаних посад з врахуванням встановлених окладів.

На підставі вищевказаного наказу № 17 від 01.10.2013 року ОСОБА_1 надано довідку № 88 від 21.10.2013 року про нарахування заробітної плати, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 28342,76 грн.

Отже відповідно до вищевикладеного загальна сума заборгованості Державно-навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна» перед позивачем по заробітній платі станом на 01.10.2013р. складає 50894,36 грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. 36 коп).

Статтею 2 КЗпП України передбачено право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Крім цього, ст. 24 КЗпП передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи…»

Згідно зі ст. 30 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно зі ст. 29 КЗпП України при укладанні працівником трудового договору(контракту) власник або уповноважений ним орган доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш, як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Також ст. 4 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету,- це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.

Частина 2 ст. 13 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.»

Крім цього, ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Таким чином, законодавцем безпосередньо встановлено обов'язковість для роботодавця оплати праці працівникові та заборонено використання у трудових правовідносинах безоплатної основи.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», судовий захист є важливою гарантією конституційного права громадянина заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Суд вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00 грн. не підлягають задоволенню, так як вони не знайшли свого підтвердження та позивачем не було надано суду відповідних документів, які мають значення доказів по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 2, 24, 29, 30, 94, 95, 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 4, 13, 21 ЗУ «Про оплату праці», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державно - навчального виробничого закладу авіаційного профілю «Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О.І. Покришкіна» (р/р 2600430011675 у Обл. Дирекції ЗОФ АКБ УСБ м. Запоріжжя МФО 313010, код ОКПО 04645768) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 26.12.2000 року, іпн. НОМЕР_1) заробітну плату за період часу з 01.12.2012р. по 07.10.2013р., загальна сума якої складає 50894,36 грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. 36 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення

Суддя: П.П. Гончаренко